ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" лютого 2025 р. Справа №300/1098/25
м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 06.02.2025 ВП №77076925 про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 становив 3028 грн.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову від 06.02.2025 ВП №77076925 про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, дана позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, яка є об'єктом сплати судового збору.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову з заявленою ОСОБА_1 вимогою немайнового характеру складає 1211,20 грн.
Разом з тим, позивачем документу про сплату судового збору до позовної заяви не долучено.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки за 2024 рік отримав доходи у розмірі 14200 грн. На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано суду довідку ПФУ від 18.02.2025 форми ОК-5 та ОК-7 - індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, то враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд може звільнити позивача від сплати судового збору встановивши умови, зазначені у статті 8 Закону України «Про судовий збір». При цьому, звільнення позивача від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Як вбачається з наданих позивачем до позовної заяви довідок ПФУ від 18.02.2025 форми ОК-5 та ОК-7, сума доходу позивача за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 17437,42 грн. Однак вказаний документ жодним чином не свідчить про відсутність доходу у ОСОБА_1 або його недостатність для сплати судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан останнього, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо), а відтак не є достатнім доказом на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Так, вказані довідки не є єдиними документами з яких можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, а також не підтверджують відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору.
Статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб-платників податків включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.
При цьому, документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема довідка про суми нарахованих доходів і податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Слід звернути увагу на те, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, оскільки надані суду документи не дають можливість встановити чи сума судового збору перевищуватиме 5% від розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік, і як наслідок вирішити клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивачу слід подати відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованого йому доходу, нарахованого податку та військового збору за попередній календарний рік.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду: документу про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору за 2024 календарний рік або документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 1211,20 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.