21 лютого 2025 року Справа 160/5179/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Військово-лікарська комісія (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України Військово-лікарська комісія (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить:
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, щодо проведення довідки-постанови ВЛК від 19.08.2024 у відповідності до глави 20 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008;
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, та винести постанову ВЛК, із урахуванням акту дослідження стану здоров'я (додаток 4) від 16.08.2024;
- визначити обмеження позивача, - ступінь його придатності до військової служби;
- стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень кошти на відшкодування моральної шкоди, у розмірі ста мінімальних заробітних плат для працездатних осіб, заподіяної його протиправним рішенням, дією та бездіяльністю.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо проведення ВЛК позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/5179/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Способи захисту визначено у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №990/220/24.
Всупереч вказаних нормативних положень позивачем не вказано достовірних відомостей щодо найменування та коду ЄДРПОУ відповідача, які при цьому належать різним суб'єктам владних повноважень.
Також всупереч вказаних нормативних положень позовні вимоги є неконкретними та не узгоджуються із способами захисту, визначеними в ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу належить уточнити формулювання щодо «бездіяльності щодо проведення довідки-постанови у відповідність». Також спонукальна позовна вимога не передбачає конкретного змістовного навантаження, оскільки позивачем не вказано що саме має бути враховано.
Окрім цього, всупереч вказаних нормативних положень позивачем не вказано виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Суд підкреслює, що йдеться не про оцінку доводів позивача, а про їх наявність у позовній заяві як таких, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №990/220/24. Наявний виклад обставин не дозволяє принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
Суд зазначає, що визначатися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України Військово-лікарська комісія (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до викладених в мотивувальній частині цієї ухвали зауважень, для суду та відповідача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко