про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/2448/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язання перевести на пенсію державного службовця та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
При вирішенні питання щодо можливості продовження розгляду даної справи, суд ураховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Усупереч зазначеному, ОСОБА_1 не надала документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, однак заявила клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон).
Частиною 1 статті 8 цього Закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 цієї правової норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону, та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити або відстрочити сплату судового збору.
Суд відмічає, що умовою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
Водночас, звільнення або відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72 - 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
При вирішені питання про відстрочення сплати судового збору визначальним є майновий стан особи, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.
Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).
У підтвердження свого майнового позивач не надала до суду належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану.
Разом з тим, доказами неможливості сплати судового збору є індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідка з Державного реєстру фізичних осіб платників податків Державної податкової служби України за період з 1 по 4 квартал 2024 року, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2024 рік, довідка з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2024 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
Оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог поданого нею клопотання, суд не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відсутні умови, передбачені частиною 1 статті 8 Закону, за наявності яких позивача можна було відстрочити сплату судового збору, то клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається зі змісту позовної заяви предметом позову є дії суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України №364-VI ставка судового збору за подання позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини 1 цієї правової норми передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено в розмірі 3028 грн.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 968,96 грн. (3028,00 грн. х 0,4х 0,8).
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вище викладене, позовну заяву слід залишити без руху із установленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з належним чином оформленими доказами існування підстав, визначених законом для такого звільнення, зокрема, індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідок з Державного реєстру фізичних осіб платників податків Державної податкової служби України, Управління праці та соціального захисту населення Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2024 рік.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання про звільнення абоо відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Справа буде розглядатися (формуватися та зберігатися) в електронній формі.
Роз'яснити сторонами, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.
Роз'яснити сторонам, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, а також у випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, підсистема «Електронний суд» в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис