Справа № 761/36245/23
Іменем України
09 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області Олександрівського району села Ясинуватка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023100000000742 від 14.07.2023 року)
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, мотивуючи це відсутністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Представники потерпілих та потерпілі підтримали клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована та продовжена до обвинуваченого ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, та обставин його вчинення, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме в стані алкогольного сп'яніння, та відомості що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_5 у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід може бути обраний щодо підозрюваного.
Крім того, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_5 можливо не визначити розмір застави, враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні злочину, що призвів до загибелі людини та беручи до уваги наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Також суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину.
Наведені стороною захисту дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 та його соціальні зв'язки, не переважають встановлених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики.
Також, при вирішенні згаданого питання, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376, КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 09.03.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1