20 лютого 2025 рокуСправа №160/32973/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 03.07.2024 №ФД107301 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень) та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) в розмірі 68% грошового забезпечення. Так, позивач, має право на перерахунок пенсії згідно з нормами частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Підставою для перерахунку пенсії позивача є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 р. прийнято Постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704). Починаючи з 29.01.2020 (з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18) діє редакція п.4 Постанови № 704, яка зокрема передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Таким чином, з 1 січня відповідного календарного року та у разі підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виникають підстави для перерахунку пенсії відповідних категорій військовослужбовців, які отримують пенсію за Законом № 2262-ХІІ, в тому числі і для позивача. У зв'язку із чим, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зокрема просив виготовити та подати до ГУПФУ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до норм законодавства для перерахунку пенсії із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, та із зазначенням усіх надбавок, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій встановлених на 2023 рік, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року". Отримавши протиправну відмову, позивач звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №160/5322/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано останній: «підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023». На виконання вищезазначеного рішення суду, відповідач підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 03.07.2024 №ФД107301 станом на 01.01.2023. Однак, відповідач протиправно не здійснив розрахунок надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років, які розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 рік. Так, зокрема, розмір надбавки за особливості проходження служби відповідач у довідці від 03.07.2024 №ФД107301 розрахував за формулою: (3660 + 1270 + 2465)*65% = 4806,75 грн., де 3660 грн. - розмір посадового окладу (із округленням) за 14 тарифним розрядом, розрахований з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік, а саме за формулою: 2,08*1762; 1270 грн. - розмір окладу за військове звання (з округленням) капітана, розрахований з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік, а саме за формулою: 0,72*1762; 2465 грн. - надбавка за вислугу років, розрахована з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які в свою чергу розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік, а саме за формулою: (3660 + 1270)*50%. Також невірно розраховано відповідачем розмір надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень. Так, зазначена надбавка у довідці від 03.07.2024 №ФД107301 становить 549 грн. та розрахована за формулою: 3660*15%, де 3660 - посадовий оклад (з округленням) розрахований з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік (тарифний коефіцієнт 2,08, що відповідає 14 тарифному розряду за посадою позивача помножений на 1762 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік). Тобто оновлений розмір посадового окладу 5580 грн., при розрахунку суми надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, відповідачем до уваги взагалі не брався. Разом із тим, розмір премії (7137,00 грн.) розрахований за формулою 3660*195%, де 3660 - посадовий оклад (з округленням) розрахований з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік (тарифний коефіцієнт 2,08, що відповідає 14 тарифному розряду за посадою позивача помножений на 1762 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік). Тобто оновлений розмір посадового окладу 5580 грн., при розрахунку суми премії, відповідачем до уваги взагалі не брався. Отже, при розрахунку у довідці від 03.07.2024 №ФД107301 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії, відповідач протиправно не врахував змінені розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, які становлять 5580 грн., 1930 грн. та 3755 грн. відповідно, а застосував їх старі розміри, які розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік. Зазначене вище свідчить, що у довідці від 03.07.2024 №ФД107301, відповідач при розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії не застосував розміри посадового окладу (5580 грн.), окладу за військове звання (1930 грн.) та надбавки за вислугу років (3755 грн.), які розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 року. Позивач вважає дії відповідача щодо розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 року, у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.01.2025 року від відповідача надійшов відзив, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії відноситься до дискреційних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) в розмірі 68% грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі №160/5322/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також з обов'язковим зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
На виконання рішення суду відповідачем виготовлена довідка від 03.07.2024 року №ФД107301 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023р. для перерахунку пенсії.
Так, у довідці, виданої за нормами чинними на 01.01.2023 зазначено такі види грошового забезпечення:
посадовий оклад - 5580,00 грн.,
оклад за військовим званням (капітан) - 1930,00 грн.,
надбавка за вислугу років (50%) - 3755,00 грн.,
надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4806,75 грн.,
надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень (15%) - 549,00 грн.,
премія (195%) - 7137,00 грн.,
усього грошового забезпечення для обчислення пенсії - 23757,75 грн.
Позивач вважає, що при виготовленні нової довідки на виконання рішення суду, відповідач протиправно не здійснив розрахунок надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавку за вислугу років, які розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 рік, що вплинуло на розмір його пенсії.
Листом від 03.07.2024 №7/20827/9 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено позивачу, що довідка про розмір грошового забезпечення за рішенням суду була складена з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 року №423/6682.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, врегульовано положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (надалі Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок №45).
Згідно з п. 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи наведене вище, суд зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (надалі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Так, пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 (надалі - Порядок №260), грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, зокрема надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання.
Згідно з положеннями пунктів 1, 2 розділу VI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків. Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55. Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.
Пунктами 1, 2 розділу ХVІ Порядку №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Тож надбавка за особливості проходження служби та премія прямо залежать від розміру посадового окладу, окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років.
Як вказує позивач, при розрахунку у довідці від 03.07.2024 №ФД107301 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії, відповідач протиправно не врахував змінені розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, які становлять 5580 грн., 1930 грн. та 3755 грн. відповідно, а застосував їх старі розміри, які розраховані з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 рік. Зазначене вище свідчить, що у довідці від 03.07.2024 №ФД107301, відповідач при розрахунку надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії не застосував розміри посадового окладу (5580 грн.), окладу за військове звання (1930 грн.) та надбавки за вислугу років (3755 грн.), які розраховані з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023 року.
Отже позивач погоджується зі складовими цієї довідки, а також їх відсотковим значенням.
Таким чином, спірним у межах даної справи є питання правильності розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Так, відповідачем при розрахунку грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 у довідці надбавку за особливості проходження служби, надбавку військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премію розраховано, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018, а не станом на 01.01.2023.
Стосовно посилання відповідача на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, то суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 з 29.01.2020 по 01.01.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови.
Крім того, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 врегульовано порядок розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а не додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Водночас, відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил та Держспецтрансслужби, їх бойової і мобілізаційної готовності, готовності Держспецтрансслужби до виконання завдань за призначенням, оперативної та бойової підготовки, підготовки особового складу Держспецтрансслужби, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Адміністрації Держспецтрансслужби накази і директиви.
Тобто, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видає накази та директиви.
Водночас лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України не є наказом чи директивою, і не встановлює правил поведінки.
Отже, зазначений лист не може вважатися ані нормативним, ані розпорядчим актом керівника, яким визначається розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії.
Відповідно, посилання відповідача на цей лист, як на підставу для обрахунку грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, є безпідставним.
Як вже зазначено судом вище, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Згідно з пунктом 2 Розділу XVI Порядку №260, розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Таким чином, у разі збільшення розмірів основних видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року - відповідно змінюються і розміри додаткових видів грошового забезпечення, які обраховуються виходячи з розмірів змінених основних видів грошового забезпечення. Тому розмір додаткових видів грошового забезпечення повинен бути обчислений в спосіб, визначений нормами чинного законодавства.
Щодо доводів відповідача про те, що визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії відноситься до дискреційних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з висновком Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може».
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", № 40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях українських судів. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12).
Таким чином, на основі встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 03.07.2024 №ФД107301 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018, є протиправними.
При цьому порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень) та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Суд наголошує, що позовні вимоги щодо зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 03.07.2024 №ФД107301 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень) та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці повний текст рішення складено та підписано 20.02.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса