Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 лютого 2025 року Справа№200/7810/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), у якому просить стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у розмірі 15228,58 грн, а саме: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500), в сумі 11714,29 грн; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001), в сумі 3514,29 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на наявність у відповідачки податкового боргу, який підлягає стягненню з його рахунків у банківських установах згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.
Відповідачка відзиву на позовну заяву до суду не надала.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/7810/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно зі статтею 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Враховуючи те, що місце проживання відповідачки зареєстроване на непідконтрольній Україні території, та зважаючи на відсутність інших засобів зв'язку з відповідачкою, з метою інформування відповідачки про надходження цієї позовної заяви до суду та про її право на подання заяв по суті справи оголошення щодо розгляду даної справи було опубліковано на офіційному вебпорталі судової влади України.
Як вже було зазначено, відповідачкою відзиву на позовну заяву до суду не надано.
Будь-яких причин неподання відзиву на позов відповідачкою суду теж не повідомлено.
Положеннями частини 2 статті 175 КАС України установлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у цій справі, Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, код ЄДРПОУ 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідачка у справі - фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На дату звернення до суду з позовом за відповідачкою обліковується податковий борг на загальну суму 15228,58 грн, який виник з 28.04.2023 року з причини несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих платником самостійно, у тому числі:
- 11714,29 грн - нараховано платником самостійно основного платежу за рік (податкова декларація про майновий стан i доходи від 28.04.2023 року № 9434960656, термін сплати - 28.04.2023 року);
- 3514,29 грн - нараховано платником самостійно основного платежу за рік (податкова декларація про майновий стан i доходи від 28.04.2023 року № 9434960656, термін сплати - 28.04.2023 року).
З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 12.04.2024 року № 0000176-1309-0599 (з детальним розрахунком суми податкового боргу) на зареєстровану податкову адресу відповідачки.
Дане поштове відправлення не було вручено та повернуто поштою 03.05.2024 року з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Вказана податкова вимога у подальшому не оскаржувалась та не відкликалась.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума заборгованості відповідачки з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500), складає 11714,29 грн, а сума заборгованості з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001), складає 3514,29 грн, що разом становить 15228,58 грн (загальна сума податкового боргу).
Зазначена сума податкового боргу відображена в інтегрованій картці платника податків та станом на дату ухвалення рішення відповідачкою не сплачена.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України установлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 та пунктом 56.11 статті 56 ПК України установлено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. При цьому не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, яке було самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України установлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України установлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 2 пункту 42.5 статті 45 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як було вказано вище, судом установлено, що з метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідачки в установленому законом порядку направлено податкову вимогу форми "Ф" від 12.04.2024 року № 0000176-1309-0599 на суму 15228,58 грн (податковий борг, який обліковувався за відповідачкою станом на 11.04.2024 року).
Зазначена вимога була направлена відповідачці поштою, однак поштове відправлення було повернуто до податкового органу з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Приймаючи до уваги предмет цього позову, судом не надається оцінка правомірності прийняття вищевказаної податкової вимоги або визначених нею сум податкового боргу, оскільки податкова вимога суб'єкта владних повноважень, згідно з якою відповідне зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати її правовий аналіз.
Таким чином, станом на момент розгляду даної справи загальна сума податкового боргу відповідачки складає 15228,58 грн (у тому числі заборгованість із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500), в розмірі 11714,29 грн та заборгованість із військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001), в розмірі 3514,29 грн), доказів сплати цієї суми податкового боргу відповідачкою суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Приймаючи до уваги положення частини 2 статті 139 КАС України, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись нормами Конституції України, Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 15228 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 58 копійок, а саме: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500), в сумі 11714 (одинадцять тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 29 копійок; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001), в сумі 3514 (три тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень 29 копійок.
Повне судове рішення складене 12 лютого 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч