18 лютого 2025 рокуСправа №160/31457/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Боженко Н.В.
за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.
за участі:
прокурора: Міщук Н.П.
представника позивачів: Корнєєва В.П.
представника відповідача: Шпак В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника Марганецької міської ради про залишення позову без розгляду у справі №160/31457/24 за позовною заявою Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Марганецької міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, -
26 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області (далі - позивач) до Марганецької міської ради (далі - відповідач), яка надійшла в підсистемі “Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та нечинним рішення Марганецької міської ради №1033- 46-3/VIII від 26.01.2023 “Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області».
Позовна заява посиланнями на протиправність рішення відповідача від 26.01.2023 року №1033- 46-3/VIII .
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/31457/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/31457/24 за позовною заявою Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Марганецької міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче судове засідання.
11 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про залишення позову без розгляду, яка надійшла від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що відсутні правові підстави для представництва Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, підстави для представництва обґрунтовані лише щодо Червоногригорівської селищної ради. Також відсутні підстави і для представництва Червоногригорівської селищної ради, оскільки цей орган самостійно здійснює захист своїх прав.
17 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, яка надійшла від представника Нікопольської окружної прокуратури в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що про нездійснення захисту своїх прав свідчить відсутність позовів, поданих відповідним органом. Щодо представництва Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області посилається на пп. 5 п. «а» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування» право на подання позову належить саме виконавчим органом місцевої ради.
18 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, які надійшли від представників Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області в підсистемі «Електронний Суд». Обидва заперечення обґрунтовані тотожніми доводами про те, що представництво інтересів цих органів прокурором є обґрунтованим, відповідні правові підстави наявні.
Чергове підготовче судове засідання призначено на 18 лютого 2025 року.
В судове засідання з'явились представники учасників справи, представник відповідача підтримав заяву щодо залишення позову без розгляду.
Прокурор та представник позивачів просили в задоволенні даної заяви відмовити, як безпідставної.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, вирішуючи заяву про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Щодо представництва Червоногригорівської селищної ради.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Оскільки предмет спору стосується визначення меж в т.ч. Червоногригорівської об'єднаної територіальної громади, участь цього суб'єкта у розгляді справи є обґрунтованою.
Доводи відповідача щодо цього органу стосувались того, що він самостійно вживає заходи щодо захисту своїх прав, зокрема: звертався до органів влади, а також є третьою особою у справі №160/27825/24.
Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 сформовано наступний правовий висновок: бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такий правовий висновок неодноразово застосовано в рамках адміністративного судочинства, наприклад, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі № 640/12959/19.
Отже, визначальним в аспекті самостійного захисту своїх прав є саме звернення до суду з позовом, якщо відповідний спір підпадає під юрисдикцію національних судів.
В даній справі прокурор повідомив відповідний орган про представництво його інтересів в суді, на що отримав відповідь, що судовий захист органом самостійно не здійснювався та здійснюватись не буде - лист від 13.11.2024 року №2666/0/2-24.
Відповідачем не спростовано факт неподання Червоногригорівською селищною радою відповідного позову щодо захисту його прав.
Посилання на подання скарг, звернення до органів влади, а також участь у справі в статусі третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору є безпідставними, оскільки не є тим способом захисту прав, який міг би мати юридичне значення в аспекті правових підстав для представництва інтересів держави в цій справі прокурором.
Отже, доводи заяви про залишення позову без розгляду стосовно Червоногригорівської селищної ради відхиляються як необґрунтовані.
Щодо представництва Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Передусім суд зауважує, що правові підстави для представництва цього органу в аспекті самостійного захисту своїх прав наявні з огляду на ті ж обставини, що вже були досліджені - відсутні заходи щодо захисту прав цим органом в судовому порядку, докази зворотного не надані.
Водночас, аргументом відповідача щодо цього органу була відсутність підстав для його участі у справі як такій.
Згідно пп. 4 п. «а» ч. 1 ст. 38 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, юридичне значення має обсяг повноважень органу, від імені якого діє прокурор, оскільки останній фактично переймає такий обсяг повноважень.
Зважаючи на вищевказане, з позовом щодо оскарження спірного правового акту відповідача мав би звертатись саме виконавчий орган місцевої ради згідно пп. 4 п. «а» ч. 1 ст. 38 Закону №280/97-ВР, а тому його участь у справі є обґрунтованою, оскільки відповідач є «іншим органом місцевого самоврядування» - представницький орган місцевого самоврядування за ст. 1 Закону №280/97-ВР.
Аргументи відповідача щодо аналогії судом відхиляються, оскільки не узгоджуються з вищевказаними положеннями законодавства, які є джерелом права та способом врегулювання спірних правовідносин.
Отже, доводи заяви про залишення позову без розгляду стосовно Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області відхиляються як необґрунтовані
Як наслідок, участь в цій справі селищної ради зумовлена тим, що вона є представницьким органом інтересів мешканців територіальної громади, на захист її прав подано позов, в той час як виконавчий орган такої ради бере участь у справі як суб'єкт, який має повноваження на звернення з цим позовом.
Таким чином, наявна конфігурація учасників справи є належною та відповідає положенням законодавства.
Отже, заява представника відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника Марганецької міської ради про залишення позову без розгляду у справі №160/31457/24 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 21 лютого 2025 року.
Суддя Н.В. Боженко