Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 лютого 2025 року Справа№200/6318/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
10 вересня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), надісланий засобами поштового зв'язку 27 серпня 2024 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року на офіцерській посаді співробітника Управління Служби безпеки України в Донецькій області до страхового стажу;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року на посаді співробітника Управління Служби безпеки України в Донецькій області.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
17 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області).
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в 2022 році звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії по інвалідності на підставі Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Оскільки стаж військової служби позивача відображений лише у військовому квитку, він звернувся до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях) із запитом про стаж військової служби, у відповідь на який отримав довідку від 03 жовтня 2022 року № 78/7/762, а в подальшому - довідки про нарахування сум грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за 2000-2013 роки.
В квітні 2024 року, після звернення до ГУ ПФУ в м. Києві, позивач дізнався, що, за розрахунком пенсійного органу, його страховий стаж становить 16 років 08 місяців 23 дні.
У відповідь на питання позивача про те, чому страховий стаж є меншим ніж фактичний час військової служби, посадова особа відповідача запропонувала йому звернутися з заявою про зарахування до страхового стажу 6 років додатково.
Позивач звернувся з такою заявою, у відповідь на яку отримав лист ГУ ПФУ в м. Києві, з роз'ясненнями про те, що оскільки довідках від 28 лютого 2023 року № 15/26 і № 15/27 про нарахування сум грошового забезпечення та про сплату страхових внесків відсутня інформація про сплату страхових внесків за 2000-2006 року, підстави для зарахування цього періоду до страхового стажу відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу періоду військової служби з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач доводив, що обов'язок сплати страхових внесків законом покладений на страхувальника, а тому він не може зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) страхувальником його обов'язків.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві зі зверненням, яке зареєстроване 18 квітня 2024 року, з приводу зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2016 року на посаді співробітника Управління Служби безпеки України в Донецькій області.
У відповідь на це звернення листом від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що оскільки в довідках від 28 лютого 2023 року № 15/26 і № 15/27 відсутня інформація про сплату страхових внесків за період військової служби в 2000-2006 роках, немає підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу.
Відповідач доводив, що не порушував прав позивача, оскільки за наслідками розгляду його звернення жодного рішення не приймав, а тому, на переконання пенсійного органу, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими.
Наголошував, що пенсія позивача обчислена на підставі документів, які містяться в матеріалах його пенсійної справи, з дотриманням вимог пенсійного законодавства.
Відповідач покликався на норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. п. 4.1, 4.2, 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок № 22-1), і наголошував на тому, що цей Порядок передбачає можливість застосування принципу екстериторіальності при призначенні (перерахунку) пенсій; що після реєстрації заяви про призначення (перерахунок) пенсії та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу; що після призначення (перерахунку) пенсії електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Також відповідач покликався на норми ст. 24 Закону № 1058, Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року за № 110, (далі - Інструкція № 58), Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі - Порядок № 637), в частині обчислення страхового стажу та його підтвердження.
Крім того, відповідач наводив норми Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, (далі - Порядок № 435), Указу Президента України від 04 травня 1998 року № 404 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у систем обов'язкового державного пенсійного страхування» та Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794, в частині обов'язку страхувальника (платника єдиного внеску) по сплаті страхових внесків (єдиного внеску) та поданню звітності, а також норми п. 4.2 Порядку № 22-1, в частині права органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою від 17 вересня 2024 року суд витребував у відповідача пенсійну справу (копію матеріалів електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 з усіма наявними в ній матеріалами; рішення про призначення пенсії позивачеві з усіма документами, що слугували підставою для його прийняття; розрахунок стажу (форма РС-право) до рішення про призначення пенсії; рішення про перерахунок пенсії, відповідно до якого проводиться нарахування та виплата пенсії позивачеві на час виникнення спірних правовідносин і на час розгляду справи, разом з розрахунком стажу (форма РС-право) тощо.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача письмово повідомити суд про те, який саме пенсійний орган прийняв рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 .
В повному обсязі витребувані докази відповідач суду не надав, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомив, а тому справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 .
З 14 грудня 2004 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 16 жовтня 2020 року № 569400-2020.
У зв'язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений залишити місце свого постійного проживання, перемістився на підконтрольну органам влади України територію і набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 25 квітня 2022 року № 3002-5001335496
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 771132 від 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 з 06 липня 2023 року повторно встановлена інвалідність другої групи на строк до 01 січня 2025 року.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 1058.
На підставі наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача суд встановив такі обставини.
15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою від 15 грудня 2022 року, яка зареєстрована за № 19517, позивач надав паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 16 жовтня 2020 року № 569400-2020, картку платника податків, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25 квітня 2022 року № 3002-5001335496, трудову книжку серії НОМЕР_4 , виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 312779 від 16 листопада 2022 року, військовий квиток серії НОМЕР_5 , диплом серії НОМЕР_6 , довідку ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях від 03 жовтня 2022 року № 78/7/762, Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформовані станом на 01 червня 2022 року, довідку про відкритий рахунок в банку, довідку про прийняття на роботу (навчання).
Посадова особа пенсійного органу надала позивачеві пам'ятку пенсіонера.
За принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви був визначений структурний підрозділ Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області).
22 грудня 2022 року за наслідками розгляду заяви від 15 грудня 2022 року та поданих разом з нею документів, а також з урахуванням витягу з ЄРС для ФОП станом на 19 грудня 2022 року, Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформованих станом на 19 грудня 2022 року, та листа Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 28 грудня 2022 року № 01-05/10803 з списком на отримання інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам від 16 грудня 2022 року № 220, ГУ ПФУ в Рівненській області прийняло рішення № 262240018120 «Про відмову у призначенні пенсії».
Цим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 через відсутність необхідного страхового стажу.
При цьому ГУ ПФУ в Рівненській області не зарахувало до страхового стажу період військової служби з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2013 року згідно з військовим квитком.
Як свідчить зміст рішення від 22 грудня 2022 року № 262240018120 «Про відмову у призначенні пенсії», відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2013 року, пенсійний орган виходив з того, що:
- страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі документів до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовцям строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Листом від 26 грудня 2022 року № 2600-0205-8/171718 Відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в м. Києві повідомив позивачеві, що рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 22 грудня 2022 року № 262240018120 йому відмовлено в призначенні пенсії.
06 березня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії.
Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою від 06 березня 2023 року, яка зареєстрована за № 4431, (крім тих самих документів, що були подані разом з заявою про призначення пенсії від 15 грудня 2022 року), позивач надав довідки ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 28 лютого 2023 року №№ 15/26, 15/27, 15/28, 15/29 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, від 18 січня 2023 року № 21, від 28 лютого 2023 року №№ 15/30, 15/31 щодо періоду проходження позивачем військової служби, сплати страхових внесків (єдиного внеску) та можливості підтвердити ці факти.
За наслідками розгляду заяви від 06 березня 2023 року та поданих разом з нею документів, а також з урахуванням витягу з ЄРС для ФОП, сформованого станом на 06 березня 2023 року, Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформованих станом на 06 березня 2023 року, листа Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 07 березня 2023 року № 01-05/981 зі списком на отримання інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам від 06 березня 2023 року № 54, пенсійний орган прийняв рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058.
Згідно з рішенням № 262240018120 (дата-час розрахунку: 14 березня 2023 року 09:29) при призначенні пенсії позивачеві пенсійний орган виходив з такого:
шифр та вид пенсії - 431 пенсія по інвалідності;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 18 8827,56000;
дата звернення, вік, ознака роботи - 15 грудня 2022 року, 47 років 08 місяців 22 дні, не працює, підприємець;
особливості - ВПО зареєстрована - з 25 квітня 2022 року довічно;
інвалідність:
група інвалідності, причина - третя група, загальне захворювання;
серія та номер МСЕК - 12ААВ № 312779;
дата встановлення інвалідності - 16 листопада 2022 року;
період встановлення інвалідності - з 03 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року;
період інвалідності, що зараховані до додаткового стажу - 03 жовтня 2022 року - 23 березня 2035 грн;
тривалість стажу:
страховий стаж (не повний) - 29 років 02 місяці 14 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 07 років 10 місяців 27 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 08 років 09 місяців 26 днів;
додатковий стаж - 12 років 05 місяців 21 день;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,29167;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((350/100*12)*1) - 0,29167;
03 жовтня 2022 року - 30 листопада 2022 року
% для обчислення пенсії по інвалідності - 50;
розмір пенсії за віком (ст. 27) (18 827,56*0,29167) - 5 491,43 грн;
загальний розмір пенсії - 5 491,43 грн;
розмір пенсії по інвалідності - 2 745,72 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 вересня 2022 року;
розмір пенсії з надбавками - 2 745,72 грн;
01 грудня 2022 року - 14 грудня 2022 року
% для обчислення пенсії по інвалідності - 50;
розмір пенсії за віком (ст. 27) (18 827,56*0,29167) - 5 491,43 грн;
загальний розмір пенсії - 5 491,43 грн;
розмір пенсії по інвалідності - 2 745,72 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 вересня 2022 року;
розмір пенсії з надбавками - 2 745,72 грн;
15 грудня 2022 року - 31 грудня 2022 року
% для обчислення пенсії по інвалідності - 50;
розмір пенсії за віком (ст. 27) (18 827,56*0,29167) - 5 491,43 грн;
загальний розмір пенсії - 5 491,43 грн;
розмір пенсії по інвалідності - 2 745,72 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 вересня 2022 року;
розмір пенсії з надбавками - 2 745,72 грн;
01 березня 2023 року - 31 жовтня 2023 року
% для обчислення пенсії по інвалідності - 50;
розмір пенсії за віком (ст. 27) (18 827,56*0,29167) - 5 491,43 грн;
загальний розмір пенсії - 5 491,43 грн;
розмір пенсії по інвалідності - 2 745,72 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 вересня 2022 року;
розмір пенсії з надбавками - 2 745,72 грн.
Докази, які б зумовлювали висновок про те, що заяву ОСОБА_1 від 06 березня 2023 року розглядало не ГУ ПФУ в м. Києві, а інший пенсійний орган, визначений за принципом екстериторіальності, рівно як і про те, що рішення № 262240018120 (дата-час розрахунку: 14 березня 2023 року 09:29) прийняло не ГУ ПФУ в м. Києві, а інший пенсійний орган, відповідач суду не надав, (незважаючи на вжиті судом заходи щодо витребування цих доказів).
Докази, які б свідчили, що позивач оскаржував рішення (дії, бездіяльність) пенсійного органу, прийняті (вчинені, допущену) під час призначення йому пенсії, в тому числі в частині обчислення страхового стажу, суду не надані.
Такі рішення (дії, бездіяльність) не є предметом спору і у справі, що розглядається.
Після призначення ОСОБА_1 пенсії ГУ ПФУ в м. Києві неодноразово проводило її перерахунок.
Зокрема, згідно з рішенням № 262240018120 (дата-час розрахунку: 05 жовтня 2023 року 18:12) пенсія позивача перерахована у зв'язку з продовженням інвалідності без зміни групи; згідно з рішенням № 262240018120 (дата-час розрахунку: 05 січня 2024 року 09:19) - у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
Як свідчить рішення про перерахунок пенсії від 19 квітня 2024 року № 262240018120 (дата-час розрахунку: 18 квітня 2024 року 10:57), на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 отримує пенсію, обчислену виходячи з такого:
шифр та вид пенсії - 421 пенсія по інвалідності;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 18 827,56000;
дата перерахунку, вік та ознака роботи - 12 квітня 2024 року, 49 років 00 місяців 19 днів, не працює, підприємець;
вид перерахунку - у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01 квітня 2024 року;
підстава - ідентифікація;
особливості - ВПО зареєстрована - з 25 квітня 2022 року довічно;
інвалідність:
група інвалідності, причина - друга група, загальне захворювання;
серія та номер МСЕК - 12ААГ № 771132;
дата встановлення інвалідності - 05 грудня 2023 року;
період встановлення інвалідності - з 06 липня 2023 року по 31 грудня 2024 року;
тривалість стажу:
страховий стаж (неповний) - 29 років 02 місяці 14 днів;
страховий стаж до 01 січня 2004 року - 07 років 10 місяців 27 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 08 років 09 місяців 26 днів;
додатковий стаж - 12 років 05 місяців 21 день;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,29167;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((350/100*12)*1) - 0,29167;
01 квітня 2024 року - 31 грудня 2024 року
% для обчислення пенсії по інвалідності - 90;
розмір пенсії за віком (ст. 27) (18 827,56*0,29167) - 5 491,43 грн;
загальний розмір пенсії - 5 491,43 грн;
розмір пенсії по інвалідності - 4 942,29 грн;
надбавка 100 грн на індексації 01 березня 2024 року - 100,00 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 березня 2024 року;
розмір пенсії з надбавками - 5 042,29 грн;
з 01 квітня 2024 року - 5 042,29 грн.
Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу 16 років 08 місяців 23 дні, в тому числі періоди:
з 27 травня 1991 року по 24 червня 1991 року - 00 років 00 місяців 28 днів;
з 01 вересня 1992 року по 02 січня 1993 року - 00 років 04 місяці 02 дні;
з 03 січня 1993 року по 13 липня 1993 року - 00 років 06 місяців 11 днів;
з 15 липня 1993 року по 30 червня 2000 року - військова служба - інша - 06 років 11 місяців 16 днів;
з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2013 року - військова служба - інша - 06 років 11 місяців 00 днів;
з 26 грудня 2013 року по 20 грудня 2014 року - безробіття - 00 років 11 місяців 26 днів;
з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року - 00 років 11 місяців 00 днів.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року.
Суд встановив, що у відповідь на заяву позивача, яка зареєстрована як звернення 18 квітня 2024 року за № 17587/Г-2600-24, листом від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24 ГУ ПФУ в м. Києві надало такі роз'яснення:
- згідно з ч. 11 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, військовослужбовці […];
- відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється […] за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом;
- у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям […] відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків;
- оскільки в наданих позивачем довідках від 28 лютого 2023 року №№ 15/26 та 15/27 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплату страхових внесків за період проходження військової служби 2000-2006 роки відсутня інформація про сплату страхових внесків, тому для зарахування до страхового стажу зазначених періодів проходження військової служби відсутні законні підстави.
Також позивачу роз'яснено, що у разі незгоди з рішенням, прийнятим за результатами розгляду його звернення, відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» він має право звернутися до суду.
Суд відзначає, що надані відповідачем матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 не містять ні звернення (заяви) позивача, зареєстрованого 18 квітня 2024 року за № 17587/Г-2600-24, ні листа ГУ ПФУ в м. Києві від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24.
Між тим, відповідач визнає, що в зверненні ОСОБА_1 , зареєстрованому 18 квітня 2024 року за № 17587/Г-2600-24, останній порушував перед ГУ ПФУ в м. Києві питання про зарахування до страхового стажу періоду з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, впродовж якого він проходив службу на посаді співробітника Управління Служби безпеки України в Донецькій області, (про що відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності таких обставин як звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою, зареєстрованою 18 квітня 2024 року за № 17587/Г-2600-24, про зарахування до страхового стажу періоду з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, а також надання відповідачем відповіді на цю заяву листом від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24, також суд не має обґрунтованого сумніву щодо добровільності визнання учасниками справи цих обставин, а тому на підставі ч. 1 ст. 78 КАС вважає їх такими, що не підлягають доказуванню.
З приводу періоду з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, на зарахування якого до страхового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.
Трудова книжка серії НОМЕР_4 не містить записів про проходження ОСОБА_1 військової служби в Службі безпеки України, в тому числі в період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року.
Разом з цим військовий квиток серії НОМЕР_5 свідчить про те, що в період з 15 липня 1993 року по 30 листопада 2013 року позивач проходив військову службу в Службі безпеки України на посадах офіцерського складу.
Згідно з довідками ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 03 жовтня 2022 року № 78/7/762 та від 18 січня 2023 року № 21 підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу в Службі безпеки України з 15 липня 1993 року по 30 листопада 2013 року включно.
Наказом ректора Інституту підготовки кадрів Служби безпеки України від 15 липня 1993 року № 126-ос ОСОБА_1 зарахований курсантом Інституту підготовки кадрів Служби безпеки України з 15 липня 1993 року.
Наказом Служби безпеки України від 29 червня 1998 року № 477-ос зарахований у розпорядження начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області.
Наказом голови Служби безпеки України від 11 листопада 2013 року № 1333-ос підполковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби на підставі пп. «б» п. 63 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України в запас Збройних Сил України та з 30 листопада 2013 року виключений зі списків особового складу наказом начальника Управління Служби безпеки України в Донецькій області від 29 листопада 2013 року № 525-ос.
Вислуга років на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу склала: в календарному обчисленні - 20 років 04 місяці 15 днів, в пільговому обчисленні - 00 років 02 місяці 04 дні, всього - 20 років 06 місяців 19 днів.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж ОСОБА_1 починаючи з 2017 року.
Водночас в системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про страховий стаж позивача, набутий за час проходження військової служби в Службі безпеки України.
ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях надало довідку від 28 лютого 2023 року № 15/31, в якій навело таку інформацію.
На підставі п. 4 Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та міста Севастополя або знищено, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085, (далі - Порядок № 3-1), ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило, що у 2014 році невідомі особи захопили адміністративну будівлю за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 62, в якій знаходились архіви відомства до липня 2014 року включно.
04 травня 2014 року за фактом збройного нападу відкрито кримінальне провадження № 12014050810001284, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з кваліфікацією за ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).
Донецька міська територіальна громада та Маріупольська територіальна громада внесені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, (в редакції наказу від 29 вересня 2022 року № 217) (далі - Наказ № 75).
ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях вдалось зберегти електронні носії інформації щодо нарахування грошового забезпечення та заробітної плати особового складу за період з 01 січня 2006 року по грудень 2021 року включно.
Первинні документи про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період служби ОСОБА_1 з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2013 року включно в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях відсутні.
Як наслідок, на підставі п. 3 Порядку № 3-1 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 01 липня 2000 року по грудень 2006 року здійснено за матеріалами щодо грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України за аналогічною посадою з січня 2007 року по 30 листопада 2013 року на підставі електронної бази особової картки нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Як свідчить довідка ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях від 28 лютого 2023 року № 15/30, інформація щодо сплачених страхових внесків персонально за застраховану особу відсутня у зв'язку з тим, що відомості щодо штатного складу військовослужбовців Служби безпеки України є інформацією з обмеженим доступом; станом на 12 січня 2023 року за бухгалтерським обліком в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.
28 лютого 2023 року ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях надало довідку № 15/26 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, в якій вказало, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року, за період його служби розраховано суми грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії:
січень 2000 року - 444,75 грн, лютий 2000 року - 444,75 грн, березень 2000 року - 444,75 грн, квітень 2000 року - 444,75 грн, травень 2000 року - 444,75 грн, червень 2000 року - 444,75 грн, липень 2000 року - 780,75 грн, серпень 2000 року - 780,75 грн, вересень 2000 року - 780,75 грн, жовтень 2000 року - 780,75 грн, листопад 2000 року - 780,75 грн, грудень 2000 року - 780,75 грн;
січень 2001 року - 780,75 грн, лютий 2001 року - 780,75 грн, березень 2001 року - 780,75 грн, квітень 2001 року - 780,75 грн, травень 2001 року - 780,75 грн, червень 2001 року - 780,75 грн, липень 2001 року - 780,75 грн, серпень 2001 року - 808,75 грн, вересень 2001 року - 808,75 грн, жовтень 2001 року - 808,75 грн, листопад 2001 року - 808,75 грн, грудень 2001 року - 808,75 грн;
січень 2002 року - 808,75 грн, лютий 2002 року - 808,75 грн, березень 2002 року - 808,75 грн, квітень 2002 року - 808,75 грн, травень 2002 року - 808,75 грн, червень 2002 року - 809,23 грн, липень 2002 року - 822,75 грн, серпень 2002 року - 822,75 грн, вересень 2002 року - 822,75 грн, жовтень 2002 року - 822,75 грн, листопад 2002 року - 822,75 грн, грудень 2002 року - 822,75 грн;
січень 2003 року - 822,75 грн, лютий 2003 року - 822,75 грн, березень 2003 року - 822,75 грн, квітень 2003 року - 822,75 грн, травень 2003 року - 822,75 грн, червень 2003 року - 822,75 грн, липень 2003 року - 838,38 грн, серпень 952,05 грн, вересень 2003 року - 952,05 грн, жовтень 2003 року - 952,05 року, листопад 2003 року - 952,05 грн, грудень 2003 року - 952,05 грн;
січень 2004 року - 952,05 грн, лютий 2004 року - 952,05 грн, березень 2004 року - 952,05 грн, квітень 2004 року - 952,05 грн, травень 2004 року - 952,05 грн, червень 2004 року - 952,05 грн, липень 2005 року - 952,05 грн, серпень 2005 року - 952,05 грн, вересень 2005 року - 952,05 грн, жовтень 2005 року - 952,05 грн, листопад 2005 року - 952,05 грн, грудень 2005 року - 952,05 грн.
Графа «Відомості про сплату СВ (так/ні)» в довідці 28 лютого 2023 року № 15/26 не заповнена з приміткою - «* Не застосовується для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу якщо документи про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та міста Севастополя, знищені у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин».
28 лютого 2023 року ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях надало довідку № 15/27 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, в якій в вказало, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за період його служби розраховано суми грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії:
січень 2005 року - 952,05 грн, лютий 2005 року - 952,05 грн, березень 2005 року - 952,05 грн, квітень 2005 року - 952,05 грн, травень 2005 року - 952,05 грн, червень 2005 року - 952,05 грн, липень 2005 року - 952,57 грн, серпень 2005 року - 968,28 грн, вересень 2005 року - 968,28 грн, жовтень 2005 року - 968,28 грн, листопад 2005 року - 968,28 року, грудень 2005 року - 968,28 грн;
січень 2006 року - 1 087,63 грн, лютий 2006 року - 1 087,63 грн, березень 2006 року - 1 087,63 грн, квітень 2006 року - 1 087,63 грн, травень 2006 року - 1 087,63 грн, червень 2006 року - 1 087,63 грн, липень 2006 року - 1 087,63 грн, серпень 2006 року - 1 087,63 грн, вересень 2006 року - 1 087,63 грн, жовтень 2006 року - 1 087,63 грн, листопад 2006 року - 1 087,63 грн, грудень 2006 року - 1 087,63 грн.
Графа «Відомості про сплату СВ (так/ні)» в довідці 28 лютого 2023 року № 15/27 не заповнена з приміткою - «* Не застосовується для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу якщо документи про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та міста Севастополя, знищені у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин».
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу лише частину періоду проходження ним військової служби в Службі безпеки України з 15 липня 1993 року по 30 листопада 2013 року, а саме:
період з 15 липня 1993 року по 30 червня 2000 року тривалістю 06 років 11 місяців 16 днів зарахований до страхового стажу як військова служба - інша;
період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року до страхового стажу не зарахований;
період з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2013 року тривалістю 06 років 11 місяців 00 днів зарахований до страхового стажу як військова служба - інша.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі, з-поміж іншого, призначається така пенсійна виплата як пенсія по інвалідності.
Умови призначення пенсії по інвалідності визначає ст. 30 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього закону.
Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності, установлений ст. 32 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:
[…]
для осіб з інвалідністю II та III груп:
[…]
від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
[…].
Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 […] (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за […] (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для […] (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто […].
Порядок подання та оформлення документів для […] (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. […]
Строки перерахунку пенсії визначає ст. 45 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
[…].
Ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що документи про […] (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про […] (перерахунок) або про відмову в […] (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Згідно з п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про […], перерахунок, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про […], перерахунок пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.
[…]
Згідно з п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 […]
Днем звернення за перерахунком пенсії, […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Документи, необхідні для перерахунку пенсії, визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 2.2 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в пп. пп. 1-4 п. 2.1 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
[…]
В свою чергу в пп. пп. 1-4 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 йдеться про такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб […].
[…]
У разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським відповідно до Закону, страховий стаж та заробітна плата (дохід) обчислюються на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2021 року за № 463/36085.
[…]
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу […].
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
[…]
4) відомості про місце проживання особи;
[…]
Згідно з п. 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. пп. 2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.
При зміні групи інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про зміну групи інвалідності.
Відповідно до п. 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених п. 1.1 розділу І, […] цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України […].
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
[…]
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
[…]
П. 2.23 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
[…]
Згідно з п. 2.28 розділу ІІ Порядку № 22-1 інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.
Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовані нормами розділу ІV Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
П. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. […];
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
[…]
П. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 установлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, […] із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. […]
Відповідно до п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, […]. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Згідно з п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після […], перерахунку пенсії, […] електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, […], для здійснення виплати пенсії.
[…]
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про […], перерахунок, […].
Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про перерахунок пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України чи Портал Дія (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник, має вчинити дії, визначені п. 4.2;
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю ГУ ПФУ в м. Києві, яка полягає у незарахуванні до його страхового стажу періоду проходження військової служби в Службі безпеки України з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року.
Щодо наявності підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу суд зазначає таке.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Категорії особі, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, визначає ст. 11 Закону № 1058.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), […].
Ст. 14 Закону № 1058 визначає страхувальників.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у п. п. 6-9, 11 і 12 цього Закону.
Платників страхових внесків визначає ст. 15 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Склад кадрів Служби безпеки України визначає ст. 19 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ «Про Службу безпеки України» (далі - Закон № 2229).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 2229 кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. […]
Ч. 1 ст. 20 Закону № 2229 (військовослужбовці Служби безпеки України) передбачає, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договорам (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. […]
Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборону України, захисту безпеки населення та здійснення заходів, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011 час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. […]
Аналіз норм п. 11 ч. 1 ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону № 1058, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 20 Закону № 2229, п. 1 ч. 1 ст. 3, абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011 зумовлює такі висновки:
- військовослужбовці Служби безпеки України підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами;
- для цієї категорії застрахованих осіб страхувальником є орган, який виплачує їм грошове забезпечення;
- платниками страхових внесків до солідарної системи за цю категорію застрахованих осіб є страхувальники;
- час перебування на військовій службі в Службі безпеки України зараховується до страхового стажу.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає ст. 24 Закону № 1058.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами, наведеними у ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), який визначав порядок і умови зарахування стажу роботи до набрання чинності Законом № 1058, серед іншого, передбачав таке.
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначала ст. 56 Закону № 1788.
Згідно з п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також військова служба […].
Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року трудовий стаж вимірювався періодом роботи (служби) і не був пов'язаний зі сплатою страхових внесків.
Відтак, при вирішенні питання щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження ним військової служби з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року необхідно враховувати відмінності в правовому регулюванні обчислення трудового стажу (стажу роботи), тобто до 01 січня 2004 року, та страхового стажу, тобто починаючи з 01 січня 2004 року.
З приводу підтвердження трудового стажу і страхового стажу слід зазначити таке.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КЗпП України роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи.
Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 48 КЗпП України).
Згідно зі ст. 49 КЗпП України роботодавець зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Порядок підтвердження стажу роботи визначає ст. 62 Закону № 1788, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
[…]
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За правилами, наведеними в п. 6 Порядку № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:
військові квитки;
довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;
довідки архівних і військово-лікувальних установ.
[…]
04 червня 1998 року на виконання Указу Президента України від 04 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» (далі - Постанова КМУ № 794), п. 1 якої затвердив Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення № 794).
П. 2 Постанови КМУ № 794 Пенсійному фонду України разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією доручено забезпечити з 01 жовтня 1998 року впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
П. 3 Постанови КМУ № 794 установлено, що починаючи з 01 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону № 1788 здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Згідно з п. 1 Положення № 794 персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду України та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).
П. 2 Положення № 794 визначено, що до основних завдань персоніфікованого обліку, з-поміж іншого, належить створення інформаційних передумов для визначення розміру пенсійних виплат за пенсійним страхуванням залежно від тривалості страхового стажу та особистого внеску фізичної особи у формування коштів цього страхування.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Положення № 794 в основі персоніфікованого обліку лежить обов'язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб.
Згідно з п. 10 Положення № 794 роботодавці зобов'язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.
За правилами, наведеними в абз. 1 п. 14 Положення № 794, відомості про фізичних осіб збираються і зберігаються у документальній та електронній формі уповноваженим органом у встановленому порядку протягом життя фізичної особи та зберігаються також впродовж 75 років після її смерті.
Відповідно до п. 16 Положення № 794 на кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, […].
Персональна облікова картка фізичної особи повинна мати таку структуру:
[…]
2) частина персональної облікової картки, що відображає сплату страхового збору (внесків) та стаж роботи фізичної особи:
ідентифікаційний номер роботодавця;
рік, за який внесено відомості;
тривалість трудової або іншої діяльності, яка зараховується до стажу роботи;
сума заробітку (доходу), на який нараховується страховий збір (внески) на пенсійне страхування (помісячно);
розмір страхового збору (внесків) на пенсійне страхування за відповідний місяць;
відомості, які підтверджують наявність особливих умов праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах;
[…]
У персональній обліковій картці одночасно накопичуються відомості про фізичних осіб від кожного роботодавця, де працювала особа, з урахуванням усіх фактів її трудової міграції та роботи за сумісництвом.
[…]
Згідно з п. 18 Положення № 794 порядок надходження відомостей про фізичних осіб від роботодавців до системи персоніфікованого обліку визначається Пенсійним фондом.
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, (далі - Положення № 10-1).
Згідно з п. 1 розділу І Положення № 10-1 це Положення відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до п. 4 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Згідно з п. 5 розділу І Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб забезпечує:
облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Формування Реєстру застрахованих осіб регламентовано нормами розділу ІІ Положення № 10-1.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій […].
Згідно з п. 2 розділу ІІ Положення № 10-1 джерела формування реєстру застрахованих осіб визначені ст. 18 Закону № 2464.
У Реєстрі застрахованих осіб накопичується, зберігається, автоматично обробляється інформація (далі - обробка інформації) про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування із:
звітності та повідомлень про прийняття працівника на роботу;
системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
електронних пенсійних справ;
системи обліку сплати страхових внесків;
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
відомостей, що подаються застрахованими особами у випадках, передбачених законами та цим Положенням;
реєстру страхувальників Державного реєстру;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
звернень громадян до органів Пенсійного фонду України;
інших джерел, передбачених законодавством.
Згідно з п. 1 розділу III Положення № 10-1 з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.
Відповідно до п. 1 розділу IV Положення № 10-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені ч. 3 ст. 20 Закону № 2464 та ч. 3 ст. 21 Закону № 1058.
П. 2 розділу IV Положення № 10-1 установлено, що до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;
відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;
відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;
відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058;
відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім'ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;
періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;
інформація щодо виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;
інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);
інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.
Згідно з п. 3 розділу IV Положення № 10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз наведених вище правових норм зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка (ст. 62 Закону № 1788);
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; для підтвердження військової служби, серед іншого, приймаються військові квитки, довідки установ системи СБУ (п. п. 1, 6 Порядку № 637).
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, ч. 1 ст. 48 КЗпП України).
Період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року.
З приводу доводів і заперечень сторін щодо наявності/відсутності підстав для зарахування до страхового стажу періоду проходження позивачем військової служби в Службі безпеки України з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року суд вважає за необхідне зазначити таке.
Передусім суд відзначає, що період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року мав місце до набрання чинності Законом № 1058, а тому в силу положень ч. 4 ст. 24 цього Закону він має зараховуватися до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Пенсійне законодавство, чинне до набрання чинності Законом № 1058, тобто до 01 січня 2004 року, оперувало термінами «трудовий стаж», «стаж роботи», а не «страховий стаж». При цьому зарахування трудового стажу не було обумовлено сплатою страхових внесків.
В силу положень п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 та абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011 час перебування особи на військовій службі, в тому числі в Службі безпеки України, зараховується до її стажу роботи.
Факт проходження ОСОБА_1 військової служби на офіцерських посадах в Службі безпеки України в період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року включно підтверджений записами у військовому квитку серії НОМЕР_5 та довідками ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 03 жовтня 2022 року № 78/7/762 та від 18 січня 2023 року № 21, тобто належними доказами в розумінні ст. 62 Закону № 1788, п. п. 1, 6 Порядку № 637.
Відтак, на підставі норм п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 та абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 2011 ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби в Службі безпеки України з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року включно і таке право позивача не пов'язано зі сплатою страхових внесків.
Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового стажу період з 01 січня 2000 року по 30 червня 2000 року у складі періоду з 15 липня 1993 року по 30 червня 2000 року (військова служба - інша).
За цих обставин вимоги ОСОБА_1 в частині зарахування до страхового стажу періоду з 01 січня 2000 року по 30 червня 2000 року включно, є безпідставними.
Між тим, згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) період проходження позивачем військової служби з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року до страхового стажу не зарахований, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення.
Як свідчить листа ГУ ПФУ в м. Києві від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24, відсутність підстав для зарахування до страхового стажу військової служби в 2000-2003 роках пенсійний орган обґрунтував відсутністю інформації про сплату страхових внесків.
З наведених вище мотивів, беручи до уваги, що йдеться про період, який мав місце до набрання чинності Законом № 1058, а законодавство, чинне до 01 січня 2004 року, не пов'язувало право особи на зарахування до трудового стажу періоду військової служби зі сплатою страхових внесків, суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу.
Період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року.
З приводу доводів і заперечень сторін щодо наявності/відсутності підстав для зарахування позивачеві до страхового стажу періоду проходження військової служби в Службі безпеки України з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року суд вважає за необхідне зазначити таке.
Суд бере до уваги, що період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року мав місце після набрання чинності Законом № 1058, а тому в силу положень абз. 1 ч. 2 ст. 24 цього Закону право на зарахування цього періоду до страхового стажу пов'язано зі сплатою страхових внесків і такий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що при вирішенні питання про наявність підстав для зарахування до страхового стажу згаданого періоду необхідно враховувати спеціальні норми, які регламентують зарахування до страхового стажу військовослужбовців.
Так, 03 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року.
На підставі пп. 10 п. 19 розділу І Закону № 2148 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 була доповнена абзацом 2 такого змісту:
«У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків».
На підставі пп. 27 п. 19 розділу І Закону № 2148 п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений в такій редакції:
«3. Зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Протягом п'яти років з дня набрання чинності Законом № 2148 військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються, у разі їх відсутності, персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
21 серпня 2019 року відповідно до абз. абз. 16, 17 пп. 27 п. 19 розділу І та абз. 4 пп. 3 п. 9 розділу ІІ Закону № 2148 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 770 «Про затвердження порядків зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських» (далі - Постанова КМУ № 770).
П. 1 Постанови КМУ № 770 затверджені:
Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року (далі - Порядок зарахування періодів служби до страхового стажу № 770);
Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р., необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським (далі - Порядок подання відомостей про грошове забезпечення № 770).
Відповідно до п. 1 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу № 770 цей Порядок регулює питання зарахування до страхового стажу періодів служби з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу (далі - застраховані особи), які звернулися за призначенням пенсії та:
не набули право на пенсію за вислугу років згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) на момент досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058;
не мають права на пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262 внаслідок позбавлення військових або спеціальних звань, звільнення із служби у зв'язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
набули право на отримання пенсії згідно із Законом № 2262, але виявили бажання отримувати пенсію в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1058.
Відповідно до п. 2 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу № 770 під час звернення за призначенням пенсії (переведенням на пенсію відповідно до Закону № 1058) особою, яка належить до однієї із категорій, зазначених у п. 1 цього Порядку, територіальний орган Пенсійного фонду України перевіряє індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).
Територіальний орган Пенсійного фонду України зараховує відповідні періоди служби до страхового стажу на підставі реєстру застрахованих осіб, якщо в ньому є необхідні для обчислення страхового стажу відомості щодо грошового забезпечення та сплати страхових внесків.
У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб відомостей щодо грошового забезпечення страховий стаж зараховується на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданої військовою частиною чи органом, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення.
У разі передачі справ до архівних установ довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески подаються військовою частиною чи органом, який сплачував грошове забезпечення, на підставі інформації з архівних установ.
У разі ліквідації (припинення діяльності) військової частини чи органу, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення, довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески видаються правонаступниками або органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів.
Форми довідок про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески затверджуються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Якщо документи про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, знищені у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин, суми грошового забезпечення розраховуються в порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики.
Згідно з п. 3 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу № 770 за періоди, зараховані до страхового стажу відповідно до абз. абз. 2 та 3 п. 2 цього Порядку, за які не були сплачені страхові внески, територіальним органом Пенсійного фонду України обчислюється сума страхових внесків, яка підлягає сплаті з державного бюджету.
Сума страхових внесків, яка підлягає сплаті з державного бюджету, обчислюється за кожен місяць служби окремо виходячи із сум грошового забезпечення, що були нараховані особі за відповідні періоди служби.
Відповідно до п. 7 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу № 770 територіальний орган Пенсійного фонду України, що призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
П. 8 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу № 770 визначено, що цей Порядок застосовується також у разі призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника в порядку та на умовах, що передбачені Законом № 1058, у випадку смерті (загибелі) членів сімей осіб, зазначених у п. 1 цього Порядку.
Згідно з п. 1 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770 цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб).
П. 3 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770 установлено, що відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.
Відповідно до п. 4 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770 у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до Реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки:
за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року - не пізніше ніж 01 грудня 2019 року;
за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року - не пізніше ніж 01 травня 2020 року;
за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року - не пізніше ніж 01 жовтня 2020 року;
за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року - не пізніше ніж 01 жовтня 2021 року;
за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.
Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.
Для формування звіту страхувальники або уповноважені органи та територіальні органи Пенсійного фонду України можуть обмінюватися інформацією на паперових та магнітних (електронних) носіях. При цьому територіальні органи Пенсійного фонду України аналізують отриману від страхувальників та уповноважених органів інформацію, додають інформацію, наявну в Пенсійному фонді України, та повертають таку інформацію до страхувальників або уповноважених органів для заповнення та подання звіту.
Згідно з п. 9 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770 територіальний орган Пенсійного фонду України звіряє звіт, поданий відповідно до цього Порядку, з поданими страхувальником або уповноваженим органом раніше відомостями щодо кількості осіб і сум грошового забезпечення.
За правилами, наведеними у п. 14 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770, відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.
П. 15 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770 визначено, що порядок подання, обліку та оброблення відсутніх у реєстрі застрахованих осіб персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відомості про яких становлять інформацію з обмеженим доступом, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики, Міноборони, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, МВС, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), […], на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), […], на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].
Системний аналіз наведених вище норм Закону № 1058, а також норм Закону № 2464 зумовлює висновок про те, що обов'язок обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, (а в подальшому - єдиного внеску), законом покладений на страхувальника, те саме стосується подання відповідної звітності.
До страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески (єдиний внесок).
Періоди роботи, за які страхувальник нарахував застрахованій особі заробітну плату (грошове забезпечення) та нарахував на неї (нього) відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи незалежно від того сплатив страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки застрахована особа не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи (служби) до страхового стажу за порушення, яке вчинене страхувальником - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та інших.
Крім того, супереч приписам п. 15 Порядку подання відомостей про грошове забезпечення № 770 до теперішнього часу правління Пенсійного фонду України не затвердило порядок подання, обліку та оброблення відсутніх у реєстрі застрахованих осіб персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відомості про яких становлять інформацію з обмеженим доступом.
Суд встановив, що в системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про страховий стаж ОСОБА_1 з час проходження військової служби в Службі безпеки України, в тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, що підтверджено Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Разом з цим, позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через невиконання або неналежне виконання страхувальником його обов'язків по нарахуванню і сплаті страхових внесків (єдиного внеску).
Також позивач не може бути позбавлений права на зарахування відповідного періоду служби до страхового стажу через невиконання правлінням Пенсійного фонду України його обов'язку затвердити порядок подання, обліку та оброблення відсутніх у реєстрі застрахованих осіб персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, відомості про яких становлять інформацію з обмеженим доступом.
Суд відзначає, що в період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Донецькій області, дислокованому в м. Донецьку Донецької області, яке як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду цієї справи є територією України, тимчасово окупованою російською федерацією.
Правовий статус тимчасово окупованої території України визначає ст. 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 1207 окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 07 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону № 1207 дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Місто Донецьк Донецької області включено до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях».
Крім того, вся територія Донецького району Донецької області включена до територій, тимчасово окупованих російською федерацією, про що свідчить Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, з датою початку тимчасової окупації - з 07 квітня 2014 року.
04 лютого 2021 року відповідно до п. 2 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу № 770 правління Пенсійного фонду України прийняло постанову № 3-1 «Про затвердження форми довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески та Порядку розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або знищено» (далі - Постанова правління ПФУ № 3-1).
П. 1 Постанови правління ПФУ № 3-1 затверджені:
форма довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески;
Порядок розрахунку сум грошового забезпечення, якщо документи про його нарахування та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та міста Севастополя або знищено (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з п. 1 Порядку № 3-1 цей Порядок встановлює механізм розрахунку сум грошового забезпечення за періоди служби з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року при призначенні пенсії (переведенні на пенсію) відповідно до Закону № 1058 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу (членам їх сімей - у разі призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника), за місяці, за які індивідуальні відомості про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та інформація Державної податкової служби України з податкового розрахунку сум доходу відсутні, а документи про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі - тимчасово окуповані території), знищені у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
П. 2 Порядку № 3-1 передбачено, якщо документи про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях, знищені у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин, розрахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії здійснюється військовою частиною чи органом, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення.
У разі ліквідації (припинення діяльності) військової частини чи органу, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення, розрахунок грошового забезпечення здійснюється правонаступниками або органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів.
У зазначених цим пунктом випадках видається довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року № 31.
Довідка про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески видається за зверненням особи, якій призначається пенсія відповідно до Закону № 1058, або територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 3 Порядку № 3-1 для розрахунку грошового забезпечення використовуються документи особової справи військовослужбовця, особи начальницького і рядового складу (послужний список та інші документи з обліку особового складу), трудові книжки.
Під час розрахунку грошового забезпечення враховуються:
посадовий оклад (залежно від займаних посад за періоди проведення розрахунку), оклад за військовим (спеціальним) званням (відповідно до присвоєних звань за періоди проведення розрахунку) у розмірах, визначених законодавством, відповідній категорії військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу;
надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням залежно від вислуги років на період проведення розрахунку;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, визначених законодавством, встановлених відповідно до займаних посад. Вказані вище виплати, розміри яких відповідно до законодавства встановлюються диференційовано (в залежності від складності завдань, результатів служби тощо), враховуються у середніх розмірах у відповідних місяцях відносно визначених законодавством таких виплат для відповідних посад.
Розрахунок грошового забезпечення здійснюється щомісячно відповідно до законодавства, яке діяло на період проведення розрахунку.
П. 4 Порядку № 3-1 установлено, що відсутність первинних документів про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, а також час та причини, що призвели до знищення таких документів, знаходження первинних документів про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески на тимчасово окупованих територіях підтверджується військовою частиною чи органом, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення (у разі ліквідації (припинення діяльності) військової частини чи органу, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення - їх правонаступниками або органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів).
Форма Довідки, затверджена Постановою правління ПФУ № 3-1, передбачає зазначення в ній інформації про «нараховані особі в період служби суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, які враховуються при обчисленні пенсії» або «розраховані особі за період служби суми грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії».
Також форма Довідки, затверджена Постановою правління ПФУ № 3-1, містить окрему графу, призначену для зазначення відомостей про сплату страхових внесків («Відомості про сплату СВ (так/ні)».
При цьому форма Довідки, затверджена Постановою правління ПФУ № 3-1, містить примітку «*» про те, що графа «Відомості про сплату СВ (так/ні)» не застосовується для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу якщо документи про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески зберігаються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, знищені у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.
Суд встановив, що матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 містять довідку ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 28 лютого 2023 року № 15/31.
Цією довідкою на виконання вимог п. 4 Порядку № 3-1 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило, що:
- у 2014 році невідомі особи захопили адміністративну будівлю за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 62, в якій знаходились архіви відомства до липня 2014 року включно;
- 04 травня 2014 року за фактом збройного нападу відкрито кримінальне провадження № 12014050810001284, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з кваліфікацією за ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт);
- ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях зберегло електронні носії інформації щодо нарахування грошового забезпечення та заробітної плати особового складу за період з 01 січня 2006 року по грудень 2021 року включно;
- первинні документи про нарахування грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за період служби ОСОБА_1 з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2013 року включно в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях відсутні;
- на підставі п. 3 Порядку № 3-1 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях провело розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2000 року по грудень 2006 року.
Також матеріали пенсійної справи позивача містять довідку ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях від 28 лютого 2023 року № 15/30 з інформацією про відсутність даних про сплату страхових внесків персонально за застраховану особу з огляду на те, що відомості щодо штатного складу військовослужбовців Служби безпеки України є інформацією з обмеженим доступом, а також про те, що станом на 12 січня 2023 року в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.
28 лютого 2023 року на підставі Порядку № 3-1 ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях видало довідки № 15/26 і № 15/27 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, які містять інформацію про розраховане ОСОБА_1 грошове забезпечення, яке враховується при обчисленні пенсії, за періоди проходження ним військової служби з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року.
Таким чином, ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, будучи позбавленим можливості надати інформацію про суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески на підставі первинних документів, які зберігались в м. Донецьк, тимчасово окупованому російською федерацією, діючи на підставі Порядку № 3-1, правомірно надало позивачеві довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за формою, затвердженою Постановою правління ПФУ № 3-1.
Ці довідки містять інформацію про розраховане ОСОБА_1 грошове забезпечення, яке враховується при обчисленні пенсії, за періоди з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року, і долучені до матеріалів його пенсійної справи.
Крім того, ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило про відсутність станом на січень 2023 року заборгованості зі сплати страхових внесків.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року включно підтверджений належними доказами в розумінні абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 та Порядку № 3-1, які були предметом розгляду пенсійного органу.
Таким чином, обґрунтованими є доводи позивача про те, що він має право на зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби в органах Служби безпеки України з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року включно.
Як свідчить лист ГУ ПФУ в м. Києві від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24, відсутність підстав для зарахування до страхового стажу військової служби в 2004-2006 роках пенсійний орган обґрунтував відсутністю інформації про сплату страхових внесків.
Однак, з мотивів, викладених вище, суд відхиляє ці заперечення.
Підсумовуючи викладене, висновки суду щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу військової служби в Службі безпеки України з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року полягають у такому:
- ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу військової служби в Службі безпеки України з 01 січня 2000 року по 31 січня 2006 року включно;
- період з 01 січня 2000 року по 30 червня 2000 року правомірно зарахований позивачеві до страхового стажу, що підтверджено розрахунком стажу (форма РС-право);
- період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року безпідставно не зарахований до страхового стажу, чим порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Заперечуючи проти позову, серед іншого, ГУ ПФУ в м. Києві наголошує на тому, що не порушувало права ОСОБА_1 , оскільки за наслідками розгляду його звернення жодного рішення не приймало.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.
В контексті спірних правовідносин поведінка ГУ ПФУ в м. Києві (його дії/бездіяльність) є такою, що не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, та не може вважатися добросовісною і розсудливою.
В процесі розгляду заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої 18 квітня 2024 року за № 17587/Г-2600-24, ГУ ПФУ в м. Києві не забезпечило дотримання вимог Закону № 1058, Порядку № 22-1.
Аналіз норм ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 та п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.7 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- після реєстрації заяви про призначення/перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, для її розгляду по суті;
- структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначений за принципом екстериторіальності, розглядає таку заяву і приймає рішення з дотриманням вимог законодавства.
Натомість ГУ ПФУ в м. Києві розглянуло заяву ОСОБА_1 , зареєстровану 18 квітня 2024 року за № 17587/Г-2600-24, як звернення громадян та надало заявнику відповідь листом від 10 травня 2024 року № 18916-17587/Г-02/8-2600/24, який не є адміністративним актом (рішенням).
Верховний Суд неодноразово наголошував на недопустимості формального підходу до розгляду заяв про призначення (перерахунок) пенсії в залежності від форми їх викладення та способів подання.
Так, в постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 Верховний Суд зазначив:
«[…]
51. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що заява, подана позивачем, не відповідає встановленій Порядком № 22-1 формі, що виключає можливість її розгляду суб'єктом владних повноважень.
52. Водночас з таким висновком колегія суддів не погоджується і вказує таке.
53. Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
54. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
55. Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі № 520/5045/2020.
56. Таким чином, враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджено зміст поданої позивачем заяви і вказано, що остання є заявою про призначення пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав у відповідача здійснити її розгляд.
57. Враховуючи зазначене Суд вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
58. Суд також зауважує, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
59. Повертаючись до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що Порядком № 22-1 визначено процедуру, яке є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.
60. Згідно вимог п. п. 4.3 та 4.7 Порядку № 12-1, результат розгляду заяви про призначення пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
61. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розглянувши подану позивачем заяву про призначення пенсії, Управління листом від 08 лютого 2023 року № 1435-461/П-02/8-2500/23 роз'яснено позивачу порядок подання заяви про переведення з одного виду пенсії на інший та запропоновано звернутися до відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління або за допомогою онлайн сервісів Пенсійного фонду України через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, з використанням особистого електронного цифрового підпису або за допомогою засобів Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України.
62. Вказане дозволяє Суду дійти висновку про те, що відповідачем не розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято.
63. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
64. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
65. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 300/3457/20.
[…]».
Подібні висновки щодо розгляду заяв про перерахунок пенсії викладені Верховним Судом в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17.
Таким чином, незалежно від того чи була заява ОСОБА_1 викладена за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 22-1, вона підлягала розгляду в порядку, визначеному Законом № 1058 і Порядком № 22-1.
Звертаючись до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про зарахування певного періоду до страхового стажу, а в подальшому до суду з цим позовом, ОСОБА_1 прагне захистити своє право на отримання пенсії в належному розмірі, обчисленому з дотриманням вимог законодавства.
Заперечення, які навело ГУ ПФУ в м. Києві, за своєю сутністю є констатацією порушень вимог Закону № 1058 і Порядку № 22-1, які допущені самим відповідачем, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Варто відзначити, що документи, які підтверджують страховий стаж за період з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року, в тому числі довідки ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 28 лютого 2023 року №№ 15/26, 15/27 про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, від 18 січня 2023 року № 21, від 28 лютого 2023 року №№ 15/30, 15/31 щодо періоду проходження позивачем військової служби, сплати страхових внесків та можливості підтвердити ці факти, ОСОБА_1 надав разом з заявою про призначення пенсії, від 06 березня 2023 року.
За наслідками розгляду заяви від 06 березня 2023 року пенсійний орган прийняв рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 (рішення № 262240018120 (дата-час розрахунку: 14 березня 2023 року 09:29)).
Період військової служби з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року не був зарахований до страхового стажу позивача з моменту призначення пенсії, незважаючи на те, що всі необхідні документи для підтвердження цього періоду були надані разом з заявою про призначення пенсії від 06 березня 2023 року.
Таким чином, право позивача на належне пенсійне забезпечення внаслідок неправильного обчислення його страхового стажу було порушено з моменту призначення пенсії.
Правомірність рішень, дій, бездіяльності пенсійного органу, прийнятих (вчинених, допущеної) при призначенні пенсії, в тому числі щодо обчислення страхового стажу, незарахування до нього тих чи інших періодів, позивач не оскаржує.
Також суд не вважає за можливе виходити за межі позовних вимог і надавати оцінку правомірності рішень (дій, бездіяльності) пенсійного органу в частині обчислення страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії, залучати до участі у справі як відповідача пенсійний орган, який розглядав заяву ОСОБА_1 від 06 березня 2023 року, обчислював його стаж та приймав рішення про призначення пенсії, оскільки на момент звернення позивача до суду з цим позовом минуло більше шести місяців з моменту призначення позивачеві пенсії, тобто ці рішення (дії, бездіяльність) перебувають поза межами строку звернення до суду.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року включно, підлягає визнанню протиправною.
Належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення є покладання на ГУ ПФУ в м. Києві обов'язку зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період військової служби з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року включно.
Застосування такого способу захисту не становитиме втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу з огляду на таке.
За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.
Проявом адміністративного розсуду може бути:
а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;
б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.
Разом з цим, у випадку підтвердження страхового стажу особи належними документами, визначеними законодавством, пенсійний орган має лише один варіант правомірної поведінки - зарахувати цей період до страхового стажу, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині, яка стосується зарахування до страхового стажу періоду військової служби з 01 січня 2000 року по 30 червня 2000 року включно, не підлягають задоволенню як безпідставні, оскільки цей період вже зарахований до страхового стажу позивача, що підтверджено розрахунком стажу (форма РС-право).
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як особа з інвалідністю ІІ групи позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень п. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.
За цих обставин судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року включно.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2006 року включно.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 21 лютого 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко