Справа №: 671/2339/24
(заочне)
20 лютого 2025 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23 грудня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 4028260524 від 20.05.2024 року в сумі 24375 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 20.05.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» договір про надання грошових коштів у позику № 4028260524 (далі - договір позики), яким визначено, що договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 року, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до п. 1 Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику у розмірі 6500 грн. шляхом її безготівкового перерахунку на рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти нараховані за користування позикою. Умовами договору визначено тип позики - кредит; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; строк кредиту - 360 днів, дата надання кредиту: 20.05.2024 року або наступний за ним календарний день, стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день, застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. договору, знижена процентна ставка становить 1,35 % в день, застосовується згідно умов договору. ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі надавши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6500 грн, однак відповідач умови договору не виконував у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 26682 грн. 50 коп., з яких 6500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17550 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими за стандартною ставкою - 1,5% в день, 2632 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими за зниженою процентною ставкою - 1,35% в день, 3250 грн. 00 коп. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки. Зазначає, що в послідуючому відповідач провів часткову сплату за договором в сумі 5557 грн. 50 коп., які були спрямовані на погашення процентів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за вказаним договором про надання грошових коштів у позику в розмірі 24375 грн. 00 коп. та судові витрати, які складається із суми сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, в разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення.
Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з'явився. Тому згідно вимог ст. 280 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.05.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» договір про надання грошових коштів у позику № 4028260524.
Невід'ємною частиною договору є Паспорт споживчого кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (п. 10.10 договору).
Договір про надання грошових коштів у позику № 4028260524 від 20.05.2024 року, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів за договором, що є додатком №1 до договору позики № 4028260524 від 20.05.2024 року підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з використанням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п. п. 2.3., 2.5., 2.6. Договору товариство зобов'язалося надати відповідачу позику в сумі 65000 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. Договору; знижена процентна ставка 1,35% в день та застосовується відповідно до п. 2.6.2. договору згідно наступних умов: якщо позичальник 19.06.2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки».
Відповідно до п. 7.4. договору за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пень за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 19863-1354-109266086 від 20.05.2024 ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», від імені платника ТОВ «Іннова Фінанс» за умовами договору про надання платіжних послуг, здійснено грошовий переказ на суму 6500 грн, призначення платежу кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс», карта НОМЕР_1 , банк отримувача АТ “Сенс Банк» (а.с. 8).
Як вбачається проведеного позивачем розрахунку заборгованості за Договором надання грошових коштів у позику № 4028260524 від 20.05.2024 року, який відображено у тексті позовної заяви, заборгованість відповідача становить 26682 грн. 50 коп., з яких 6500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 17550 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами за стандартною процентною ставкою (6500*1,5%*180), 2632 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами за зниженою процентною ставкою (6500*1,35%*30), 3250 грн. 00 коп. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки.
Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата за договором про надання грошових коштів у позику № 4028260524 від 20.05.2024 року на загальну суму 5557 грн. 50 коп. двома платежами, а саме: від 19.06.2024 року в сумі 2632 грн. 50 коп., від 19.07.2024 року в сумі 2925 грн. Ці кошти позивачем були спрямовані на погашення процентів за договором в сумі 5557 грн. 50 коп.
Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що договір надання грошових коштів у позику №4028260524 від 20.05.2024 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним. Підписавши договір позики, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Відповідно до умов договору позики відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 6500 грн. строком на 360 днів, однак порушила свої обов'язки за кредитним договором та не сплачувала проценти за користування кредитом у строк встановлений графіком платежів за договором, провівши лише часткову сплату процентів в сумі 5557 грн. 50 коп., тому у кредитодавця виникло право вимагати дострокове повернення суми кредиту та процентів за користування ним.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6500 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування та стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.
Як вбачається з умов кредитного договору № 4028260524 від 20.05.2024 року для нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами передбачено застосування стандартної процентної ставки, яка становить 1,5 % в день та зниженої процентної ставки 1,35 % в день, умови застосування яких передбачені п. 2.5., п. 2.6.1. та п. 2.6.2 договору.
При цьому загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частинами 4 та 5, відповідно до яких денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях (ч.4 ст. 8 Закону), при цьому максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Судом встановлено, що вказаний вище кредитний довір був укладений 20.05.2024 року, тобто після набрання законної сили Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що умови кредитного договору про нарахування відсотків за користування кредитними коштами з використанням процентних ставок в розмірі 1,35 % та 1,5 % за день у конкретному випадку, є нікчемними, оскільки ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає максимальну денну процентну ставку в розмірі 1 %, яку слід застосувати для нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами.
Враховуючи, що зобов'язання за основною сумою боргу за кредитним договором складає 6500 грн, а позивачем нарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування здійснювалось по 16.12.2024 року включно (210 днів), розрахунок відсотків по договору становить 13650 (6500 грн. х 1 % х 210 днів).
Відповідачем проведена часткова сплата за договором про надання грошових коштів у позику № 4028260524 від 20.05.2024 року на загальну суму 5557 грн. 50 коп. (платежі від 19.06.2024 року в сумі 2632 грн. 50 коп., від 19.07.2024 року в сумі 2925 грн.), тому розмір відсотків підлягають зменшенню на 5557 грн. 50 коп., з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в сумі 8092 грн. 50 коп.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за кожен день прострочення виконання зобов'язання у сумі 3250 грн., то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 4028260524 від 20.05.2024 року у розмірі 14592 грн. 50 коп., з яких 6500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 8092 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами, що нараховані за ставкою 1% від суми боргу за кожен день.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Всього позов було пред'явлено в розмірі 24375 грн. 00 коп., а задоволено судом в розмірі 14592 грн. 50 коп. (59,87 %).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1450 грн. 29 коп. судового збору (2422 грн. 40 коп. х 59,87 %).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 4028260524 від 20.05.2024 року в розмірі 14592 грн. 50 коп., з яких 6500 грн. 00 коп. - сума заборгованості по основному боргу, 8092 грн. 50 коп. - сума заборгованості за відсотками; а також 1450 грн. 29 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони: позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», 01014 м. Київ вул. Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ 44127243; відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Рішення складено 20 лютого 2025 року.
Суддя: