18.02.2025 Справа №607/18812/22 Провадження №1-кп/607/934/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , у м.Тернополі в залі суду у закритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12019210010003332, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Тернопіль, українки, громадянки України, освіта середня, неодруженої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , працюючої комірником у ТОВ «АТБ» у м.Львів, раніше несудженої,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 12 листопада 2019 року в 15 год 20 хв звернулася до КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі - ТОР) з скаргою на стан здоров'я свого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами огляду медичними працівниками дитина і матір були госпіталізовані до закладу охорони здоров'я з підозрою на лімфаденопатію. Для повного обстеження, діагностичного та лікувального процесу, малолітнього ОСОБА_7 було поміщено у бокс-палату №20 інфекційно-боксованого відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР разом із ОСОБА_4 . Після комплексу обстежень лікуючий лікар у обідній час 13 листопада 2019 року повідомила ОСОБА_4 про те, що діагноз «лейкоз» у дитини не підтверджується. На отриману інформацію ОСОБА_4 розпочала конфлікт із медичним персоналом звинувачуючи їх у непрофесійності. Того ж дня - 13 листопада 2019 року у вечірню пору доби у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень малолітньому сину ОСОБА_7 . З метою реалізації свого умислу ОСОБА_4 , переконавшись про відсутність поблизу бокс-палати №20 медичного персоналу, взяла медичну голку та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а також те, що протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, з особливою зухвалістю наблизилась до потерпілого і зафіксувавши пальцями повіки правого ока, медичною голкою ушкодила яблуко правого очного яблука, що проникло у його передню камеру, проколовши рогівку ока в напрямку від лімба до центру зіниці, що спричинило для дитини особливий, нестерпний біль, від чого він почав плакати, оскільки ушкодження розташоване в особливо чутливому на механічні подразнення анатомічних структур очного яблука, що і призвело до нестерпного болю у потерпілого. Наступного дня, тобто 14 листопада 2019 року під час ранкового обходу пацієнтів, лікуючий лікар під час огляду малолітнього ОСОБА_7 виявила травму правого ока у зв'язку з чим дитина була транспортована до офтальмологічного відділення КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР, де під час обстеження у дитини було встановлено діагноз «проникаюче поранення рогівки правого ока», без порушення функції зору. Оскільки, внаслідок умисного спричинення проникаючого поранення рогівки правого ока ОСОБА_8 тяжкі наслідки для малолітнього не настали, остання бажаючи довести свій злочинний умисел спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень для дитини, діючи умисно, цілеспрямовано, знаючи, що через вікові особливості малолітній ОСОБА_7 не може розуміти характер та значення вчинених з ним дій, та цілковито довіряючи матері не зможе чинити опору, 14 листопада 2019 року, перебуваючи у бокс-палаті № 2 інфекційно-боксованого відділення КНП «Тернопільська обласна клінічна дитяча лікарня» ТОР, у вечірню пору доби, точно годину не встановлено, ОСОБА_4 взяла медичну голку та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а також те, що протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, з особливою зухвалістю наблизилась до потерпілого і зафіксувавши пальцями повіки правого ока, голкою ушкодила яблуко правого очного яблука, що проникли у його передню камеру, двічі проколовши рогівку ока в напрямку від лімба до центру зіниці, що спричинило для дитини особливий, нестерпний біль, від чого він почав сильно плакати і на плач прийшов медичний персонал медичного закладу охорони здоров'я, для надання допомоги.
Малолітнього ОСОБА_7 15 листопада 2019 року транспортовано до офтальмологічного відділення КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР, де під час обстеження у дитини було встановлено діагноз «проникаючі поранення рогівки правого ока», що як наслідок призвело до після травматичних змін правого очного яблука із втратою зору цим оком, що, відповідно до ст. 24 «Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм» становить 35% стійкої втрати працездатності. Отже, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 спрямованих на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_7 , дитині спричинено травму правого очного яблука, яке за своїми наслідками, належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою стійкої втрати загальної працездатності не менш на одну третину - п. 2.1.1. (г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» МОЗ України. Отже, кримінальне правопорушення пов'язане з домашнім насильством, яке відповідно до п.3, 17 ст.1 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» ОСОБА_4 вчинила стосовно члена сім'ї - сина ОСОБА_7 у формі заподіяння тілесних ушкоджень.
В суді, на запитання передбачені ст.348 КПК України, обвинувачена ОСОБА_4 надала відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, вину визнає частково, бажає надавати показання. Цивільні позови прокурора та потерпілого визнає повністю.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала показання: під час огляду в приватній клініці «Оксфорд Медікал» лікар сказав, що син ОСОБА_9 хворий. Вона 12 листопада приблизно в 17 год 00 хв приїхала в лікарню, що знаходиться на вул.Сахарова у м.Тернополі, після чого її разом з сином ОСОБА_10 оформили на лікування. В палату було поміщено лише її разом із сином. Наступного дня вона з сином пішли на медичний огляд. Будь яких травм у дитини не було. Ймовірно 13-14 листопада вона вийшла з палати щоб покурити. У цей час дитина була на ліжку. Повернувшись вона побачила, що син плаче і у нього кровоточить око. В офтальмологічному відділенні лікар ОСОБА_11 оглянула дитину і сказала, що є проникаюче пошкодження ока. Для лікування було призначено очні каплі. Після огляду вони поїхали автомобілем швидкої медичної допомоги у першу дорослу лікарню швидкої допомоги. Офтальмолог дитину оглядала двічі. Під час другого огляду офтальмолог повідомила, що стан ока погіршився, в оці появились нові травми. Ці травми дитина отримала в лікарні. Згодом синові зробили операцію. Голку в око дитини вона не вставляла. Вона часто дитину залишала без догляду. Ймовірно причиною травмування ока були іграшки. Коли вона другий раз виходила з палати та залишила дитину на самоті син був у ліжечку, а в руках у нього був мобільний телефон. Дитині вона голку не залишала.
Cвідок ОСОБА_12 надала показання: з обвинуваченою ОСОБА_4 знайома з 2016 року, оскільки вона неодноразово перебувала на лікуванні в Тернопільській обласній дитячій лікарні разом з сином ОСОБА_9 . У 2016 році ОСОБА_4 було влаштовано в монастир, оскільки вона не мала постійного місця проживання. Син ОСОБА_4 часто хворів. У 2019 році ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_9 було госпіталізовано у інфекційно-діагностичне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, з підозрою на онкологічне захворювання крові, оскільки на тілі дитини були синці. Діагноз онкологічного захворювання не підтвердився. Після цього завідувач лікарні повідомила, що на тілі сина ОСОБА_4 наявні синці, можливо вона його б'є. Після цього вона пішла в палату, де перебувала ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_9 і запитала в неї чи б'є вона дитину. ОСОБА_4 відповіла, що вона не б'є його, а він сам вдаряється. Через три дні її покликала до себе завідувачка і повідомила, що син ОСОБА_4 впав та вдарився до крісла (табуретки). Прийшовши в палату вона запитала в ОСОБА_4 , що сталося. Вона відповіла, що син впав і вдарився до табуретки. ОСОБА_4 в палаті перебувала сама, інші особи туди не поселялися. ОСОБА_4 з сином ОСОБА_9 було направлено до соматичного відділення для обстеження. Під час обстеження ока дитини було виявлено травматичне ушкодження. Через деякий час до неї зателефонувала завідувачка і повідомила, що у ОСОБА_9 виявлено ушкодження ока і йому призначено лікування очними каплями. Наступного дня завідувачка їй повідомила, що медсестра, яка чергувала вночі сказала, що в дитини виділення з ока. ОСОБА_4 сказала, що дитина вдарилась машинкою (мотоциклом). На оці дитини був невеликий набряк. ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_9 було направлено до соматичного відділення для повторного обстеження. На оці ОСОБА_9 було виявлено проколи на рівні 4,7 та 11 години. На оці було проведено оперативне втручання, а ОСОБА_4 ізольовано від дитини для недопущення повторних травмувань дитини. З метою встановлення обставин за яких відбулось травмування дитини було викликано працівників поліції та повідомлено Службу у справах дітей. Працівники служби у справах дітей вжили заходів щодо вилучення сина від ОСОБА_4 з метою забезпечення безпеки дитини. Лікар анастезіолог повідомив, що ОСОБА_9 прокинувся від наркозу і сказав, що це мама робила укол.
Свідок ОСОБА_13 (завідувач офтальмологічного відділення КНП «ТОДКЛ» ТОР) надала показання: у листопаді 2019 року до неї зателефонувала її колега з інфекційного відділення - ОСОБА_14 та повідомила, що до неї звернулась пацієнтка та сказала, що в її дитини почервоніло око. Після цього вона оглянула вказану дитину та виявила «некритичні» ушкодження очного яблука. У зв'язку з цим дитину було направлено в обласну лікарню. За результатами огляду в обласній лікарні будь-яких значних ушкоджень у дитини виявлено не було. На наступний день, 14 числа, на оці дитини було виявлено набряк рогівки, передня камера була наповнена кров'ю. У зв'язку з цим дитину знову було направлено у травмпункт, де її було оглянуто та направлено на операцію. В оці дитини було виявлено отвори на райдужці, після чого проведено хірургічну обробку цієї рани. На запитання про те, що сталось з оком дитини, ОСОБА_4 відповіла, що дитина травмувалась машинкою. Враховуючи характер ушкоджень ока (проникаюче ушкодження), отримати їх дитячою машинкою (іграшкою) чи у зв'язку із падінням з ліжка, було неможливо.
Свідок ОСОБА_14 надала показання: у 2019 році в інфекційно-діагностичне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради поступила ОСОБА_4 разом із сином ОСОБА_9 . У палаті окрім ОСОБА_4 та сина ОСОБА_9 інших осіб поселено не було. Під час обстеження ОСОБА_9 у нього було виявлено набряк ока, тому прийнято рішення проконсультуватись із окулістом, який в ході огляду встановив у дитини проникаюче травмування ока. Дитині було призначено каплі для очей. Після цього ОСОБА_4 показала працівникам відділення іграшковий автомобіль та сказала, що саме цією іграшкою ОСОБА_9 поранив око. На наступний день на оці дитини було виявлено набряк та почервоніння, тому її було повторно направлено на огляд до окуліста. Діагноз лейкемія в дитини не підтвердився. Повіки в дитини травмовані не були.
Свідок ОСОБА_15 надала показання: 13 листопада 2019 року вона була лікуючим лікарем сина ОСОБА_4 - ОСОБА_9 . ОСОБА_4 разом із сином була госпіталізована напередодні. В ході обстеження ОСОБА_9 у нього було виявлено висипку на волосистій частині голови, були збільшені лімфатичні вузли на шиї. В цілому стан дитини був задовільний. ОСОБА_4 говорила лікарям, що у її сина лейкоз, однак вказаний діагноз під час обстежень не підтвердився. Зранку 14 листопада 2019 року коли вона прийшла оглянути ОСОБА_9 , у нього було виявлено гематому на оці. ОСОБА_4 на це пояснила, що коли вона виходила в туалет, дитина впала та поранилась іграшкою. Після цього було прийнято рішення звернутись до офтальмолога, яка оглянувши дитину сказала, що у ОСОБА_9 травматичне ураження ока тонким проколом голкою. Дитині було призначено очні каплі. Ввечері цього ж дня до неї зателефонувала чергова медична сестра та повідомила, що ОСОБА_4 скаржиться на те, що у її сина виділення з ока. Через деякий час медична сестра знову подзвонила та сказала, що виділення припинились. Вранці наступного дня, прийшовши на роботу вона побачила ОСОБА_7 , у якого був набряк ока, око в цей час було закрите, синця навколо ока не було, повіка не була пошкоджена. У зв'язку з наведеним ОСОБА_9 було направлено до лікаря-офтальмолога, яка оглянувши ОСОБА_9 та його око сказала, що на оці виявлено нову травму. На рогівці ока була червона пляма. Після цього дитину було направлено в Тернопільську університетську лікарню, де було встановлено, що в оці було три проникаючі ураження та гематома навколо вказаних уражень. Вона була присутня під час огляду ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_16 (медична сестра ОДЛ) надала показання: в листопаді 2019 року ОСОБА_4 разом із сином ОСОБА_9 було госпіталізовано у інфекційно-діагностичне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради. На тілі дитини були синці. Парадна пояснювала вказані синці тим, що у її сина підозра на лейкоз. В палаті окрім ОСОБА_4 та її сина інших осіб поселено не було. Починаючи з 2011 року випадків травмування ока у дітей вона не пригадує, меблями які наявні у палаті травмувати око неможливо.
Свідок ОСОБА_17 (офтальмолог) надала показання: у 2018 році з обласної дитячої лікарні в травматичний центр (офтальмологічне відділення) Тернопільської університетської лікарні було доставлено дитину. Під час огляду у дитини вона виявила три проникаючі поранення рогівки ока, з ушкодженням райдужки. Вказана дитина на огляді була двічі. Дитині було проведено хірургічну обробку проникаючих множинних ран рогівки. З огляду на характер та кількість ушкоджень, самостійно дитина вказані ушкодження завдати собі не могла. Біль від таких ушкоджень може бути різким та через деякий час після нанесення може суттєво зменшитись.
Крім часткового визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 та показань свідків, її винуватість доводиться матеріалами кримінального провадження - доказами наданими стороною обвинувачення, а саме:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань №12019210010003332 від 18 листопада 2019 року, відповідно до якого 18 листопада 2019 року до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від Тернопільської обласної Державної адміністрації «Служба у справах дітей» про те, що ОСОБА_4 злісно не виконує обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав травму ока. В казані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст..166 КК України. Відповідно до постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_18 від 30 серпня 2022 року про зміну правової кваліфікації у кримінальному провадженні, правову кваліфікацію у кримінальному провадженні змінено з ст..166 КК України на ч.2 ст.121 КК України, скільки в ході обстеження малолітнього ОСОБА_7 , йому було встановлено діагноз «проникаючі поранення рогівки правого ока», що як наслідок призвело до після травматичних змін правого очного яблука із втратою зору цим оком;
- даними рапорту старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 від 15 листопада 2019 року, відповідно до якого 15 листопада 2019 року о 16:27 год. надійшло повідомлення працівника дитячої обласної лікарні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №0981297809, про те, що по вул. Сахарова 2а, 12.11.2019 року, до них на стаціонарне лікування потрапила парадна ОСОБА_20 , разом із сином, ОСОБА_7 , 18.11.2016 р. Зі слів заявниці 14.11.2019 р. на тілі дитини були виявлені тілесні ушкодження біля ока. 15.11.2019 року було виявлено нові пошкодження біля ока, було проведено оперативне втручання. мати пояснює дані травми тим, що дитина впала;
- повідомленням заступника начальника Служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації №41118 від 18 листопада 2019 року з додатками на 5 арк., з якого вбачається, що на адресу служби у справах дітей обласної державної адміністрації надійшов лист Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні від 15 листопада 2019 року № 917-01/11 щодо соціально-правового захисту дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який госпіталізований із матір'ю ОСОБА_4 , що створює загрозу для життя і здоров'я дитини. У телефонній розмові юрист лікарні повідомила про те, що під час перебування в лікарні у дитини було пошкоджено правне око і на думку працівників лікарні пошкодження у ОСОБА_9 відбулося внаслідок механічного ураження, яке ймовірно нанесла йому мати. Слід зазначити, що вже відслідковувалася негативна поведінка ОСОБА_4 , а саме: за інформацією служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації відомо, що у Київській міській дитячій клінічній лікарні № 2 перебувала дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який 15.07.2017 року був влаштований у заклад на підставі акту про підкинуту чи знайдену дитину. За інформацією, наданою у телефонному режимі працівниками вищеназваного лікарняного закладу, мати з'явилась у лікарню і надалі перебувала там з дитиною в інфекційному дитячому відділені. Додатком до вказаної відповіді є копія відповіді генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча лікарня» Тернопільської обланої ради ОСОБА_21 №977-01/11 від 15 листопада 2019 року, у якій зазначено, що 12.11.2019 року у інфекційно-діагностичне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради госпіталізовано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (по догляду госпіталізовано матір: ОСОБА_4 14.11.2019 матір дитини ОСОБА_22 повідомила лікуючого лікаря про те, що вночі дитина впала та травмувала праве око. Після огляду дитини ОСОБА_7 лікарями закладу прийнято рішення скерувати дитину для надання консультації у КНП «Тернопільська університетська лікарня», де дитину оглянуто, надано рекомендації та встановлено діагноз: Проникаюче поранення правого рогівки ока (згідно записів медичної карти стаціонарного хворого). Того ж дня. біля 15:00 год. ОСОБА_7 повторно оглянуто завідувачем офтальмологічного відділення КНП «ТОДКЛ» ТОР ОСОБА_13 , та вирішено залишити дитину лікувати у інфекційно-діагностичному відділенні, при цьому матері дитини надано інструкції про необхідність закапувати око. Ввечері 14.11.2019. матір дитини поскаржилася медичному персоналу на кров'янисті виділення з ураженого ока, після того як вона закапала око. Чергова медична сестра відділення, оглянувши дитину, помітила заплившу кров'ю рогівку ока і стікання сукровичної сльози. Згодом, матір знову покликала медичну сестру, яка викликала чергового лікаря-педіатра. Так як дитина була спокійна, виділення припинилися, лікарем було рекомендовано хлопчику 5 мл ЕАКК. Проте, матір відмовилася в агресивній формі від будь-яких ліків. Вранці 15.11.2019 хлопчика повторно скеровано на огляд до лікаря- офтальмолога дитячого, яка після огляду запідозрила повторне проникаюче поранення рогівки правого ока. Тому даним лікарем прийнято рішення повторно скерувати дитину для надання консультації у КНП «Тернопільська університетська лікарня» та повідомити адміністрацію лікарні. Після огляду спеціалістами Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» було встановлено діагноз: Травматична катаракта. Три проникаючі поранення голкою та проведено хірургічне втручання;
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 виданого Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Тернопільській області від 27 грудня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_7 . Рішенням міського голови м.Тернополя ОСОБА_23 Надала №970 від 27 жовтня 2021 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», малолітньому ОСОБА_7 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування у зв'язку з відібранням від матері ОСОБА_4 . Вирішено влаштувати ОСОБА_7 у КНП «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» Тернопільської обласної ради на повне державне забезпечення;
- висновком судово-психіатричного експерта Тернопільської філії судово-психіатричних експертиз ДУ Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків №148 від 24 травня 2022 року з якого вбачається, що в момент скоєння протиправних дій ОСОБА_7 психічними захворюваннями та тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, до підвищеного фантазування не схильний. Виходячи з вікових особливостей ОСОБА_7 він не міг розуміти характер та значення вчинених з ним неправомірних дій та чинити опір. ОСОБА_7 здатний запам'ятати і відтворити події, які розслідуються у справі;
- стенограмою судового засідання в якому проводився допит малолітнього ОСОБА_7 в судовому засіданні 01 липня 2022 року у кримінальному провадженні №12019210010003332 від 18 листопада 2019 року з додатком - оптичним диском DVD-R «Verbatim», на якому міститься звукозапис судового засідання. При відкритті оптичного диску на якому міститься звукозапис судового засідання встановлено: о 10:14:28 початок звукозапису. Відкриття судового засідання та оголошення справи, яка розглядається - Слідчий суддя: ОСОБА_24 ; Доповідь про явку учасників судового процесу - Секретар судового засідання: ОСОБА_25 ; Повідомлення про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - Секретар судового засідання: ОСОБА_25 ; Оголошено склад суду та роз'яснено право на відвід - слідчий суддя: ОСОБА_24 ; Учасниками судового процесу відводу не заявлено. Оголошено учасників: Слідчий : ОСОБА_18 Прокурор: ОСОБА_26 Психолог: ОСОБА_27 . Законний представник неповнолітнього потерпілого: ОСОБА_28 Потерпілий: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою АДРЕСА_3 Початок допиту:
Запитання прокурора: ОСОБА_9 , скільки тобі років?
Відповідь потерпілого: Аж п'ять.
Запитання прокурора: А скажи будь-ласка, ти ходиш в садочок?
Відповідь потерпілого: Так, ходжу.
Запитання прокурора: І подобається тобі в садочку? Скільки ти вже ходиш в садочок?
Відповідь потерпілого: Подобається. Ходжу вже довго, аж десять (сміється).
Запитання прокурора: В тебе є в садочку друзі?
Відповідь: Так.
Запитання прокурора: Ти був колись в лікарні?
Відповідь потерпілого: Був часто, частесенько.
Запитання прокурора: А з ким ти був в лікарні? Ти там ночував?
Відповідь: Зовсім ні. (Думає ) і виправляється у відповіді ну так, ночував.
Запитання прокурора: А ти нам розкажеш чого ти там ночував. Нам дуже цікаво.
Відповідь потерпілого: Ну, добре. Тато сів на ліжко, (сміється) там було ліжко таке (сміється).
Запитання психолога: Ти розкажи нам, що сталось? Що з твоїм очком.?
Відповідь потерпілого: 3 очком? Мене колола голкою ОСОБА_30.
Запитання прокурора: Хто така ОСОБА_30?
Відповідь потерпілого: ОСОБА_30 . Чекай думаю, ну да то моя мама була.
Запитання прокурора: А скільки тобі рочків тоді було, три?
Відповідь потерпілого: Ні, два рочки.
Запитання прокурора: А ти пам'ятаєш, мама тобі щось казала, коли колола око. Вона тобі укол хотіла зробити?
Відповідь потерпілого: Голкою. Голкою колола.
Запитання слідчого: ОСОБА_9 вона тобі один раз вколола чи декілька? В один день колола чи в декілька днів?
Відповідь потерпілого: Один раз, один день. Одного дня всьо.
Запитання психолога: Вона щось казала?
Відповідь: Нічого. Помовчала і всьо.
Запитання прокурора: А мама кудись йшла чи була з тобою потім? Відповідь потерпілого: Я не знаю.
Запитання прокурора: Ти не пам'ятаєш коли це було, літком, зимою? Спекотно було?
Відповідь потерпілого: Було спекотно.
Запитання: Де це відбувалось вдома чи у лікарні?
Відповідь потерпілого: Вдома.
Запитання: А хто ще був в кімнаті коли мама це робила? Хто ще може
був?
Відповідь: Нікого, я і мама. Нікогісінько.
Запитання прокурора: А лікарі потім приходили в білих халатах і в шапочці?
Відповідь: Так в білому халаті, але без шапки.
В 10:24:26 год. звукофіксацію зупинено, засідання закінчено. Додатком до стенограми є оптичний диск на якому міститься досліджений в судовому засіданні звукозапис вищевказаного судового засідання. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_24 від 01 липня 2022 року задоволено клопотання слідчого про допит малолітнього потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні в порядку ст..225 КПК України. Прокурором долучено в якості доказу стенограму судового засідання в якому проводився допит малолітнього ОСОБА_7 в судовому засіданні 01 липня 2022 року у кримінальному провадженні №12019210010003332 від 18 листопада 2019 року ;
- відповіддю директора центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Тернопільської ОДА №15 від 16 січня 2020 року з додатками: 1) копією виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №02/06949, виданої КНП Тернопільська університетська лікарня, з якої вбачається, що зі слів мами, перебуваючи на стацлікуванні в діагностичному відділенні ТОДКЛ, дитина отримала травму правого ока при невияснених обставинах і невідомим предметом ввечері 13.11.2019 року, коли мама відлучилась в туалет. ОСОБА_7 з 15.11.2019 року (12:30 год.) по 15.11.2019 року (15:40 год.), перебував на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні. Діагноз: проникаюче поранення рогівки, райдужки, травматична катаракта, підозра на субконюктивальний розрив склери правого ока. 15.11.2019 року о 10:00 год. дитина оглянута офтальмологом офтальмологічного відділення ТОДКЛ, діагностовано нові пошкодження ока, дитину у щвящку щ погіршенням стану ока, каретою швидкої медичної допомоги в супроводі лікаря-анастезіолога направлено повторно в офтальмологічний травм центр. Фотальмологічний статус при поступленні: ОD - пульпація чутлива. Повіки помірно набряклі. Очна щілина звужена, незначні сукровичні виділення з конюктивального мішка. Тотальний субконюктивальний крововилив більш виражений в нижньо-темпоральному квадранті. По лімбу проникаюче поранення на 7 год., на 4 год., (нові), та на 11 год. (попереднє). Колобома райдужки на 4 год. та 7 год. Передня камера заповнена на кров'ю. Кришталик, нечітко початкові субкапсулярні помутніння. Офтальмологічний статус при виписці: ОD Гострота зору - визначити неможливо. ОD - Повіки помірно набряклі. Тотальний субконюктивальний крововилив , адаптуючи шви на конюктиві на 3 та 9 год. По лімбу колоті рана в стані гідро адаптації. Колобома райдужки на 4, 7 та 11 год. На райдужці ніжні мазки крові; 2) копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України про призначення допомоги №00017481912 від 27 грудня 2016 року; 3) копією обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні від 24.11.2016 року; 4) копію довідки №32 для призначення державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування №32 від 24 листопада 2016 року;
- копіями консультативної карти ОСОБА_7 , виданої заступником гол.лікаря з поліклінічної роботи Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_31 від 09 грудня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_7 встановлено діагноз: посттравматичне помутніння рогівки; зрощення зіниці, катаракта правого ока;
- копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7 №13058, виданою лікарем Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні Тернопільської обласної ради, у якій зазначено: Анамнез захворювання: хлопчик знаходився з 12.11.2019 р. по 15.11.2019 р. на стацлікуванні в інфекційно-боксованому відділенні КНП "ТОДКЛ" ТОР з діагнозом: Стрептодермія волосистої частини голови і слизової носа, реактивна лімфаденопатія. Отримував: цефуроксим по 750 тис. х 3р. в день, обробка шкіри голови і слизової носа фукорцином, складні краплі для носа, геоксизонова мазь місцево на шкіру. 14.11.2019 р. медперсоналом відмічено почервоніння правого ока та набряк повік правого ока. Обстежений окулістом КНП "ТОДКЛ" ТОР, оглянутий спільно з зав. очним відділом КНТ "ТУЛ" ТОР ОСОБА_32 та ургентним офтальмологом ОСОБА_17 . Діагностовано: Проникаюче поранення рогівки, райдужки, початкова травматична катаракта, субкен'юнктивальний крововилив правого ока. Призначено лікування. 15.11.2019р. у зв'язку з погіршенням стану правого ока, підозрою на нові проникаючі поранення, дитина направлена в травм центр КНТ "ТУЛ" ТОР, де дитині виконано оперативне втручання: Ревізія субкон'юнктивального крововиливу, вимивання гіфами з передньої камери, гідроадаптація проникаючих колото-різаних ран рогівки правого ока. В процесі операції виявлені нові ушкодження ока / проникаючі поранення на 7 і 4год. по лімбу/. Післяопераційний період /з 15. по 18.11.2019р. перебував в реанімаційному відділенні КНП "ТОДКЛ" ТОР.;
- повідомленням генерального директора (головного лікаря) КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради ОСОБА_21 №38-01/11 від 14 січня 2020 року, відповідно до якої 12.11.2019 о 15:25 год. у інфекційно-діагностичне відділення Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (надалі- КНП «ТОДКЛ» ТОР) було госпіталізовано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( по догляду- госпіталізовано матір: ОСОБА_4 , з її слів, місце проживання АДРЕСА_1 . 14.11.2019 матір дитини ОСОБА_4 повідомила лікуючого лікаря - ОСОБА_15 про те, що вночі дитина впала та травмувала праве око. Після огляду дитини ОСОБА_7 , адміністрацією закладу прийнято рішення скерувати дитину для надання консультації у Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська університетська лікарня», де дитину оглянуто, надано рекомендації та встановлено діагноз - Проникаюче поранення рогівки правого ока (згідно записів медичної карти стаціонарного хворого). Того ж дня, біля 15:00 год. ОСОБА_7 повторно оглянуто завідувачем офтальмологічного відділення КНП «ТОДКЛ» ТОР ОСОБА_13 , та вирішено залишити дитину лікувати у інфекційно-діагностичному відділенні, при цьому матері дитини надано інструкції про необхідність закапувати око. Ввечері 14.11.2019, матір дитини поскаржилася медичному персоналу на кров'янисті виділення з ураженого ока, після того як вона закапала око. Чергова медична сестра відділення, оглянувши дитину, помітила заплившу кров'ю рогівку ока і стікання сукровичної сльози. Згодом, матір знову покликала сестру медичну, яка викликала чергового лікаря-педіатра. Так як дитина була спокійна, виділення припинилися, лікарем було рекомендовано хлопчику 5 мл ЕАКК. Проте, матір відмовилася в агресивній формі від будь-яких ліків. Вранці 15.11.2019 хлопчика повторно скеровано на огляд до лікаря- офтальмолога дитячого, яка після огляду запідозрила повторне проникаюче поранення рогівки правого ока. Тому, лікарем-офтальмологом дитячим ОСОБА_13 прийнято рішення повторно скерувати дитину для надання консультації у Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська університетська лікарня» та повідомити адміністрацію лікарні. Після огляду спеціалістами Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» було встановлено діагноз: Проникаюче поранення рогівки, райдужки, травматична катаракта, підозра на субконюктивальний розрив склери правого ока та проведено оперативне втручання ( медична карта хворого №02/06949). В подальшому, після оперативного втручання, хворого ОСОБА_7 переведено у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (матір дитини - ОСОБА_4 лише його відвідувала). Вже 18.11.2019 о 10 год. ОСОБА_7 переведено у офтальмологічне відділення нашого закладу охорони здоров'я. З подальшими рекомендаціями 18.11.2019 ОСОБА_7 виписано із умов стаціонару. За час перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні у інфекційно-боксованому відділенні даного закладу охорони здоров'я з 12.11.2019 року до 15.11.2019 року в палаті крім матері ОСОБА_4 нікого госпіталізовано не було. Крім того, КНП «ТОДКЛ» ТОР з метою надання консультації та лікування у зв'язку із важкістю стану правого ока, в Українську дитячу спеціалізовану лікарню «Охмадит» (м.Київ вул.Чорновола,28/1) було скеровано дитину - ОСОБА_7 . Після проведеної консультації в Українській дитячій спеціалізованій лікарні «Охмадит», КНП «ТОДКЛ» ТОР стало відомо, що потрібно проводити оперативне втручання із видалення правого ока ОСОБА_7 , однак, запропоновано звернутися ще за консультативним висновком у м. Одесу;
- копіями консультативних карт №25/11/19 від 25 листопада 2019 року та №22/11/19 від 22 листопада 2019 року, виданими заступником головного лікаря з поліклінічної роботи Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_31 ;
- протоколом огляду від 18 листопада 2020 року з таблицею ілюстрацій до нього, відповідно до якого місцем огляду є бокс №20, розташований на 2 поверсі інфкційно-боксованого відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, що на вул.Сахарова, 2а в м.Тернопіль. Зі слів завідувача відділення, у даному боксі знаходився на лікування ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . За вхідними дверями знаходиться коридор розміром 1,30х1,50. В центральній частині фронтальної стіни знаходиться умивальник. У правій бічній стіні приміщення коридору знаходяться двостворчаті двері із суцільного ДВП полотна білого кольору, які відчинені. Палата розміром 400х550 см. У дальньому правому куті знаходиться тумбочка білого кольору. Дверцята тумбочки привідчинені. В притул до фронтальної стіни з правого та лівого кута містяться ідентичні ортопедичні металеві ліжка. З лівого та правого боків ліжка містяться бильця у вигляді дуги. Каркас ліжка металевий, прямокутної форми, край округлої форми. На відстані 30 см. зліва та справа містяться колеса. Будь-яких виступаючих поверхонь із гострими кінцями не виявлено. Підлога у палаті встелена лінолеумом коричневого кольору. Впритул до тильної стіни знаходяться два дитячі ліжечка виконані з металу, пофарбовані у білий колір. Бильця ліжка із заокругленими краями, рівні. На каркасі ліжка та бильцях будь-яких цвяхів, болтів чи інших предметів із гострими поверхнями не виявлено. Між ліжками у тильній стіні містяться одностворчасті двері, які ведуть у приміщення ванної кімнати із санвузлом.У даному приміщенні знаходиться унітаз, у лівому дальньому куті розташована ванна білого кольору із заокругленими краями. Будь-яких гострих предметів чи виступаючих гострих країв не виявлено;
- висновком експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи №45 від 30 вересня 2021 року, відповідно до якого: 1. При перебуванні малолітнього ОСОБА_7 із 12 по 18.11.2019 року на стаціонарному лікуванні в Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні у нього було діагностовано інфекційне захворювання шкіри волосистої частини голови - стрептодермія, яке супроводжувалося реактивною лімфаденопатією (збільшенням регіонарної групи лімфовузлів), а також були виявлені численні синці на обличчі (щоках), руках і ногах. Крім цього, у ОСОБА_7 в період його знаходження у вказаному лі кувальному закладі були встановлені ушкодження правого ока механічного походження у виді проникаючих поранень в ділянці рогівки, одне з яких було виявлено при лікарському обстеженні 14.11.2019р. та ще два - на наступний день. З приводу травми правого очного яблука, ОСОБА_7 15.11.2019р. в ургентному порядку надавалася хірургічна допомога в стаціонарних умовах очного відділення Тернопільської університетської лікарні. 2. 3. Наведені у медичних картах №№13058 і 18135 певні морфологічні властивості ушкоджень правого очного яблука, що проникали у його передню камеру - «колоті» та «ріжучо-колоті рани» в ділянці рогівки «в напрямку від лімба до центру зіниці», свідчать про колючу дію гострого видовженого предмета з досить незначною товщиною - по типу голки. Описана у медичних документах виразність травматичних змін в ушкоджених структурах очного яблука дає підстави стверджувати, що ці ушкодження у ОСОБА_7 виникли саме у період його перебування у лікувальному закладі і незадовго перед його обстеженнями лікарями-офтальмологами, не виключено у вказані в постанові ймовірні терміни - «у вечірній час» 13 та 14.11.2019р. Синці у ОСОБА_7 , зважаючи на вказані у записах медичної карти №13058 їх властивості як «різного ступеня розвитку» та «блідо-жовтого кольору», спричинені дією тупих предметів щонайменше за декілька діб до вступу його 12.11.2019р. у лікувальний заклад. Встановити лише за вищевказаними у медичних документах властивостями синців групові та індивідуальні особливості травмуючих тупих предметів, не можна. 4. 5. 6. Ушкодження правого ока у ОСОБА_7 , виходячи із вищенаведеного їх характеру (розташування в особливо чутливих на механічні подразнення анатомічних структурах очного яблука, механізм утворення (походження), кількість та різні терміни виникнення, відсутність слідів травматичного впливу на повіках чи в навколоорбітальній ділянці) та його малолітнього віку, беззаперечно заподіяні сторонньою рукою в умисний і цілеспрямований спосіб, не виключено внаслідок «проколювання голкою». Вони не могли утворитися «внаслідок падіння па площині» чи «самотравмуванні іграшкою». 7. 8. Згідно із результатами проведених ОСОБА_7 у січні та березні 2020р. обстежень у спеціалізованому лікувальному закладі м. Одеси - ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України», у нього встановлені виразні післятравматичні зміни правого очного яблука із втратою зору цим оком, що, відповідно до ст. 24 «Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм» (Міністерство фінансів, 1986), становить 35% стійкої втрати працездатності. Отже, спричинена ОСОБА_7 у листопаді 2019 року травма правого очного яблука, за своїми наслідками, належать до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою стійкої втрати загальної працездатності не менш ніж на одну третину - п.2.1.1(г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Виявлені у ОСОБА_7 синці - легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5 цих же «Правил»).
- супровідним листом - направлення ОСОБА_7 на консультацію та лікування до дитячого окуліста №5350/-01 від 13.12.2019 року, діагноз - проникаюче поранення рогівки, райдужки: посттравматичний увеїт, катаракта, помутніння рогівки правого ока;
- медичним заключенням №666546 лікаря ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.. В.П.Філатова» НАМН України від 05.02.2020 року, відповідно до якого стан очей під час виписки: праве око - блефароспазм та сльозотеча відсутні, подразнення кон'юнктиви значно зменшилось, субісон'юнктивальні рубці в нижньому відділі. Рубці рогівки парацентрально на 4, 7 та год., васкуляризація рогівки до рубця, ретрокорнеальна шивка в ділянці рубців, помутніння та набряк рогівки значно зменшились. Передня камера середньої глибини, волога прозора. Посттравматичні колобоми райдужки на 4 та 7 год. Зіниця округла, d=3мм, в центрі, ригідна, задня кругова синехія. В просвіті зіниці дифузне помутніння кришталика. Глибше розташовані структури не візуалізуються.
Надані прокурором відповідь начальника сектору моніторингу Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_33 №3428/24/3-20 від 27 березня 2020 року з додатками: матеріалами зареєстрованими в ЄО Тернопільського ВП: №30184 від 25 вересня 2016 року на 9 арк.; №15130 від 11 травня 2017 року на 10 арк.; №19640 від 17 червня 2017 року на 8 арк.; №28456 від 27 серпня 2018 року на 1 арк.; №33557 від 05 жовтня 2018 року на 9 арк., витяг з графіку роботи працівників інфекційного відділення КНП «ТОДКЛ» Тернопільської обласної ради, довідка лікаря Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 17.12.2019 року, копія виписки з історії хвороби №119554 від 25 лютого 2020 року видана Тернопільською обласною дитячою клінічною лікарнею, не містять інформації, що має значення для предмету доказування у даному кримінальному провадженні. У вказаних матеріалах містяться відомості щодо процесу лікування і реабілітації ОСОБА_7 , а також відомості, які свідчать про неналежне виконання ОСОБА_4 батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_7 , тому суд враховує відомості зазначені в даних документах лише в тій частині, яка характеризує обвинувачену ОСОБА_4 та свідчить про шкідливі наслідки вчиненого ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння.
Оцінивши в сукупності докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України суд встановив, що вони отримані у законний спосіб, в порядку вимог КПК України, прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для цього кримінального провадження. Всі матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення були відкриті стороні захисту.
Під час судового розгляду кримінального провадження для сторони захисту були створені належні умови щодо реалізації права на захист, забезпечено загальні засади рівності сторін, презумпції невинуватості та справедливість судового розгляду і виконання завдань кримінального провадження. Також, згідно з принципом рівності сторін, змагального процесу, як однієї зі складових справедливого суду стороні захисту було надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з стороною обвинувачення.
Стороною обвинувачення були здійснені передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_4 на захист і доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Посилання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 на відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України спростовуються матеріалами кримінального провадження, які зібрано у процесуальному порядку та відповідають вимогам КПК України.
Суд вважає безпідставними посилання захисника ОСОБА_5 на те, що перед допитом малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , в порядку ст.225 КПК України, його не було попереджено про обов'язок говорити лише правду, оскільки відповідно до ч.2 ст.354 КПК України, свідку (потерпілому), який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність надавати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
Відповідно до ст.59 КПК України якщо потерпілим є неповнолітня особа до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник. Питання участі законного представника потерпілого у кримінальному провадженні визначено положеннями статті 44 КПК України. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого визначаються ст.354 КПК України, згідно з якою допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності - лікаря.
Із змісту стенограми судового засідання, в якому проводився допит малолітнього ОСОБА_7 в судовому засіданні 01 липня 2022 року вбачається, що допит малолітнього ОСОБА_7 проводився за участі законного представника ОСОБА_28 та психолога ОСОБА_34 , з дотриманням вимог ст.354 КПК України.
Суд критично оцінює посилання захисника ОСОБА_5 на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про повноваження ОСОБА_28 , як законного представника малолітнього ОСОБА_7 , адже, рішенням Тернопільської міської ради №970 від 27.10.2021 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», малолітньому ОСОБА_7 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано його у КНП «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини» Тернопільської обласної ради, тому що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2021 року ОСОБА_7 відібрано від матері ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав.
Суд враховує, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України №00017481912 від 27 грудня 2016 року, відомості про батька ОСОБА_7 записані за вказівкою матері згідно з ч.1 ст.135 СК України.
Згідно з ч.2 ст.44 КПК України, як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.
У заяві від 12 травня 2022 року ОСОБА_28 просить визнати його законним представником прийомного малолітнього сина ОСОБА_7 , який отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок неправомірних дій біологічної матері.
Відповідно до постанови про залучення законного представника від 12 травня 2022 року до участі у кримінальному провадженні залучено законного представника - опікуна ОСОБА_28 . З наведеного вбачається, що залучення представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні здійснювалось у відповідності та з дотриманням вимог ст.44 КПК України. Доказів протилежного суду не надано.
Також, суд вважає надуманими посилання захисника ОСОБА_5 на те, що стороною обвинувачення не вилучено іграшок, якими спричинив собі ушкодження ока її син ОСОБА_7 . Судом встановлено, що на вирішення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні, слідчим було поставлено запитання: «5. Чи могли утворитися виявлені тілесні ушкодження при само травмуванні дитиною в ході гри іграшковими машинкою чи мотоциклом, на що вказує ОСОБА_4 », на яке експерт у висновку №45 від 30 вересня 2021 року надав відповідь, що ушкодження правого ока у ОСОБА_7 , виходячи із вищенаведеного їх характеру та його малолітнього віку, беззаперечно заподіяні сторонньою рукою в умисний і цілеспрямований спосіб, не виключено внаслідок «проколювання голкою». Вони не могли утворитися «внаслідок падіння па площині» чи «самотравмуванні іграшкою».
Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що до матеріалів справи не долучено постанову слідчого про призначення судово-медичної експертизи, що на його думку свідчить про недопустимість висновку експерта №45 від 30 вересня 2021 року, суд оцінює критично, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що долучений до обвинувального акту «Реєстр матеріалів досудового розслідування» містить у собі посилання на процесуальні рішення, прийняті слідчим під час досудового розслідування, у тому числі й на постанови про призначення у справі відповідних експертиз. Відсутність цих постанов у матеріалах кримінального провадження не ставить під сумнів законність отримання цих доказів органом досудового розслідування та їх допустимість, оскільки у висновку експерта є посилання на дату винесення цієї постанови слідчим, прізвище та ініціали слідчого та номер кримінального провадження, а також перелік конкретних питань, які були поставлені слідчим на вирішення експертів (правова позиція висловлена у постанові ВС від 19.11.2019 у справі N565/1725/16-к (провадження N 51-10213км18).
В матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 травня 2020 року, яка отримана юрисконсультом КНП «ТОДКЛ» 25 червня 2020 року, про що свідчить підпис ОСОБА_12 . На підставі вказаної ухвали надано доступ та в подальшому вилучено медичну документацію на ім'я потерпілого ОСОБА_7 (медичні карти №14071, №555/86, №1990, №2512, №13058, №3502, яка знаходиться у КНП «ТОДКЛ», що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів. В ході судового розгляду з метою усунення різного роду сумнівів та протиріч, було допитано в якості спеціаліста - слідчу ОСОБА_35 яка роз'яснила, що доступ до медичних документів ОСОБА_7 , які знаходились в КНП «ТОКДЛ» ТОР, здійснювався на підставі ухвали слідчого судді в межах строку зазначеного в ухвалі. Тимчасовий доступ було здійснено у 2020 році. Юрист КНП «ТОКДЛ» розписувалась про отримання ухвали суду та у її присутності здійснювався тимчасовий доступ до медичної документації. Разом з тим, у протоколі тимчасового доступу до речей і документів помилково зазначено рік «2022» замість «2020». Про проведення слідчої дії - тимчасового доступу до речей та документів з можливістю їх вилучення саме 25.06.2020 року, а не 25.06.2022 року про що зазначає захисник, свідчить підпис юрисконсульта КНП «ТОДКЛ» ОСОБА_12 , у присутності якої відбувалось вилучення вказаних в ухвалі суду медичних документів на ім'я ОСОБА_7 згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів, про що зазначено в описі речей і документів, які були вилучені за результатами проведення вищевказаної слідчої дії.
З врахуванням судової практики та практики Європейського суду з прав людини щодо розуміння поняття «пуризм» (надмірний формалізм), визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних (публічних) інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним (публічним) інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства. Суд також наголосив, що основними правилами (підходами) до відмежування формалізму від надмірного формалізму є, зокрема, суть, за загальним правилом, переважає над формою.
Не слід ототожнювати описку, яка є очевидною механічною помилкою, із відсутністю складу кримінального правопорушення, що встановлюється на підставі дослідження та оцінки наявних у матеріалах кримінального провадження доказів.
Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Cуд вважає, що посилання сторони захисту на помилки в протоколі тимчасового доступу до речей і документів та описі речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 28 травня 2020 року є перебільшеними за значенням, оскільки вони технічні та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не порушують права обвинуваченої на захист, а також, не є підтвердженням очевидної недопустимості доказів.
Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2021 року, надано дозвіл слідчому ОСОБА_18 на тимчасовий доступ до медичної документації, а саме: карти амбулаторного хворого №540567, медичних карт стаціонарного хворого №666546 від 22 січня 2020 року та №668118 від 02 березня 2020 року та інших документів, що мають характер консультативних заключень, на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться у володінні ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України. Вказана ухвала отримана працівником ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України 28.05.2021 року. З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.05.2021 року вбачається, що на підставі ухвали суду від 29.04.2021 року слідчим ОСОБА_18 проведено тимчасовий доступ до речей і документів ОСОБА_7 , в саме: карти амбулаторного хворого №540567, медичних карт стаціонарного хворого №666546 від 22 січня 2020 року та №668118 від 02 березня 2020 року, які в подальшому вилучені. Наведене підтверджується додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.05.2021 року - описом речей і документів від 28.05.2021 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2021 року. У вказаних документах в графі місяць зазначено «05» а не «09» про що зазначає захисник, тому суд вважає хибними посилання захисника ОСОБА_5 на ту обставину, що медична документація вилучалась з порушенням строків, визначених ухвалою суду.
Посилання сторони захисту на відсутність в матеріалах підтвердження процесуальних повноважень прокурора ОСОБА_36 , яка погоджувала клопотання про продовження строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, суд відхиляє, як безпідставні, оскільки, відповідно до ч.2 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Докази на підтвердження процесуальних повноважень прокурора ОСОБА_36 були предметом дослідження слідчого судді в ході розгляду відповідних клопотань про продовження строку досудового розслідування. Суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 309 КПК України скарги на ухвали слідчого судді, не передбачені частиною 1 цієї статті, оскарженню не підлягають на стадії слідства, а заперечення проти них може бути подано під час підготовчого провадження в суді. Будь-яких заперечень у кримінальному провадженні стосовно ухвал про продовження строку досудового розслідування сторона захисту під час підготовчого провадження не заявляла.
Щодо неповідомлення стороні захисту про відкриття матеріалів кримінального провадження, в порядку передбаченому ст.290 КПК України, суд вважає таке посилання надуманим, адже 13 грудня 2022 року були відкриті усі матеріали досудового розслідування, ознайомлення відбувалося з 14.12.2022 року по 23.12.2022 року.
В порядку передбаченому ст.358 КПК України матеріали кримінального провадження оголошені в судовому засіданні та учасникам роз'яснено право ознайомитися з ними. За таких обставин положення ч.12 ст.290 КПК України щодо недопущення відомостей, які містяться в них як докази, не може бути застосовано (Постанова ВС від 06.12.2018 року. Справа №521/2542/14-к).
Відповідно до ч.5 ст.219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження і строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003332 продовжено на 6 (шість) місяців. Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_37 від 09 вересня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003332 зупинено і відновлено постановою слідчого від 01 листопада 2022 року. Отже, доводи захисника про те, що обвинувальний акт направлений та отриманий судом поза межами строків досудового розслідування є безпідставними.
З виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №02/06949 від 15.11.2019 року, виданої КНП Тернопільська університетська лікарня вбачається, що під час огляду ОСОБА_7 у нього виявлено проникаюче поранення ока двічі - 14 листопада 2019 року виявлено ураження на 11 год., а також під час повторного огляду виявлено нові ураження на 7, 4 год. Під час допиту, в порядку передбаченому ст.225 КПК України, малолітній ОСОБА_4 на запитання «Що з твоїм очком» відповів, що його колола голкою мама ОСОБА_30. На запитання чим саме його колола мама ОСОБА_7 відповів: «Голкою. Голкою колола.». Враховуючи наведене, суд критично відноситься до показань обвинуваченої ОСОБА_4 якими вона заперечила факт нанесення тілесних ушкоджень сину ОСОБА_7 голкою, оскільки вони є суперечливі та не відповідають встановленим обставинам кримінального провадження. Суд оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_4 , як намагання ввести суд в оману з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 винувата у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, вчиненому способом, що має характер особливого мучення, що спричинило втрату функції органу та поєднане зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, її молодий вік, відомості, що її характеризують та обставини, які пом'якшують покарання це часткове визнання вини. Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 без її ізоляції від суспільства неможливе, тому з метою її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень їй доцільно призначити покарання передбачене ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 необхідно рахувати з моменту затримання - 31 жовтня 2022 року.
Відповідно до статей 177, 178 КК України з врахуванням ризику перешкоджання кримінальному провадженню, вагомості наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, відсутності соціальних зв'язків, родини, негативної репутації, як матері малолітньої дитини, яку у неї відібрано у встановленому законом порядку, ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців.
Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 3755,70 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобов'язана відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого від злочину.
З довідки виданої КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради №37-01/02 від 18 січня 2023 року вбачається, що вартість витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 становить 3755 грн. 70 коп.
ОСОБА_4 цивільний позов прокурора визнала. Отже, з неї необхідно стягнути в користь держави в особі Тернопільської обласної ради, КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради 3755 грн. 70 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 .
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_7 заявив цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 600000 грн. Він зазначив, що при тривалому нанесенні ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 голкою в ділянку очного яблука правого ока, які мали місце 13 та 14 листопада 2019 року дитина відчувала тяжкий фізичний біль, емоційний стрес і душевні страждання, але фізично не могла запобігти цьому, оскільки малолітня. При цьому, будучи сином ОСОБА_4 та в силу своїх вікових особливостей малолітній ОСОБА_7 не міг розуміти характеру та значення вчинених матір'ю протиправних дій стосовно нього. Фізичний біль, емоційний стрес та душевні страждання малолітній ОСОБА_7 переніс при подальшому лікуванні в офтальмологічного відділення КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР, де з ним проводились чисельні медичні процедури. Внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_7 втратив зір на праве око, а також працездатність не менш як на одну третину. Втрачений зір правого ока в малолітнього ОСОБА_7 внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , з роками відновлений не буде. За таких обставин, назавжди порушено звичайний ритм життя ОСОБА_7 , він в ранньому віці став інвалідом та в подальшому не буде бачити на праве око, що буде створювати йому дискомфорт та незручності у повсякденному житті, що в свою чергу буде додавати йому на протязі всього його життя моральних страждань.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховуються роз'яснення, викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тривалість і характер страждань, істотність вимушених змін у житті потерпілого і виробничих стосунках та інш. Також, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що внаслідок вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, потерпілий ОСОБА_7 зазнав моральної шкоди, яка виразилась у відчутті фізичного болю, емоційних та душевних стражданнях, він втратив зір на праве око, а працездатність не менш, як на одну третину. Неправомірні дії ОСОБА_4 нанесли малолітньому ОСОБА_7 психологічну та фізичну травму, у дитинстві він набув інвалідності, внаслідок чого порушено звичайний для нього ритм життя. Враховуючи наведене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги страждання малолітнього потерпілого, суд вважає, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення, тому з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 треба стягнути моральну шкоду в сумі 600 000 грн.
На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченою злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст.100 КПК України, тобто повертає медичну документацію установам, які її оформляли.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 28 КПК України, статями 50, 65, 66, 67, 121 КК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - 31 жовтня 2022 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, тобто до 18 квітня 2025 року.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 , задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Тернопільської обласної ради, КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради 3755 (три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 70 (сімдесят) копійок витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 , які перерахувати за реквізитами: р/р UA268999980314000535000019001, отримувач: ГУК у Тернопільській області, код бюджетної класифікації 21080500 «інші надходження».
Цивільний позов адвоката ОСОБА_6 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 600000 (шістсот тисяч) грн. моральної шкоди.
Речові докази:
- карту амбулаторного хворого №540567, медичну карту стаціонарного хворого №666546 від 22.01.2020 року та медичну карту стаціонарного хворого №668118 від 02.03.2020 року на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повернути ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України";
- медичні карти стаціонарного хворого №14071 від листопада-грудня 2016 року, №555/86 від січня 2017 року, №1990 від лютого 2017 року, №2512 від березня 2017 року, №3502 від квітня 2017 року, №13058 від листопада 2019 року, повернути КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради;
- медичну карту стаціонарного хворого №18135, повернути КНП "Тернопільська університетська лікарня" Тернопільської обласної ради.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної інстанції або Верховного суду України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1