про зупинення провадження
21 лютого 2025 року Справа № 160/3519/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання щодо зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, відповідача-2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
04.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до відповідача-1: Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, відповідача-2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним наказ Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 січня 2025 року №1-к щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі секретарю судових засідань Апостолівського районного суду Дніпропетровської області на 2025 рік (з 01 січня 2025 року) та скасувати наказ Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 січня 2025 року №1-к;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 секретарю судових засідань Апостолівського районного суду Дніпропетровської області відповідно до статті 52 Закону України “Про державну службу» та наказу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області “Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі працівникам апарату Апостолівського районного суду Дніпропетровської області» від 04.01.2023 року №2-к з 01 січня 2025 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що застосування Апостолівським районним судом Дніпропетровської області норм Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», якими змінюється обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби Законом України «Про державну службу» суперечить Конституції України та Бюджетному кодексу України, суперечить принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Позивач звертає увагу, що «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» повинні застосовуватись на підставі норм Конституції України та не можуть суперечити їй, а тому, скасування та перерахування усіх відсотків за вислугу років вже встановлених до 01.01.2025 року суперечить Конституції України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 року зазначена вище справа розподілена та 05.02.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов сформований 14.02.2025 року через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якому представник відповідача-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-2 зазначив наступне. Відповідно до закону про бюджет на 2025 рік у поточному році зупинена дію ч. 1 статті 52 Закону «Про державну службу» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад. Також закон про бюджет встановив, що у 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16, 17 та частині 7 статті 50 Закону «Про державну службу». Таким чином, державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавка за вислугу років у 2025 році встановлюється на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу. Абзацом четвертим пункту 13 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що норми Закону України “Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. На підставі п.13 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Наказом Апостолівського районного суду Дніпропетровської області №1-К від 01 січня 2025 року «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі» ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30% посадового окладу з 01.01.2025р., з вислугою років на державній службі станом на 22.06.2025р.- 36 роки 00 місяців 01 днів. Отже, Апостолівський районний суду Дніпропетровської області, прийнявши наказ №1-К від 01.01.2025 року щодо встановлення надбавки за вислугу років на державні служби державним службовцям Апостолівського районного суду Дніпропетровської області на 2025 рік, відповідно п.13 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Територіальне управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2025 рік). ТУ ДСА України в Дніпропетровській області є державним органом, розпорядником коштів державного бюджету та має діяти відповідно до положень бюджетного законодавства, брати на себе бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, оскільки зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Територіальне управління ДСА України в Дніпропетровській області, як державний орган та розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня у спірних правовідносинах не має повноважень надавати оцінку прийнятим законам на їх відповідність Конституції України, а зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому у відповідача були відсутні будь-які правові підстави не виконувати вказані вимоги чинних законів України. Більше того, в спірних правовідносинах Територіальне управління ДСА України в Дніпропетровській області не є судом або ж органом/установою, який відповідно до статті 7 КАС України вирішує справи та застосовує відповідні джерела права (вирішуючи питання про застосування або не застосування того чи іншого закону чи іншого правового акта). Реалізовуючи свої повноваження розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, у спірних правовідносинах Територіальне управління ДСА України в Дніпропетровській області позбавлена можливості надавати оцінку будь-якому закону на предмет його якості та/або конституційності. Разом з тим, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-ІХ від 19.11.2024, в судовому порядку не скасовувався, неконституційними не визнавалися та є чинними. Відтак, при нарахуванні та виплаті позивачу розміру надбавки за вислугу років на державній службі, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровської області діяло на підставі та в межах, передбачених Конституцією України, Бюджетним кодексом України та законами України. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в зазначеному державному органі відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Так, в Україні запроваджена і діє бюджетна програма КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», метою якої є виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, а завданням цієї програми є виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів. При цьому, саме в межах бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» передбачено бюджетні призначення та асигнування на виплату заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів, яка стягується у безспірному порядку на підставі Закону № 4901-VI та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 року № 845 (далі - Постанова № 845). Відповідно до статті 3 Закону № 4901-VI, пункту 25 Постанови № 845, у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. Отже, оскільки у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»), тому безспірне списання коштів на виконання рішення судів на користь працівників апаратів судів може бути здійснено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів лише за цією бюджетною програмою. Ураховуючи те, що законодавець чітко визначив механізм виконання судових рішень ухвалених на користь суддів та працівників апаратів судів, представник відповідача-2 вважає, що кошти, у разі задоволення позовних вимог, необхідно стягувати з означеної Програми.
Спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу розміру встановленої надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, що обчислена з урахуванням вимог пункту 13 розділу Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік 19.11.2024 №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), положення якого не узгоджуються зі змістом частини першої статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі із наступних підстав.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд ухвалою від 18.11.2024 відкрив провадження в зразковій справі №240/7215/24.
Ознаками типової справи №240/7215/24 є такі:
1) позивач - державний службовець місцевого загального суду;
2) відповідачі - місцевий загальний суд та територіальне управління ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевих загальних судів, де працюють позивачі;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними і тими самими нормами права, а саме: у зв'язку з встановленням надбавки за вислугу років, обчисленої з урахуванням вимог пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону №3460-IX (на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу), положення якого, на думку позивачів, суперечать спеціальному Закону №889-VIII, відповідно до якого вказана надбавка має обчислюватися на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків;
4) позивачами заявлені аналогічні за суттю вимоги:
- визнати протиправним і скасувати наказ в частині встановлення з 01.01.2024 надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30% посадового окладу;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області провести нарахування та виплату надбавки за вислугу років з 01.01.2024 відповідно до статті 52 Закону №889-VIII на рівні 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50% посадового окладу.
У той час, підставою позову у даній справі, що розглядаються є зменшення розміру встановленої надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу.
При цьому, слід відмітити, що предмети спірних правовідносин, що розглядається у даній справі, та у справі №240/7215/24, є подібними.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі: розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Враховуючи викладене, для забезпечення єдності судової практики суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у зразковій справі №240/7215/24, оскільки спірні правовідносини є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у зразковій справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 236, 248, 256, 293-295, 297 КАС України, суд,-
Зупинити провадження в адміністративній справі 160/3519/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, відповідача-2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у зразковій справі №240/7215/24.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник