ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" лютого 2025 р. справа № 300/8331/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 5097,80 грн.
Головне управління ДПС України в Івано-Франківській області звернулося до суду із адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 5097,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 5097,80 гривень, який виник внаслідок несплати ним штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування , норм регулювання готівки та застосування РРО.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 про відкриття провадження направлено відповідачу, однак повідомлення повернулось до суду з причини відсутності адресата за вказаною адресою.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог статей 262 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків, що зобов'язує її , зокрема, дотримуватись чинного законодавства у сфері оподаткування.
Податкові зобов'язання в розмірі 5097,80 грн. виникли на підставі податкового повідомлення-рішення форми «С» від 04.11.2022 року №005251/0706, що винесене на підставі акта №4436/09/05/РРО/ НОМЕР_2 від 19.10.2022 року.
Вказане податкове повідомлення - рішення та акти перевірки вручено платнику, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.
У відповідності до ст. 20, 80 ПК України Закону України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-У 1 (із змінами та доповненнями). Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 № 1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями), від 19.12.95 №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробі та пального» (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (зі змінами та доповненнями) та інших законодавчих актів.
Уповноваженими особами представниками контролюючого органу 19.10.2022 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці: магазину-кафе - суб'єкта господарської діяльності Гаїв Мирослави Михайлівни.
Результати перевірки задокументовано Актом фактичної перевірки №4436/09/05/РРО/2962823024 від 19.10.2022 року. Вказаний Акт підписаний уповноваженими представниками контролюючого органу та відповідачем.
На виконання вимог ст. 59 ПК України контролюючим органом сформовано та направлено на адресу Відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 19.06.2023 за №0003204-1305-0919.
Позивач просить стягнути з відповідача вказаний податковий борг в сумі 5097,80 грн. в дохід бюджету.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Сума нарахованих грошових зобов'язань, пені, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження), як визначено п.57.3 ст. 57 ПК України, однак Відповідачем не вжито відповідних заходів щодо вчасної сплати грошових зобов'язань, внаслідок чого вони набули статусу податкового боргу.
Платник податку несе відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановлену Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному - для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, як визначено п. 59.1 ст. 59 ПК України. Згідно з вимогами Кодексу відповідачеві надіслано податкову вимогу форми «Ф» за №0003204-1305-0919 від 19.06.2023 року щодо сплати податкового зобов'язання, яке набуло статусу податкового боргу.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що узгоджене грошове зобов'язання, не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за ним, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування за порушення норм реагування обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 5097,80 грн. утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.
Враховуючи те, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена на час розгляду справи, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Докази погашення податкового боргу платником не надані і судом не встановлені, відтак є підстави для його стягнення в дохід бюджету.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість у сумі 5097,80 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.