28 січня 2025 року Справа № 160/30182/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
13.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047050028385 від 20.08.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1991 по 24.06.1992;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 по 26.12.2013, з 17.08.2020 по 02.08.2021 та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 по 16.08.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 12.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та вказано, що за доданими документами до пільгового стажу зараховано усі періоди роботи, при цьому відповідно до витягу з пенсійної справи позивача, а саме розрахунку стажу що дає право на призначення пільгової пенсії до пільгового стажу за списком №1 не зараховано період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 року по 26.12.2013 року, з 17.08.2020 року по 02.08.2021 року та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 року по 16.08.2023 року. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки та надані документи підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу, при цьому рішення відповідача не містить підстав незарахування таких періодів. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
18.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Копія ухвали від 18.11.2024 року та позовні матеріали були направлені відповідачам через систему «Електронний суд» в його електронний кабінет та отримані відповідачами- 13.11.2024 року та 18.11.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Станом на дату винесення рішення по справі відповідачами відзиви на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.
Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 12.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 12.08.2024 року та прийнято рішення № 047050028385 від 20.08.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, відповідно до якого зазначено, що вік заявниці 50 років 1 місяць 19 днів, страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 26 років 4 місяці 1 день. Пільговий стаж особи (за Списком № 1) становить 2 роки 6 місяців 11 днів. Пільговий стаж особи (за Списком № 2) становить 0 років 9 місяців 8 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: - за доданими документами до страхового стажу не враховано період роботи з 11.02.2003 по 27.03.2003, з 11.04.2003 по 31.07.2003, з 03.10.2003 по 29.12.2003, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків за вище зазначені періоди. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, на підставі документів, визначених Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12 серпня 1999 року № 637, зокрема, трудової книжки. Водночас, на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 та постанов КМУ від 04.06.1998 № 794, від 08.06.1998 № 832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998-2000 років. Починаючи з 01.07.2000 обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за доданими системи персоніфікованого обліку (п.3 постанови №794). За доданими документами до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача-1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 09 липня 1992 року містить наступні записи:
- 01.09.1991 року по 24.06.1992 року - навчання в СПТУ № 23 м. Дніпродзержинська ( НОМЕР_2 від 24.06.1992 року);
- 09.07.1992 року - прийнята апаратником розкладання 3 розряду цеху № 5 азотно-тукового заводу Дніпродзержинське виробниче об'єднання «Азот» (наказ №147 від 09.07.1992 року);
- 01.12.1992 року - присвоєно 4 розряд апаратника розкладання цеху № 5 азотно-тукового заводу (наказ №232 від 16.12.1992 року);
- 22.11.1993 року - переведена в цех № 6-1 азотно-тукового заводу машиністом газодувних машин 4 розряду (наказ №905 від 22.11.1993 року);
- 17.01.1995 року - Дніпродзержинське виробниче об'єднання «Азот» перетворено у ВАТ «Дніпроазот» (наказ від 17.01.1995 року);
- 19.04.1996 року - звільнена за власним бажанням, має дитину у віці до 14 років, ст. 38 КЗпП України (наказ №577 від 19.04.1996 року);
- 22.02.2005 року - прийнята до вогнетривко-вапнякового цеху ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат» ім. Ф.Е. Дзержинського машиністом конвеєру дільниця обертових печей 3 розряду тимчасово (розпорядження №58 від 21.02.2005 року);
- 24.02.2006 року - переведена там же випалювачем дільниці шахтних печей 5 розряду (розпорядження №302 від 20.02.2006 року);
- Робоче місце атестовано (постанова №992 від 29.12.2006 року);
- ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 23.05.2011 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського» (наказ від 23.05.2011 року №479);
- 09.02.2012 року - переведена там же дільниця обертових печей машиністом конвеєру 3 розряду (розпорядження №498 від 09.02.2012 року);
- 14.01.2013 року - переведена там же дільниця обертових печей сушильником 3 розряду (розпорядження №39 від 04.01.2013 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 (р.ІІ поз 2а) (постанова №655 від 26.12.2012 року);
- 01.11.2013 року - у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведена в конвертерний цех сушильником з розряду (наказ №1230 від 14.10.2013);
- 26.12.2013 року - звільнена за ініціативою робітника, ст. 38 КЗпП України (розпорядження №1689 від 26.12.2013 року);
- 18.03.2015 року - прийнята до Індивідуального підприємця ОСОБА_2 на посаду комірника-комплектовщика (наказ №7 від 18.03.2015 року);
- 18.06.2015 року - трудовий договір розірвано за угодою сторін, п. 1 ч .1 ст. 77 Трудового кодексу РФ (наказ №24 від 18.06.2015 року);
- 08.07.2015 року - прийнята до Індивідуального підприємця ОСОБА_2 на посаду комірника-комплектовщика (наказ №27 від 08.07.2015);
- 18.09.2017 року - трудовий договір розірвано за угодою сторін, п. 1 ч .1 ст. 77 Трудового кодексу РФ (№22 від 18.09.2017 року);
- 17.08.2020 року - прийнята до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в конвертерний цех машиністом конвеєру 3 розряду (наказ №754 від 13.08.2020 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 (постанова №24 від 26.12.2017 року);
- 12.01.2021 року - переведена там же в управління якості продукції відділ технічного контролю дільниця вхідного контролю якості продукції контролером у виробництві чорних металів 4 розряду (розпорядження №27 від 12.01.2021 року);
- 11.02.2021 року - переведена в управлінні якості продукції відділ технічного контролю аглодоменна дільниця (гаряча дільниця) контролером у виробництві чорних металів 5 розряду (розпорядження №216 від 11.02.2021 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 (постанова №29 від 26.12.2017 року);
- 02.08.2021 року - звільнена у зв'язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ» (наказ №840 від 02.08.2021 року);
- 03.08.2021 року - прийнята в управління якості продукції відділ технічного контролю до ПРАТ «ДКХЗ» аглодоменна дільниця (гаряча дільниця) контролером у виробництві чорних металів 5 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК» (наказ №221к від 02.08.2021 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 розділ ІІ «Підготовка руд, збагачення окускування (агломерація,) випалювання руд (постанова №12 МВ від 03.08.2021 року);
- 01.02.2023 року - переведена в конвертерний цех відділення виробництва вапна дільниця обертових печей сушильником з розряду (наказ №427 від 01.02.2023 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 (постанова №3МВ від 03.08.2021 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 (постанова №22 від 26.12.2022 року);
- 13.04.2023 року - переведена у вапняно-випалювальний цех дільниця обертових печей сушильником 3 розряду (наказ №1324 від 13.04.2023 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 (постанова №324 від 28.04.2023 року);
- 16.04.2024 року - переведена там же дільниця обертових печей оператором з обслуговування установок для пилогазоуловлювання 4 розряду (наказ №858 від 16.04.2024 року);
- Робоче місце атестовано за Списком № 2 розділ ІІ (наказ №324 від 28.04.2023 року).
Трудова книжка серії НОМЕР_3 від 08 жовтня 1996 року позивачки містить наступні записи:
- 10.05.1995 року - прийнята на посаду санітарки відділу заготівлі крові (монтажної) Дніпродзержинська станція переливання крові (наказ №13-к від 10.05.1995 року);
- 01.10.1999 року - перевести на посаду санітарки відділу заготівлі крові (наказ №19-к від 01.10.1999 року);
- 01.12.2000 року- змінити найменування посади санітарка на найменування посади молодша медична сестра (лист МЗ №10.03.68/29 від 16.01.1998 року);
- 31.01.2003 року - звільнити із займаної посади згідно ст. 38 КЗпП України (власне бажання) (наказ №6-к від 25.01.2003 року);
- 14.12.2004 року - розпочата виплата допомоги по безробіттю (наказ №05/214 від 14.12.2004 року);
- 18.02.2005 року - припинена виплата допомоги по безробіттю (наказ №0502/18 від 18.02.2005 року).
Вказані дані у трудовій книжці, а також те, що позивач працювала на роботах за посадами, що передбачені Списком № 1, № 2 підтверджені архівними довідками архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 05.07.2024 № Р-21/2-09/1041, від 05.07.2024 № Р-21/2-09/1041/1 (історична довідка).
Відповідно до Довідки АТ «ДНІПРОАЗОТ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.09.2023 року № 018-1-272 Позивачка підтвердила пільговий стаж роботи у АТ «ДНІПРОАЗОТ» за Списком № 1 у періоди з 09.07.1992 по 21.08.1992, 3 22.11.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 19.04.1996.
Згідно Довідок ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.08.23 року № 143-656, № 143-655, від 10.06.24 № 143-571, № 143-570, Позивачка підтвердила пільговий стаж роботи у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» за Списком № 2 у періоди з 03.08.2021 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 12.04.2023, з 13.04.2023 по 16.08.2023, з 17.08.2023 по 15.04.2024, з 16.04.2024 по 09.06.2024.
Довідкою КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» від 05.09.2023 № 1122 Позивачка підтвердила той факт, що вона дійсно працювала на станції переливання крові м. Дніпродзержинська на посаді санітарки монтажної відділу заготівлі крові з 10.05.1995 по 31.01.2003.
Також Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період роботи з 2000 року по 2024 рік за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, код підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1» -проставлявся працівникам з 05 листопада 1991 року, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при етажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Так, відповідно до витягу з пенсійної справи позивача Форма РС-право саме розрахунку стажу що дає право на призначення пільгової пенсії до пільгового стажу за списком №1 не зараховано період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 року по 26.12.2013 року, з 17.08.2020 року по 02.08.2021 року та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 року по 16.08.2023 року.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем-1 не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.
Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містяться відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оспорюється.
Крім того, вказана професія позивача включена до Списку №1 та Списку №2, що затверджені постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України, №162 від 11.03.1994 року, постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-1 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Оскільки відповідачем-1 не зазначено висновок щодо періоду пільгового стажу позивача, не зазначено причини неврахування відомостей трудової книжки позивача, суд дійшов висновку, що відповідач-1 неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів.
Враховуючи вищевикладене, та те, що трудова книжка позивача містить необхідні записи, що підтверджують пільговий період роботи позивача, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047050028385 від 20.08.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, з підстав незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 по 26.12.2013, з 17.08.2020 по 02.08.2021 та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 по 16.08.2023.
Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року, суд зазначає наступне.
Так, в пункті 8 Порядку № 637 визначено, що час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 період навчання в ПТУ прирівнюється до роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах (п.»з» ч.1 та ч. 3 п. 109 розділу VIII)
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09 липня 1992 року позивач у період з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року проходила навчання в СПТУ № 23 м. Дніпродзержинська, що також підтверджується Дипломом №031454 від 24.06.1992 року а у період з 09.07.1992 року по 21.08.1992 року працювала на посаді, що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, що підтверджується трудовою книжкою позивача та витягом з пенсійної справи.
З огляду на вказане період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року повинен також зараховуватись до пільгового періоду за Списком №1, при цьому спірне рішення відповідача-1 не містить посилань та підстав неврахування такого періоду, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, суд зазначає, що спірне рішення відповідача-1 в іншій частині зокрема щодо незарахування страхового стажу позивачем не оскаржується.
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідач-1 зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 року по 26.12.2013 року, з 17.08.2020 року по 02.08.2021 року та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 року по 16.08.2023 року, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача-1 зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 року по 26.12.2013 року, з 17.08.2020 року по 02.08.2021 року та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 року по 16.08.2023 року.
Щодо вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за її заявою від 12.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як остання має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 2 та досягла необхідного пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.3989519064.1 від 07.11.2024 року.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 605,60 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Борисенка Олександра, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047050028385 від 20.08.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах в частині незарахування пільгового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1991 року по 24.06.1992 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 22.02.2005 року по 26.12.2013 року, з 17.08.2020 року по 02.08.2021 року та у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 03.08.2021 року по 16.08.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв