м. Вінниця
21 лютого 2025 р. Справа № 120/8900/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення ГУ ПФ України в Закарпатській області №905290152047 від 30.01.2024 року про відмову в призначенні їй пенсії державного службовця.
Ухвалою від 15.07.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачами подано відзиви на позовну заяву, в яких останні заперечили щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначили, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та з 13.07.2009 року їй призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». В 2022 році позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується сторонами.
На переконання відповідачів, оскільки факт призначення та отримання пенсії державного службовця позивачу відбувся, повторне призначення пенсії відповідно до Закону №889 зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачене.
Також Закон № 889 не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій. Відтак, відповідно до абз.2 пункту 4-7 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058, позивач має право лише на поновлення раніше призначеної пенсії державного службовця.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що з 13.07.2009 позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII.
В подальшому, в 2022 році позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.01.2024 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати від 24.01.2024 за №0200-0602-8/8441 та №0200-0602-8/8310.
Розгляд вказаної заяви здійснило ГУ ПФУ в Закарпатській області за принципом екстериторіальності.
За результатами розгляду даного звернення було винесено рішення №905290152047 від 30.01.2024 про відмову в переходу на пенсію за Законом України "Про державну службу", оскільки за відомостями пенсійної справи, попередньо позивач вже отримувала пенсію за Законом України "Про державну службу".
Втім, не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
До 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII, втратив чинність.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Як слідує з матеріалів справи, позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набула право на пенсію державного службовця, яка була їй призначена у 2009 році, що не заперечується сторонами.
В 2022 році позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.01.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати №0200-0602-8/8441 та №0200-0602-8/8310 від 24.01.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Втім, за наслідком розгляду поданої позивачем заяви, ГУ ПФУ в Закарпатській області відмовило у здійсненні відповідного переведення та перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України "Про державну службу" та із врахуванням довідок про складові заробітної плати №0200-0602-8/8441 та №0200-0602-8/8310 від 24.01.2024.
В свою чергу, суд звертає увагу на те, що право позивача на обчислення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" та право вимагати такого обчислення встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.
Що ж стосується позовних вимог позивача в частині обчислення розміру пенсії державного службовця за віком із врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату №0200-0602-8/8441 та №0200-0602-8/8310 від 24.01.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, варто врахувати, що стаття 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, якою встановлювався порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців скасована в зв'язку із прийняттям Закону України "Про державну службу" №889-VIII.
При цьому, Законом України "Про державну службу" №889-VIII не передбачено обов'язок пенсійних органів щодо проведення перерахунку призначених пенсій державних службовців у разі збільшення заробітної плати працюючих державних службовців.
В даному ж випадку, оскільки позивач з 2009 року вже отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи та не заперечується сторонами, тому в даному випадку мова йде не про призначення пенсії вперше або за іншим законом, а про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Таким чином, на думку суду, відсутні підстави для врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця станом на грудень 2023 року.
Крім того, на переконання суду, при розрахунку позивачу пенсії державного службовця має застосовуватися той розмір заробітної плати, що застосовувався при первинному призначенні пенсії.
Крім того, варто зазначити, що врахування довідок про заробітну плату №0200-0602-8/8441 та №0200-0602-8/8310 від 24.01.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивача з одного виду пенсії на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.
Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII, однак без врахування довідок про складові заробітної плати №0200-0602-8/8441 та №0200-0602-8/8310 від 24.01.2024, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.09.2023 по справі №560/8328/22, а також позиції Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеній в постановах від 16.01.2024 по справі №560/15361/23, від 29.11.2023 по справі №560/15316/23, від 20.01.2025 по справі №600/323/24, від 17.02.2025 по справі №120/9553/24.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який прийняв спірне рішення, підлягає сума у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №905290152047 від 30.01.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з 18.01.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
В задоволенні решти вимог позову, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 20453063)
Суддя Чернюк Алла Юріївна