13 січня 2025 рокуСправа №160/29833/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/29833/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області викладені у листі від 14 жовтня 2024 року за №55896-42460/Х-01/8-0400/24, щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 в десять прожиткових мінімумів, для осіб що втратили працездатність з 02 серпня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 02 серпня 2024 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Державною установою «Територіальне медичне управління МВС України в Дніпропетровській області» від 21 січня 2024 року за №33/24/С-6087 із розрахунку 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №160/13199/20 та від 02 липня 2024 року у справі №160/12197/24, з урахуванням щомісячної доплати 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян» відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/12197/24, із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати ( доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 « Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №160/13199/20 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/12197/24 відповідач протиправно не врахував щомісячну доплату 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян» відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/12197/24, не застосував коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати ( доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 « Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», а також обмежив пенсію позивача максимальним розміром пенсії.
13.11.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
21.01.2022 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» складено довідку №33/24/С6087 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, яке складається з наступних складових, а саме:
- посадовий оклад - 5470,00 грн.;
- оклад за військовим (спеціальним) званням (підполковник вн. сл.) - 1410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (50%) - 3440,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби (50%) - 5160,00 грн.;
- премія (40%) - 2188,00 грн.;
Всього - 17 668,00 грн.
17.09.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/12197/24 без обмеження максимальним розміром.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №160/13199/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови №14702-15083/Х-02/8-0400/20 від 03.08.2020р. та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018р. з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 у справі №160/1116/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-6087 від 21.01.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-6087 від 21.01.2022, з урахуванням зазначених у довідці окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №160/12197/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-6087 від 21.01.2022, виданій Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» після перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 160/13199/20.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З розрахунку, наявного в пенсійній справи ОСОБА_1 , вбачається, що розмір його пенсії обмежено максимальним розміром та становить 23610,00 грн.
Вказані підстави слугували для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі- Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу», “;Про прокуратуру», “;Про статус народного депутата України», “;Про Національний банк України», “;Про Кабінет Міністрів України», “;Про дипломатичну службу», “;Про службу в органах місцевого самоврядування», “;Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “;Про наукову і науково-технічну діяльність», “;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», “;Про пенсійне забезпечення», “;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, внаслідок внесення змін Законом №3668-VI до статті 43 Закону №2262-XII, частина 7 вказаної статті (в редакції від 06.05.2016 року) передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, тому суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі “Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії позивача з 01.03.2024 року, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19.
Отже, на думку суду, права позивача в частині отримання пенсії у належному розмірі мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 02.08.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання перерахунку пенсії позивача, з урахуванням щомісячної доплати 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян» відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №160/12197/24, із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати ( доходу ) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 « Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», суд зазначає про наступне.
З розрахунку пенсії позивача, який наявний в матеріалах справи судом встановлено, що позивачу перераховано пенсію, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії оформленої Державною установою «Територіальне медичне управління МВС України в Дніпропетровській області» від 21 січня 2022 за №33/24/С-6087 із розрахунку 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення та нараховано щомісячну доплату 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій громадян», а також застосовано коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 року згідно пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 « Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Таким чином позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Також суд звертає увагу на те, що позивачем помилково зазначено дату довідки про розмір грошового забезпечення, а саме: 21.01.2024 станом на березень 2019 року, тоді як в матеріалах справи, та у наведених в цьому рішенні рішеннях суду довідкою про розмір грошового забезпечення позивача станом на березень 2019 року датована 21.01.2022.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 02.08.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 02.08.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 13.01.2025.
Суддя О.В. Царікова