20 лютого 2025 рокуСправа №160/32926/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії з 23.07.2024 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто з 23.07.2024 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/22972/24 від 23.07.2024 року відповідачем призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 23.07.2024 року. При цьому нарахування пенсії було здійснено позивачу на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року без врахування положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% заробітної плати (доходу). Як вбачається з протоколу коефіцієнт стажу становить - 0,35833. В той самий час, як вбачається з розрахунку стажу, робота за Списком №1 становить 14 років, що передбачає право позивача на отримання пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу). В зв'язку з цим позивач 09.11.2024 року звернулася до відповідача з листом про перерахунок пенсії (додаток 4) відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80%. Листом від 03.12.2024 №64425-48166/М-01/8-0400/24 позивачу відмовлено у перерахунку з тих підстав, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду не зобов'язано проводити розрахунок пенсії позивача відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач вважає дії протиправними, у зв'язку із чим звернулася до суду.
Ухвалою суду від 17.12.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від відповідача через систему «Електронний Суд» надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалося, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не зверталося.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/22972/24 від 23.07.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву від 30.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (764/15), з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/22972/24 від 23.07.2024 року відповідачем призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 23.07.2024 року.
Позивач наголошує, що нарахування пенсії було здійснено позивачу на підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року без врахування положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% заробітної плати (доходу).
Як вбачається з протоколу коефіцієнт стажу становить - 0,35833.
З розрахунку стажу ОСОБА_1 вбачається, що робота за Списком №1 становить 14 років, що передбачає право позивача на отримання пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу).
09.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з листом про перерахунок пенсії (додаток 4) відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80%.
Листом від 03.12.2024 №64425-48166/М-01/8-0400/24 позивачу відмовлено у перерахунку з тих підстав, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду не зобов'язано проводити розрахунок пенсії позивача відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
ОСОБА_1 вважає дії протиправними, у зв'язку із чим звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148 від 03.10.2017р. (далі - Закон №2148) внесено зміни до Закону №1058, зокрема, абз. 3 ч. 1 ст.28 Закону №1058 викладено у такій редакції: “Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI (далі Закон №345) встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових І рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно до ст. 8 Закону №345 (у редакції чинній з 11.10.2017р.) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 11.10.2017 року особам, пенсія яким призначена за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які відпрацювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 7,5 років для жінок та на яких розповсюджується дія Закону №345, мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу, позивач працювала на посаді за Списком №1 у виробництві “Гірничі роботи».
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, докази, які надані до суду, можна прийти до висновку, що за умови наявності у пенсійного органу всіх вищезазначених доказів на підтвердження того, що у спірні періоди позивач працювала повний робочий день під землею в шахті, відповідачем безпідставно було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Суд критично ставиться до посилання відповідача в листі про те, що у справі №160/22972/24 позивачем не заявлялось позовних вимог про призначення пенсії з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки відсутність у судовому рішенні визначення обов'язку відповідача обчислити розмір пенсії з урахуванням положень даного закону не перешкоджає суб'єкту владних повноважень діяти відповідно до вимог законодавства України.
При прийнятті цього рішення суд також виходить з того, що відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідного пільгового стажу для обчислення пенсії з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
Також суд враховує, що відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Таким чином, суд доходить висновку про допущення відповідачем протиправних дій щодо обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах позивачеві з 23.07.2024 року без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто з 23.07.2024 року. та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Основного Закону України).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державною принципу "правомірних або законних очікувань" та захисту прав людини через призму цього принципу.
У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" та "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland").
У пункті 145 рішення у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Тобто, Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат, в тому числі і пенсійних на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України").
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Оскільки позичу пенсія вже призначена та виплачується, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто з 23.07.2024 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії з 23.07.2024 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто з 23.07.2024 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 20.02.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса