про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю
21 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/9924/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з 01.06.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, яке набрало законної сили, у даній справі позов задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.06.2024.
13.02.2025 за вх №6795/25 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до ст. 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Відтак з метою забезпечення фактичного виконання судового рішення у справі №140/9924/24 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання відповідної ухвали суду подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 18.11.2024..
У письмових поясненнях від 21.02.2025, заперечуючи проти задоволення заяви про встановлення судового контролю, відповідач повідомив, що виконуючи рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 справі № 140/9924/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснило ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 червня 2024 року. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії склав 28776,26 грн. Фактична виплата перерахованого розміру пенсії розпочата з 01.01.2025 року. За період з 01 червня 2024 року (дата початку перерахунку пенсії, визначена судовим рішенням) по 31 грудня 2024 року нарахована сума пенсії, яка залишається не виплаченою, становить 36163,82 грн.
Зауважує, що Органи Пенсійного фонду України фінансують виплати за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами». Станом на 01 лютого 2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшло 50627 судових рішень у справах про пенсійне забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. На виконання рішень судів проведені нарахування на загальну суму 3515,17 млн грн. Кошти на погашення заборгованості на виконання рішень судів з пенсійних виплат в сумі 500 млн грн визначено бюджетом Пенсійного фонду України на 2024 рік, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 року № 1156. Суми пенсії, донараховані на виконання судових рішень, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
З урахуванням наведеного заборгованість з виплат за рішеннями судів існує з об'єктивних причин (відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України) та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області.
Отже, ГУ ПФУ у Волинській області здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 140/9924/24.
Відповідно до частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підстави для розгляду заяви ОСОБА_1 у судовому засіданні відсутні, тому така заява розглянута судом в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю з таких мотивів та підстав.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Пунктом 4-1 частини шостої статті 246 КАС України установлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п'ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Та обставина, що у рішенні суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Як слідує з програми Діловодство спеціалізованого суду на виконання рішення суду у даній справі позивачу видано виконавчий лист №633/2025 від 22.01.2025.
Також як вбачається із інформації наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень 11.02.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області відкрито виконавче провадження №77061827.
Разом з тим, судом встановлено, що на виконання рішення суду від 18.11.2024, яке набрало законної сили 19.12.2024, в частині зобов'язального характеру відповідачем ГУ ПФУ у Волинській області, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.01.2025. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії склав 28776,26 грн.
Наведене підтверджує, що рішення суду від 18.11.2024 у справі №140/9924/24 виконане відповідачем.
З 01 січня 2025 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», статтею 46 якого встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації статті 46 Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Цією постановою передбачено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, становить 2361 гривня.
Відтак, розрахункова величина для обчислення розмірів пенсій, які перевищують 10 прожиткових мінімум осіб, які втратили працездатність, становить 23610 грн. Як вже було зазначено вище, розмір пенсії позивача до 01 січня 2025 року становив 28776,26 грн. Отже, в даному випадку сума пенсії, яка перевищує 23610 грн, становить 5166,26 грн., що підтверджується перерахунком пенсії з 01.02.2025.
Суд зауважує, що виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014, від 29.11.2021 у справі №620/2928/20).
Як було встановлено судом, відповідач на виконання рішення суду від 18.11.2024 нараховував та виплачував пенсію, без обмеження її максимальним розміром, до 01 лютого 2025 року, а подальшому перерахунку пенсії передувала зміна законодавства - визначення законодавцем умов порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.
Такі законодавчі зміни відбулись уже після ухвалення судом рішення від 18.11.2024 у цій справі.
З огляду на встановлені судом обставини, відсутні підстави для висновку про те, що відповідач в межах своїх повноважень не виконав залежних від нього дій, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, та що рішення суду не виконується відповідачем без причин.
Поряд з цим, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.
Як вже зазначалось судом, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
З наявної в Автоматизованій системі виконавчих проваджень інформації судом встановлено що 11.02.2025 відкрито виконавче провадження №77061827, проте інших відомостей щодо ходу виконання виконавчого листа у даній справі не містить.
Разом з цим, положеннями ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Зокрема частиною першою наведеної норми встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Приписами частини 2 передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю, заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 у справі №826/9960/15.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить що висновку, що в даному випадку не доведено наявність правових та фактичних підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Мачульський