13 лютого 2025 рокуСправа №160/28726/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.06.2024 року №1373305-2411-0466-UA12020010000033698 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік у розмірі 12312,62 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.06.2024 року №1373284-2411-0466-UA12020010000033698 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік у розмірі 17471,93 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.02.2023 року №0014855-2411-0466. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
03 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Заява обґрунтована необхідністю розподілу судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано докази на підтвердження таких витрат, а також докази її направлення відповідачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року призначено заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №160/28726/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
07 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення проти заяви позивача, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що даний позов є типовим, тому вважаємо, що витрати на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн. є перебільшеними. Крім того позивач зазначає, щодо витраченого часу, а саме відповідь на відзив на позовну заяву становить 2 години часу проте, відповідач не погоджується з цим оскільки відповідь на відзив на позовну заяву дублює саму позовну заяву.
12 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи заява про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на їх обґрунтованість.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як критерії, визначені ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом застосовуються незалежно від наявності такого клопотання чи будь-яких заперечень іншої сторони у справі.
Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.
Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:
1) Договір про надання правничої допомоги від 01.10.2024 року №BL01-10/24 (далі - Договір);
2) Акт виконаних робіт від 31.01.2025 року №1 (далі - Акт).
Договором погоджено надання позивачу правничої допомоги. Згідно п. 4.1. Договору оплата здійснюється згідно домовленості. За п. 4.2-4.3. Договору на підтвердження факту надання послуг складається акт наданих послуг, а оплата здійснюється на підставі рахунку протягом 3 банківських днів з дати його отримання.
Згідно Акту в рамках справи №160/28726/24 виконано наступні роботи:
1) ознайомлення з матеріалами справи: 30 хв, 1000,00 грн;
2) перегляд судової практики: 1 год, 2000,00 грн;
3) пошук рішень органу місцевого самоврядування: 1 год, 2000,00 грн;
4) формування правової позиції: 2 год 30 хв, 5000,00 грн;
5) складення позовної заяви: 3 год, 6000,00 грн;
6) складання відповіді на відзив: 2 год, 4000,00 грн.
Також Актом фактично змінено порядок розрахунків: заміть 3 банківських днів з дати отримання рахунку на 30 днів з моменту підписання Акту.
Оскільки Акт підписаний сторонами, надані витрати є такими, що підлягають сплаті, в зв'язку з чим наявні правові підстави для їх розподілу.
Суд визнає належними докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а такі витрати - пов'язаними з розглядом справи. Водночас, суд не визнає такі витрати обґрунтованими та пропорційними до предмета спору.
Судом враховані доводи відповідача щодо пропорційності розміру витрат.
Суд переходить до застосування критеріїв згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розмір заявлених витрат є частково обґрунтованим та частково пропорційним до предмета спору, при цьому доводів значення справи для сторони або публічного інтересу позивачем не наведено, в т.ч. відсутні обґрунтування можливості, наприклад, припинення господарської діяльності позивача в залежності від результатів судового розгляду та ін.
Обставини згідно п. 3, 4 ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлені.
Також в цій справі адвокатом подано позов та відповідь на відзив, заява про ухвалення додаткового рішення, ознайомлення з матеріалами справи. Суд, з'ясовуючи обґрунтованість заявлених витрат, зазначає, що спірні правовідносини є поширеними, за змістом такі відносини не були суттєво складними, в наявності стале нормативно-правове регулювання таких правовідносин, а також судова практика, про що свідчить в т.ч. виклад позовної заяви.
Окрім цього, позов задоволено частково - на 59,78% від ціни позову.
Разом з цим, визначені Актом послуги фактично дублюють одна одну та виокремлені штучно, оскільки послуги 1-5 фактично є однією послугою зі складання правової заяви. Судом також враховано, що відповідь на відзив значною мірою повторювала доводи позовної заяви.
Також слід зазначити, що позивачем одночасно подано однотипні позовні заяви (наприклад, справи №160/28717/24, №160/29570/24, №160/28726/24).
Зважаючи на вказане, суд констатує наявність підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу з 20000,00 грн до 4000,00 грн за критеріями обґрунтованості та пропорційності.
Керуючись ст. ст. 132-143, 241-243, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/28726/24 - задовольнити частково.
Ухвалити у справі №160/28726/24 додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко