21 лютого 2025 року Справа № 280/11539/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії,
11 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить суд:
зобов'язати відповідача поставити позивача на облік та внести його дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати відповідача надати позивачу направлення на проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності до військової служби.
Ухвалою суду від 16.12.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з метою взяття його на облік та направлення його проходження військово-лікарської комісії для встановлення ступеню придатності до військової служби. Позивач зазначає, що зазначені звернення результату не дали. Позивач зазначає, що він бажає дотримуватися норм законодавства України, перебувати на військовому обліку та пройти військово-лікарську комісію. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволенні позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 18.07.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою взяття на військовий облік військовозобов'язаних. Згідно журналу реєстрації направлень на ВЛК, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду 18.07.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 отримав направлення для проходження військово - лікарської комісії для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я. Відповідач зазначає, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не писав заяву на взяття на військовий облік військовозобов'язаних рядового, сержантського складу запасу та видачу військово - облікового документа. Відповідач вказує на те, що станом на 18.12.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 ВЛК не пройшов, постанову ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Так, позивач звертаючись до суду з даним позовом вказував на те, що відповідачем протиправно не вживаються заходи щодо його взяття на військовий облік та направлення на проходження ВЛК.
Відповідно ч.1 ст.14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно ч.2 ст.14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Частиною 6 статті 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що для взяття на військовий облік призовників громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Так, наказом Міністерства оборони України від 26 липня 2024 року №510 затверджено Перелік документів, які надаються громадянами України під час взяття на військовий облік призовників, а саме такими документами є: 1. Паспорт громадянина України; 2. Витяг з реєстру територіальної громади (інформація про задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування)); 3. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 4. Свідоцтво про народження; 5. Документ, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; 6. Документ про освіту; 7. Довідка з місця навчання / роботи (за наявності); 8. Чотири фотокартки розміром 35х45 міліметрів (знімок без головного убору).
Відповідно до ч.9 ст.14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на районні (міські) комісії з питань взяття на військовий облік покладаються:
організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби;
виявлення і попередній відбір кандидатів для направлення до вступу на навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах або військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
направлення для медичного огляду до комісії з питань направлення для проходження базової військової служби Автономної Республіки Крим, обласних, Київської або Севастопольської міської комісій громадян України, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду;
прикріплення до закладів охорони здоров'я за місцем проживання громадян України, яких визнано під час взяття на військовий облік тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що потребують обстеження або медичного нагляду. Відвідування закладів охорони здоров'я згідно з рішенням комісії з питань взяття на військовий облік для громадян є обов'язковим;
прикріплення до відповідних закладів освіти громадян України, які мають низьку освітню підготовку або не володіють чи недостатньо володіють державною мовою;
організація роботи з вивчення особистості призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у встановленому порядку звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з повним пакетом документів для вирішення питання про його взяття на військовий облік.
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься витяг з Журналу реєстрації направлень на ВЛК, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду, в якому міститься запис №1224 про видачу ОСОБА_1 направлення на ВЛК.
В той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 проходив ВЛК та надавав відповідні результати до ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із заявою про взяття його на військовий облік.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено порушення прав позивача щодо взяття на військовий облік, оскільки позивачем не було дотримано встановленої чинним законодавством України процедури постановки на військовий облік.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова