20 лютого 2025 рокуСправа №640/27530/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи №640/27530/21 за правилами загального позовного провадження та про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи з викликом сторін ,-
29 вересня 2021 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТОП» до Міністерства юстиції України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції №3103/7 від 06.09.2021;
- зобов'язати відповідача розглянути по суті скаргу ТОВ «Рентоп», зареєстровану Міністерством юстиції за №22812-33-21 від 16.06.2021, на предмет встановлення наявності порушень закону у рішеннях та діях нотаріуса Львівського міського нотаріального округу львівської області Гусака Романа Тадейовича щодо оскаржуваних реєстраційних дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
26.10.2021 року від відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та доказів.
09.11.2021 року від позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2021 року продовжено Міністерству юстиції України строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів у справі №640/27530/21 на десять днів з дати отримання цієї ухвали суду.
08.12.2021 року від відповідача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву.
12.01.2022 року від позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла відповідь на відзив.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/27530/21.
31.01.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/27530/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 адміністративна справа розподілена судді Неклеса О.М. для розгляду.
Згідно реєстру передачі справ судді, адміністративна справа №640/27530/21 отримана суддею Неклеса О.М. 03.02.2025 року.
Ухвалою від 04.02.2025 прийнято справу №640/27530/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТОП» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №3103/7 від 06.09.2021, зобов'язання вчинити певні дії до провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Міністерства юстиції України надійшло клопотання про розгляд справи №640/27530/21 за правилами загального позовного провадження та про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи з викликом сторін, які обґрунтовані тим, що рішення у даній адміністративній справі має важливе значення не лише для учасників справи, оскільки відповідачами є органи державної влади. Питання вжиття норм матеріального права при розгляді даної адміністративної справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики для органів державної влади щодо питань розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність суб'єктів державної реєстрації. Міністерство вважає, що в даній справі є необхідність проведення підготовчого засідання для остаточного визначення предмета спору.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розглянувши клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи №640/27530/21 за правилами загального позовного провадження та про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального чи спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Приписами ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що спір, який розглядається, не входить до переліку, наведеного в ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надані клопотання не містять жодних обґрунтувань щодо наявності обставин неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, у зв'язку із оголошенням воєнного стану в Україні та відсутністю бомбосховища у приміщенні суду, суд не має можливості забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 44, 47, 51, 162 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання, а в подальшому судового засідання за участі представників сторін відповідачем не наведено та не доведено, як і не доведено наявність значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи №640/27530/21 за правилами загального позовного провадження та про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 166, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи №640/27530/21 за правилами загального позовного провадження та про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи з викликом сторін,- відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса