Справа № 466/12946/24
Провадження № 1-кп/466/471/25
17 лютого 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя ОСОБА_1
секретар с/з ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Херсон, Херсонської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, тимчасово безробітнього, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141380001577 від 02.11.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,-
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141380001577 від 02.11.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
На адресу Шевченківського районного суду м. Львова поступило клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтував наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 листопада 2024 року близько 03 год. 40 хв. ОСОБА_4 , маючи доступ до гаражного приміщення, яке знаходиться за адресою м.Львів - смт. Брюховичі, вул. Львівська, буд. 3В, у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, який знаходився у вищевказаному гаражному приміщенні, а саме: автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Touareg», із державним номерним знаком НОМЕР_1 , білого кольору, VIN-код: НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являться ОСОБА_6 , який перебуває в користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізовуючи свій раптово-виниклий протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, яким користується ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, сів за кермо автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Touareg», із державним номерним знаком НОМЕР_1 , білого кольору VIN-код: НОМЕР_2 та поїхав у невідомому напрямку, після чого розпорядився ним на свій розсуд, таким чином спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріально шкоди на суму 160 000 гривень.
Слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області із дотримання вимог ст. 208 КПК України 02.11.2024 о 20:05 год. затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, складено 03.11.2024 та цього ж дня вручено ОСОБА_4
04.11.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова підозрюваному обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 лютого 2025 року включно та визначено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень 00 коп).
Беручи до уваги вищенаведене, наявність обґрунтованого обвинувачення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому розгляді, виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просять продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували щодо клопотання прокурора.
Заслухавши доводи прокурора в підтримання клопотання, пояснення обвинуваченого та доводи його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить наступного висновку.
У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141380001577 від 02.11.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
02.11.2024 о 20 год. 05 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, складено 03.11.2024 та цього ж дня вручено ОСОБА_4
04.11.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова підозрюваному обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 лютого 2025 року включно та визначено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень 00 коп).
Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пункт 3 частини 3 статті 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ст.21 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність та передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Аналізуючи вимоги КПК України та наявні в розпорядженні суду документи, які додані прокурором в підтримку заявленого клопотання, суддя приходить висновку, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до тяжких злочинів, згідно до ст.12 КК України, санкцією ч.2 ст.289 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Враховуючи особу ОСОБА_4 який не має інвалідності та тяжких хворіб, які б перешкоджали утриманню останнього під вартою, немає на утриманні малолітніх, неповнолітніх чи осіб похилого віку та свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. При прийнятті рішення також враховується той факт, що особу обвинуваченого у злочині було затримано у м. Звягель, отже такий залишив місце події та намагався уникнути від слідства. З огляду на таке, суддя вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Однак, розмір застави має бути співмірним до вчиненого та матеріального забезпечення особи. Враховуючи склад сім'ї, а саме: має маму та трьох сестер, місце проживання та реєстрації зі слів є знищене війною, офіційно не працевлаштований, розмір застави, яка буде необхідною для належної поведінки обвинуваченого має становити 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому на переконання суду застава в розмірі 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде необхідним і достатнім для запобігання наявним ризикам, а обтяжувати становище обвинуваченого в частині визначення застави у більшому розмірі суд вважає неприпустимим.
З урахуванням наявних обставин та для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні і тих, які існують на час розгляду клопотання, суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Встановити, що строк дії даної ухвали закінчується 17 квітня 2025 року включно.
Відповідно до положень ст. ст. 182, 183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 25 (двадцять п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот гривень 00 коп).
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до Шевченківського районного суду м. Львова на першу вимогу;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений перебуває, зареєстрований та проживає без дозволу суду та прокурора;
3) повідомляти суд та прокурора про зміну місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право виїзду із України.
У разі порушення покладених обов'язків заставу буде звернуто в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.02.2025 о 12:45 год.
Суддя ОСОБА_1