про повернення позовної заяви
19 лютого 2025 року м. Київ № 320/6918/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо утримання з грошового забезпечення позивача (включаючи додаткову винагороду) військового збору (під час участі в бойових діях);
- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок і виплату позивачу незаконно утриманого військового збору;
- здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 : - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 01.01.2022, 2023 та 2024 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.04.2022 по 09.07.2024.
- здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 з врахуванням раніше виплачених сум: - грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплат, винагороди, які мають постійний характер, премія) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022,2023 та 2024 роки на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади Позивача , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.04.2022 по 09.07.2024;
- зобов'язати Відповідачів перерахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 - 23 календарних дні, 2023 - 5, 2024 рік за 30 календарних діб та за 2023, 2024 (додаткова по УБД) за 14 календарних діб, - з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений для посад, які займав ОСОБА_3 , згідно з додатками 1, 12. 13. 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
- зобов'язати Відповідачів перерахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 - 23 календарних дні, 2023 - 5, 2024 рік за 30 календарних діб та за 2023, 2024 (додаткова по УБД) за 14 календарних діб, - з врахуванням сум отриманої додаткової винагороди.
- визнати протиправною бездіяльність Відповідачів щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_3 індексації грошового забезпечення за 2023 рік та на момент звільнення - 09.07.2024;
- зобов'язати Відповідачів нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період;
- зобов'язати Відповідачів перерахувати та виплатити усі належні мені при звільненні виплати з врахуванням індексації грошового забезпечення;
- визнати неправомірними дії Відповідачів щодо невиплати грошової компенсації за речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2024;
- визнати протиправними дії Відповідачів щодо неврахування при вислузі років пільговий період участі в бойових діях.
- зобов'язати Відповідача2 змінити наказ №182 (по стройовій частині) від 02.09.2024, викласти його з врахуванням зміненої (вірно розрахованої) календарної вислуги років в ЗСУ з врахуванням застосування коефіцієнту 1:3 за періоди участі в бойових діях, та зобов'язати Відповідачів видати Позивачу змінений Витяг з наказу;
- визнати неправомірною бездіяльність з боку Відповідачаї щодо оформлення виплат матеріальна допомоги в 2023-2024 роках для вирішення соціально- побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, яка передбачена розділом XXIV Наказу МОУ №260.
- зобов'язати Відповідачів нарахувати та виплатити таку допомогу;
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Відтак, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Оскільки позивачем у поданому до суду позові об'єднано вимоги, які не пов'язані між собою поданими доказами, заявлені вимоги не є основними або похідними відносно попередньої, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень та різних періодів, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
Крім цього, суд зазначає, що фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з різними відповідачами (військові частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ), незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, стосуються різних періодів служби, мають різні підстави та предмет доказування, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.
Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Суд зауважує, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії, - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Леонтович А.М.