Справа № 761/9660/22
іменем України
17 січня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
при секретарі ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не одруженої, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримніального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
по кримінальному провадженню внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040002995 від 18.10.2021 року
18.10.2021, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 перебуваючи неподалік будинку за адресою: АДРЕСА_2, зустріла раніше знайомого ОСОБА_8 , який запросив останню в гості в квартиру за місцем його проживання, на що ОСОБА_5 погодилась та разом з ОСОБА_8 пройшла до місця проживання останнього.
У подальшому, цього ж дня, в період часу з 12.45 год. до 14.45 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , яка перебувала за місцем проживання ОСОБА_8 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , відбулась сварка з останнім у зв?язку з небажанням вступати в статеві зносини з ним, в ході якої у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяла в квартирі ОСОБА_8 невстановлений досудовим розслідуванням тупий твердий предмет, з обмеженою травмуючою поверхнею (по типу носка молотка), завдала вказаним предметом численні, не менше 14 цілеспрямованих, сильних ударів в голову потерпілого, у результаті чого спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді 14 забитих ран на волосистій частині голови, 3 вдавлені переломи та багатоуламковий перелом кісток склепіння черепу, з утворенням невизначеної форми дефекту склепіння черепу, крововиливи під оболонки мозку та руйнування його речовини.
Ушкодження утворились від ударної та ударно стискаючої дії, тупого твердого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею (по типу носка молотка), безпосередньо перед настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Смерть ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепу і крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку на місці злочину, в кімнаті вищевказаної квартири, після спричинення йому тілесних ушкоджень.
В подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись, що ОСОБА_8 не подає ознак життя, покинула місце вчинення злочину та при невстановлених слідством обставинах позбулася знаряддя злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, чим скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 допитана в судовому засіданні, винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнала. Надала показання, що зранку вона встала та захотіла на вулицю, вдяглася вийшла на вулицю та пішла до «ганделика». Там побачила друга - потерпілого ОСОБА_8 , який запропонував випит по 50 грам, потім він сказав давай вийдемо на вулицю покуримо, поспілкуємось. В подальшому він запропонував піти до нього та вони пішли. Обвинувачена зазначила, що вони пішли до ОСОБА_8 додому. Там він сказав проходити на кухню, куди обвинувачена і пішла. Потерпілий накрив на стіл, почали пити. Пізніше потерпілий сказав обвинуваченій що поки досить пити давай поспілкуємося. Потім він сказав щоб обвинувачена роздяглася. ОСОБА_5 роздяглася, потерпілий її скрутив та повів у кімнату, прив'язав руки та ноги до ліжка та почав знущатися. В подальшому потерпілий дістав статевий орган та почав його засовувати в вагіну обвинуваченій. Як зазначила обвинувачена вона почала вириватися, коли вирвалася побігла на кухню. Обвинувачена почала одягатися, потерпілий її скручував, вона побачила молоток та втікала. Також обвинувачена зазначила що вона була в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_5 зазначила, що не пам'ятає коли ця подія трапилася. Обвинувачена пам'ятає що друга якого зустріла звати ОСОБА_9 . Зустрілися вони біля «ганделика» де фуршет, адреси не знає, повідомила, що на Кібальчича, Дніпровський район. Пізніше пішла до ОСОБА_9 додому, точно не пам'ятає скільки часу в нього перебувала.
ОСОБА_5 зазначила що вдарила потерпілого 2 чи 3 рази і все, била по рукам та ногам. Обвинувачена зазначили, що коли потерпілий перший раз її скрутив вона його била руками коли виривалася, потім коли побігла на кухню вдягатися, взяла молоток, він лежав під умивальником. Обвинувачена зазначила що вона не поверталася до кімнати. Зазначила, що вона не могла вдарити його 14 разів. Вказала, що в «ганделику» вони випили 3 рази по 50 та в обвинуваченої почалося крутитися в голові. В квартирі випили майже пів пляшки горілки 0.5 л.
ОСОБА_5 повідомила, що коли вона прибігала на кухню та одяглася, побачила молоток, потерпілий прийшов на кухню та почав її душити, обвинувачена відкинула молоток та втекла. Зазначила що молотком удари не завдавала.
ОСОБА_5 пояснила, що не пам'ятає всіх подій бо була під алкоголем. Також зазначила, що коли залишала квартиру потерпілий сидів, він був під алкоголем. Пояснила, що потерпілий змушував її до статевих відносин та потерпілий казав «якщо вона не буде то вб'є її». Обвинувачена зазначила, що у зв'язку із цим завдала йому тілесних ушкоджень. Зазначила, що била його по рукам та ногам, щоб він її не торкався.
ОСОБА_5 зазначила, що потерпілий запропонував їй зайнятися статевим актом, а вона погодилася. Пішли до кімнати, де було ліжко, обвинувачена присіла а він її почав прив'язувати, на що обвинувачена заперечувала і вона висказувала свої заперечення, потерпілий почав діяти проти її волі, потім відбувся статевий акт.
Обвинувачена зазначила, що коли потерпілого не було вона побачила молоток, але його не брала, взяла молоток коли він вже прийшов і почав приставати. Підтвердила що коли він сів почала бити його по рукам та ногам. Обвинувачена пам'ятає, що по голові потерпілого не била. Обвинувачена зазначила, що він був вищим за нього, коли він сидів він був на рівні грудей. Коли обвинувачена била його по рукам та ногам, він сидів. Потім поклала молоток де той лежав та втекла. Повідомила, що коли вона убігала потерпілий сидів спиною до стіни. Потерпілий нічого не говорив коли вона його била, він дивився на неї і був у свідомості, мовчав. Потерпілий сидів на стільчику. Молоток з кварти вона не виносила. Зазначила, що перший статевий акт був добровільний, а проти подальших дії потерпілого вона заперечувала.
ОСОБА_5 зазначила, що загрозу життю відчула коли потерпілий почав її душити. Він почав її душити коли вона вже вирвалася. Обвинувачена зазначила, що потерпілий її зв'язував без її згоди. Почав розширяти її ноги для вчинення статевого акту. Зазначила, що потерпілий знущався над нею десь пів години, торкався її тіла.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 , повідомила, що подія трапилася 18 жовтня 2021 року. Коли потерпіла прийшла до дому з роботи двері були відкриті, зайшла до квартири, в кухні все було нормально лежав тільки бутерброд. Коли свідок зайшла до іншої кімнати там лежав її син, уже мертвий, з розбитою головою та по ньому вже пішли плями, він був вкритий, як зазначила потерпіла він там ніколи не вкривався. Потерпіла повідомила що подзвонила в поліцію та другому сину. Обставини відбувалися за адресою ОСОБА_11 , також повідомила, що її син ОСОБА_8 розійшовся з дружиною. Потерпіла повідомила, що вона проживала разом з сином ОСОБА_8 .
Потерпіла зазначила, що коли вона викликала поліцію то залишалася в квартирі. Коли приїхала поліція, слідчий відвів її на кухню та потерпіла повідомила про відомі їй обставини.
Потерпіла повідомила, що її син був добрим, але вживав алкоголь. Зазначила що ОСОБА_8 працював по місяцю два, заробить гроші віддасть а потім просив гроші. Потерпіла повідомила, що його жінок не бачила. Син повідомляв коли він з жінками та до того як потерпіла приходила з роботи вже нікого не було. Зазначила, що син про жінок нічого не розказував.
Потерпіла зазначила, що в квартирі нічого не бачила ні палиці ні молотка, все стояло на своїх місцях. Потерпіла зазначила, що цивільного позову не заявляла.
На підтвердження події злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та вини ОСОБА_5 у його вчиненні прокурором надані суду та безпосередньо у судовому засіданні фактичні дані в досліджених документах, а саме: витяг з ЄРДР № 12021100040002995; протокол огляду місця події (трупа) від 18.10.2021 року з додатками: план - схемою розташування тілесних ушкоджень на трупі, ілюстративною таблицею, флеш носієм з відеозаписом огляду; протокол обшуку від 19.10.2021 року з флеш носієм з відеозаписом обшуку; протокол обшуку від 09.11.2021 року з флеш носієм з відеозаписом обшуку; висновок експерта № СЕ-19/111-22/6755-ПС від 19.05.2022; протокол проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2021 року з флеш носієм з відеозаписом слідчого експерименту; копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_12 ; висновок експерта № 021-2974-2021; висновок експертного дослідження № 051-2143-2021; висновок експертного дослідження № 082-917-2021; висновок експертного дослідження № 061-1726-2021; висновок експерта № 022-106-2974-2021; висновок експерта № СЕ-19/111-21/58844-БД від 10.12.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/111-21/60087-БД від 13.12.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/111-21/55045-БД від 30.11.2021 року; висновок експерта № 081-390-2021 від 16.11.2021 року; висновок експерта № 081-438-2021 від 02.12.2021 року; висновок експерта № 081-436-2021 від 02.12.2021 року; висновок експерта № 081-389-2021 від 16.11.2021 року; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 17.12.2021 року; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 від 31.05.2022 року; протокол огляду місця події від 27.10.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/111-21/53316-БД від 08.12.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/111-21/53321-БД від 09.12.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/111-21/52405-БД від 02.12.2021 року; висновок експерта № СЕ-19/111-21/52036-БД від 03.12.2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 30.11.2021 року з флеш носієм з відеозаписом допиту свідка.
Стороною захисту документів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, надано не було.
Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши надані прокурором докази, оцінивши їх у сукупності дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ч. ч. 1, 11, 12 ст. 290 КК України, визначивши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.
Враховуючи що вищевказані вимоги закону були дотримані, суд визнає надані прокурором докази належними, оскільки вони відповідають вимогам КПК України.
Разом з тим, в судовому засіданні було досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 30.11.2021 року з долученим до нього відеозаписом.
В той же час суд визнає вказаний доказ недопустимим, оскільки згідно ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Крім того Верховний Суд неодноразово наголошував, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися саме до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 цього Кодексу, що має місце в даному випадку.
Також як зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі № Дімовіч та інші проти Сербії» № 7203/12: «Навіть присутність адвоката під час допиту слідчим свідка не гарантує можливість використання отриманих показань як доказів, якщо цього свідка не було допитано у суді.».
Аналізуючи та оцінюючи у сукупності докази та показання надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю доведена. Прийшовши до такого висновку, суд враховує наступне. Так, з матеріалів провадження вбачається, що 18.10.2021 року в період часу з 12.45 год. до 14.45 год., у ОСОБА_5 , яка перебувала за місцем проживання ОСОБА_8 в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , відбулась сварка з останнім у зв?язку з небажанням вступати в статеві зносини з ним, в ході якої у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяла в квартирі ОСОБА_8 невстановлений досудовим розслідуванням тупий твердий предмет, з обмеженою травмуючою поверхнею (по типу носка молотка), завдала вказаним предметом численні, не менше 14 цілеспрямованих, сильних ударів в голову потерпілого, у результаті чого спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді 14 забитих ран на волосистій частині голови, 3 вдавлені переломи та багатоуламковий перелом кісток склепіння черепу, з утворенням невизначеної форми дефекту склепіння черепу, крововиливи під оболонки мозку та руйнування його речовини.
Ушкодження утворились від ударної та ударно стискаючої дії, тупого твердого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею (по типу носка молотка), безпосередньо перед настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Смерть ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепу і крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку на місці злочину, в кімнаті вищевказаної квартири, після спричинення йому тілесних ушкоджень.
В подальшому, ОСОБА_5 , покинула місце вчинення злочину та при невстановлених обставинах позбулася знаряддя злочину.
Обставини щодо перебування обвинуваченої ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_8 в одному приміщенні, факт конфлікту між ними, та факт завдання ударів ОСОБА_8 , стороною захисту не заперечувався та вони об'єктивно підтверджуються зібраними стороною обвинувачення доказами.
Обвинувачена у судовому засіданні підтвердила, що спочатку вона з потерпілим вступала у статевий акт добровільно. Також підтвердила наявність конфлікту між ними та нанесення нею тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Так ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що вона взяла молоток коли ОСОБА_8 прийшов на кухню і почав приставати. Зазначила, що коли він сів вона почала бити його по рукам та ногам.
Схожі показання обвинувачена ОСОБА_5 надавала і на стадії досудового розслідування. Так з протоколу проведення слідчого експерименту від 18.12.2021 року та дослідженого в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту вбачається, що ОСОБА_5 знаходилась разом з ОСОБА_8 в квартирі останнього, де вони розпивали сприртні напої, а саме горілку.
Після цього у них відбувся статевий акт.
Через деякий час ОСОБА_8 сказав ОСОБА_5 , що не випустить останню з кварти, якщо у них не відбудеться ще одного статевого акту.
ОСОБА_5 відповіла ОСОБА_8 , що вона не буде займатись з ним статевим актом.
ОСОБА_8 після цього закрив двері в квартирі, та вони удвох сиділи на кухні. Там ОСОБА_5 побачила, що у ОСОБА_8 під умивальником лежав молоток.
ОСОБА_5 взяла цей молоток та вдарила ОСОБА_8 три рази по голові.
Коли ОСОБА_5 била ОСОБА_8 він лежав у спальні на дивані.
Після цього вона сказала ОСОБА_8 , який був на її думку при свідомості, що викине цей молоток.
Також в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 , знаходячись на місці скоєння злочину, на манекені, продемонструвала, як вона нанесла три удати молотком по голові ОСОБА_14 та зазначила, що у останнього після цього пішла кров, та він їй нічого не відповідав.
Після цього ОСОБА_5 вийшла з кварти та взяла з собою молоток, який вона викинула у смітник.
Отже судом встановлено наявність умислу у ОСОБА_5 на заподіяння смерті ОСОБА_14 та встановленні усі обставини заподіяння смерті останнього.
Також в судовому засіданні був досліджений висновок експерта № СЕ-19/111-22/6755-ПС від 19.05.2022, який досліджував відеозапис допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 17.12.2021 року.
Згідно вказаного висновку: «На представленому на дослідження відеозаписі, на якому зафіксована слідча дія - допит від 17.12.2021 року за участю ОСОБА_5 , виявлено частковий комплекс слідових ознак у пам?яті ОСОБА_5 , що відповідає психологічним особливостям відтворення пережитої події. Одночасно з тим виявлена логічна розузгодженість в процесі відтворення деяких епізодів подій та ймовірні ознаки цілеспрямованого коригування ОСОБА_5 своїх повідомлень. У сукупності вказане може свідчити про прагнення підозрюваної зменшити свою роль при викладенні нею подій, під час проведення з нею допиту та ймовірність приховування нею невизначеної частки інформації, або пояснюватись її індивідуально-психологічними особливостями відтворення подій.».
Вказаним висновком надавались вербальні та невербальні характеристики комунікативної діяльності ОСОБА_5 , у процесі її допиту 17.12.2021 року. З дослідженого експертом матеріалу вбачається, що обвинувачена прямо зазначала, що вона взяла молоток та три рази вдарила ОСОБА_14 про голові, за те, що він до неї чіплявся.
Крім того вказаним висновком встановлено: «Відповідно до наданого на експертизу відеозапису слідчої дії, а саме допиту від 17.12.2021 за участю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, що властиві, для самостійної реконструкції подій.».
Суд вбачає певні розбіжності в показаннях обвинуваченої наданих нею на стадії судового розгляду, та на стадії досудового розслідування, щодо характеру завданих ушкоджень. В той же час позиція захисту, щодо не завдання ударів по голові спростовуються висновком експерта № 021-2974-2021 та № 022-106-2974-2021.
Зокрема причина смерті ОСОБА_14 від ударів по голові молотком підтверджується :
1)Висновком експерта № 021-2974-2021, згідно якого: «При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 були виявлені наступні тілесні ушкодження: 14 забитих ран на волосистій часті голови, 3 вдавлених переломи та багатоуламковий перелом кісток склепіння черепу, з утворенням невизначеної форми дефекту склепіння черепу, крововиливи під оболонки мозку та руйнування його речовини. Ушкодження утворилися від ударної та ударно стискаючої дії, тупого твердого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею (по типу носка молотка), безпосередньо перед настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Смерть ОСОБА_8 , 1971 року народження, настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепу і крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку.
2)Висновком експерта № 022-106-2974-2021, згідно якого: «Смерть ОСОБА_8 , 1971 року народження, настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепу і крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ при огляді трупа на місті його виявлення, вважаю, що смерть ОСОБА_8 настала приблизно за 4-6 годин до моменту огляду його тіла (18.45 ІНФОРМАЦІЯ_2).
Тілесні ушкодження ОСОБА_8 утворилися від не менш як 14-тикратної ударної та ударно стискаючої дії, тупого твердого предмета, з обмеженою травмуючою поверхнею (по типу носка молотка).
Тілесні ушкодження ОСОБА_8 біли спричинені на протязі короткого часу.
Таким чином висновки експертів повністю підтверджують факт нанесення ударів молотком по голові ОСОБА_8 .
Крім того вказані висновки спростовують доводи обвинуваченої, щодо завдання нею трьох ударів, який насправді було чотирнадцять.
Отже вказані висновки підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме заподіяння ударів потерпілому молотком, та настання смерті потерпілого через черепно-мозкову травму.
Також кров особи чоловічої статі, яка належить ОСОБА_8 була знайдена на одязі ОСОБА_5 , що підтверджується висновками експерта № СЕ-19/111-21/58844-БД від 10.12.2021 року та № СЕ-19/111-21/60087-БД від 13.12.2021 року.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» від 7.02.2003 року №2 п.22 для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження має значення спрямованість умислу обвинуваченого. «Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій…».
Тобто, враховуючи встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що обвинувачена могла та мала усвідомлювати наслідки застосування нею молотка при нанесенні ударів потерпілому по голові. Про такий умисел свідчать також події, які передували факту вчинення злочину, а саме наявність конфлікту.
Також з показань самої обвинуваченої про хід конфлікту не вбачається загрози життю самої обвинуваченої, оскільки будь-які ушкодження на тілі ОСОБА_5 встановлені не були.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що під час нанесення ОСОБА_5 ударів потерпілому, останній лежав на дивані.
Також в ході судового розгляду стороною захисту висувалась версія щодо нанесення ОСОБА_15 потерпілому ОСОБА_8 ударів, з метою самозахисту тим самим, з перевищенням меж необхідної оборони, у зв'язку із протиправними діями самого ОСОБА_8 .
Однак, така версія не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.36 КК України право на необхідну оборону виникає не за будь-якого суспільно небезпечного посягання, а лише за такого, яке викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Така необхідність виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для право охоронюваних інтересів.
Частиною 3 ст. 36 КК України передбачено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, такої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Тобто спочатку має бути встановлено право обвинуваченого на необхідну оборону, межі якої перевищено.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону» щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їх фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
При цьому стороною захисту не надано суду такі належні та допустимі докази, сукупність яких би свідчила про наявність у діях потерпілого такого суспільно небезпечного посягання, яке б вимагало негайного відвернення чи припинення з боку обвинуваченого.
Аналі здосліджених доказів у справі свідчить про те, що ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення не перебувала у стані необхідної оборони, або перевищила межі необхідної оборони.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_5 , у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України доведена і вона повинна нести відповідальність за вчинене.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченої, що вона раніше не судима, а також її поведінку після вчинення кримінального правопорушення, що остання не переховувалась від органу досудового розслідування.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ст. 65 КК України.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні необхідно стягнути з обвинуваченої на користь держави.
Речові докази по справі залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, 65 КК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на - 8 (вісім) років.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даним вироком, рахувати з дня її затримання, тобто з 20.12.2021 року.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у розмірі 88 134 (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять чотири) гривні 06 (шість) копійок стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Судді:
________________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3