18 лютого 2025 року Справа 160/4723/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , що полягають у не нарахуванні і не виплаті старшому солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у зв'язку з пораненням пов'язаним з захистом Батьківщини, збільшеної до 100 000 грн., за період з 07.04.2023 року по момент звільнення, а саме по 17.08.2023 року, відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018 року, Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити старшому солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду у зв'язку з пораненням пов'язаним з захистом Батьківщини, збільшеної до 100 000 грн., за період з 07.04.2023 року по момент звільнення, а саме по 17.08.2023 року, відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018 року, Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за період з 07.04.2023 року по 17.08.2023 року
Суд зазначає, що виплата грошове забезпечення та додаткової грошової винагороди військовослужбовцям проводиться у місяць за попередній місяць служби.
Таким чином, датою виникнення спірних правовідносин за період з 07.04.2023 року по 17.08.2023 року є вересень 2023 року (коли позивач мав отримати грошове забезпечення).
Відтак, строк звернення до суду із вимогами щодо нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди за спірний період сплив у грудні 2023 року.
Проте, до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 13 лютого 2025 року, тобто майже через один рік і два місяці після того коли повинен був дізнатися про порушення свої прав.
Відтак, позивач пропустив тримісячний строк звернення, встановлений ч.1 ст.233 КЗпП України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.08.2024 по справі № 580/9690/23.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, позивачу, відповідно до вимог частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, слід подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, надавши обґрунтовані докази поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
За правилами ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, суд зазначає, що копії паспорта, РНОКПП та військового квитка ОСОБА_1 , які зазначені в додатках до позовної заяви, відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причини його пропуску;
- належним чином виготовлених та засвічених копій паспорта, РНОКПП та військового квитка ОСОБА_1 .
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник