про повернення заяви
21 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/16763/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 03 березня 2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
14 лютого 2025 року представником ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подано заяву про контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування ініційованого заходу судового контролю представник посилається на положення абзацу 2 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), зазначаючи про обов'язок суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справах щодо соціальних виплат, посилаючись у своїх доводах на висновки Верховного Суду в ухвалах від 01 грудня 2021 року у справі № 200/3958/19-а, від 05 липня 2018 року та від 19 листопада 2022 року у справі № 206/3911/17 (2-а/206/113/17), які, як вказує представник, в силу норми частини п'ятої статті 242 КАС України має враховувати суд.
Перевіривши подану заяву на відповідність вимогам КАС України суд дійшов висновку про повернення її без розгляду з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Статтею 382 КАС України не визначено вимоги до форми та змісту заяви, яка подається у порядку цієї статті, а тому застосуванню підлягають загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, встановлені статтею 167 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Утім, ознайомившись зі змістом поданої заяви, суд уважає, що така є очевидно необґрунтованою, оскільки заявником не вказано конкретних підстав, які обумовили звернення до суду та не долучено до заяви будь-яких доказів на підтвердження зазначеного, що унеможливлює здійснити розгляд питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Так, посилаючись на висновки Верховного Суду в ухвалі від 01 грудня 2021 року у справі № 200/3958/19-а представник зазначає, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд погоджується із заявником у тому, що застосування судом механізму контролю за виконанням судового рішення може здійснюватись як у момент його ухвалення, так і після набрання ним законної сили й незалежно від того, чи видавався виконавчий документ на виконання судового рішення, наслідків його примусового виконання та обсягу ужитих заходів на забезпечення примусового виконання рішення суду.
Дійсно, відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Водночас, як зазначає і заявник, діям та рішенням суб'єкта владних повноважень не на користь якого постановлено рішення, судом має надаватись відповідна правова оцінка у порядку судового контролю.
Так само і Верховний Суд у вказаній заявником ухвалі від 01 грудня 2021 року у справі № 200/3958/19-а вказав на те, що для застосування процесуальних заходів контролю за виконанням судового рішення повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Наведене кореспондує положенням частини першої статті 167 КАС України щодо зазначення у будь-якій заяві, поданій відповідно до норм КАС України, підстав для її подання та відповідних доказів, що складатиме предмет розгляду поданої заяви про встановлення судового контролю у порядку статті 382 КАС України й зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого постановлено рішення у соціальному спорі, подати звіт про виконання судового рішення. Інакше, враховуючи положення абзацу 2 частини першої статті 382 КАС України щодо встановлення судового контролю у такій категорії справ, за відсутності вказаних підстав поданої заяви у суду буде відсутній предмет її розгляду по суті.
Звернення до суду заради звернення із посиланням на правові норми без зазначення конкретних фактичних обставин, які слугують підставою поданої заяви, не узгоджується із завданням адміністративного судочинства за статтею 2 КАС України та не відповідає його положенням, зокрема, статті 167 КАС України.
Суд зауважує, що згідно із вказаними заявником ухвалами Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 200/3958/19-а та від 05 липня 2018 року у справі № 206/3911/17 (2-а/206/113/17) заявниками при зверненні до суду повідомлено конкретні підстави в обґрунтування заяв про встановлення судового контролю. Ухвала Верховного Суду від 19 листопада 2022 року у справі № 206/3911/17 (2-а/206/113/17), на яку вказує заявник, в ЄДРСР відсутня. При цьому суд також звертає увагу заявника на те, що в силу норми частини п'ятої статті 242 КАС України обов'язковими до урахування є висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних у справі правовідносин, які викладені у постановах, а не в ухвалах, Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки зміст поданої заяви не дає можливості розглянути питання встановлення контролю за виконанням судового рішення у цій справі, суд на підставі частини другої статті 167 КАС України повертає заяву заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 240/16763/24 повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Приходько