Справа № 456/482/25
Провадження № 1-кс/456/119/2025
слідчого судді
13 лютого 2025 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області із скаргою, згідно якої просить скасувати постанову винесену дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 23.12.2024 про закриття кримінального провадження №12024142130000320 від 30.11.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України .
В обгрунтування вимог скарги вказав, що оскаржувану постанову ОСОБА_3 , отримав 15 січня 2025 року у відділку поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про що зроблено відмітку, яка міститься у матеріалах досудового розслідування.
З наведеною вище постановою ОСОБА_3 не згідний, оскільки вважає її передчасною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
29 листопада 2024 року близько 13:00 год., ОСОБА_3 разом із своєю дружиною ОСОБА_5 приїхали до свого місця проживання, що знаходиться у АДРЕСА_1 , Зайшовши у квартиру ОСОБА_5 почула шум води. Приблизно через 10 хвилин після цього, у квартирі в якій проживає сім'я ОСОБА_6 , почала зі стелі та по стінах текти вода.
ОСОБА_3 і його дружина зрозуміли, що їх затоплює з квартири поверхом вище та вирішили зразу подзвонити КІТ УК «Комфортний Стрий» за для фіксації факту затоплення.
По приїзду працівників КП УК «Комфортний Стрий» (приїхало троє працівників) ОСОБА_3 та ОСОБА_5 піднялись на сьомий поверх до квартири з якої йшла вода, та де мешкав сусід, ОСОБА_7 . Разом з ними піднялась і їх сусідка, ОСОБА_8 , яка мешкає у квартирі АДРЕСА_2 . Двері в квартиру пана ОСОБА_7 були відкриті навстіж, у зв'язку із чим ОСОБА_3 зайшов в коридор його квартири подивитись щоб вияснити чи необхідна якась допомога. Однак ОСОБА_7 зразу вибіг в коридор і почав виштовхувати ОСОБА_3 з квартири нанісши йому долонею руки удар в область лівої сторони обличчя.
Очевидцями нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_7 були дружина потерпілого, ОСОБА_5 , сусідка ОСОБА_8 та один з співробітників КП УК “Комфортний Стрий», оскільки один з співробітників КП УК «Комфортний Стрий» перебував в коридорі де відбувся конфлікт, а ОСОБА_5 та сусідка ОСОБА_8 перебували на загальній площадці сходової клітки біля дверей квартири ОСОБА_7 .
В ході досудового розслідування, дізнавачем СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області було винесено постанову про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_3 .
Згідно з висновком судово-медичного експерта №147 у ОСОБА_3 виявлено: синець на нижній повіці лівого ока з переходом на підочну ділянку - які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 29 листопада 2024 року. Синець відповідно до пункту 2.3.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»- є легким тілесним ушкодженням.
Однак, з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області не в повній мірі дослідив всі обставини справи, оскільки в ході досудового розслідування не було допитано у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які були очевидцями нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_7 .
Також, для ОСОБА_3 залишається незрозумілим і позиція одного з працівників КП УК «Комфортний Стрий», який бачив нанесення тілесних пошкоджень йому громадянином ОСОБА_7 , але в своїх показах вказує протилежне.
Не згідний ОСОБА_3 і з твердженнями дізнавача щодо нібито провокації ним конфлікту з громадянином ОСОБА_7 , оскільки жодних прохань з сторони остатнього про вихід з квартири йому не надходило. Як тільки ОСОБА_7 побачив ОСОБА_3 в коридорі своєї квартири, він зразу вибіг і почав застосовувати фізичну силу по відношенню до ОСОБА_3 . Це також можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
Додатково зазначив, що ОСОБА_7 вже досить тривалий час має упереджене ставлення по відношенню до ОСОБА_3 через компенсацію завданих збитків у зв'язку із неодноразовим затоплення квартири остатнього.
Отож, беручи до уваги вищенаведені обставини, ОСОБА_3 вважає, що в діях ОСОБА_7 наявний склад кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.І ст.125 КК України.
Вважає, що оскільки дізнавачем не було допитано ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які були очевидцями нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_7 тому, постанова підлягає скасуванню.
Про даних очевидців дізнавача не повідомляв оскільки, вважав, що буде достатньо очевидця працівника КП УК «Комфортний Стрий».
На підставі наведеного просить скаргу задоволити.
Прокурор ОСОБА_9 заперечив вимоги скарги та вказав, що ОСОБА_3 подаючи заяву про вчинення кримінального правопорушення, а в подальшому будучи допитаним в даному кримінальному провадженні жодного разу не повідомляв про очевидців події, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , хоча з його пояснення даних в суді про даних очевидців йому було відомо одразу. Працівники КП УК «Комфортний Стрий», які приїхали на виклик та були допитані, як свідки пояснили, що не були очевидцями нанесення тілесних ушкоджень заявнику, а відтак постанова дізнавача є законною та в задоволенні скарги слід відмовити.
Дізнавач ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечила вимоги скарги та пояснила, що ОСОБА_3 жодного разу не повідомляв про наявність очевидців події та не звертався з клопотанням про їхній допит. Допитані як свідки працівники КП «Комфрортний Стрий» не бачили факту нанесення тілесних ушкоджень скаржнику тому, просить відмовити в задоволенні скарги.
Вивчивши скаргу та дослідивши приєднані до неї документи, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно з пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя є суддею суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України постанова дізнавача, слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до ст.. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст.. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст.. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст.. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст.. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Питання про притягнення до участі у справі інших осіб чи органів статтею не передбачено
Під час судового розгляду встановлено, що дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 23.12.2024 винесена постанова про закриття кримінального провадження №12024142130000320 від 30.11.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Дізнавачем зроблено висновок, що у зв?язку з відсутністю складу кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, закриття кримінального провадження №12024142130000320 від 30.11.2024 слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Дізнавачем було враховано, що відповідальність за ст.125 КК України, настає за наявності у діях винної особи ознак цього кримінального проступку. Об'єктивна сторона цього кримінального проступку характеризується суспільно-небезпечним протиправним діянням, злочинним наслідком у вигляді легкого тілесного ушкодження та причинного зв'язку між діянням і наслідком. Суб'єктивна сторона кримінального проступку характеризується умисною формою вини. Цих ознак кримінального проступку не встановлено.
З об'єктивної сторони кримінальний проступок характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідком.
У частині 1 ст. 125 КК встановлюється відповідальність за легке тілесне ушкодження, яке виразилося в порушенні анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, але не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила відносять такі ушкодження, що мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.
Під час досудового розслідування було встановлено, що відповідно до показів свідків, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_13 потерпілий ОСОБА_3 перший розпочав конфлікт, зайшов самостійно до житла ОСОБА_7 та не виконував прохання вийти з приміщення коридору квартири, у наслідок чого розпочалась шарпанина та останній ОСОБА_3 умисно тілесних ушкоджень не спричиняв, відповідно у ОСОБА_7 відсутній прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, що виключає склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Про жодних додаткових очевидців проступку скаржник дізнавача не повідомляв та не звертався з клопотанням про їхній допит.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У пункті 253 рішення Європейського Суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до «кримінальних» питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу «сутнісній», а не «формальній» концепції «обвинувачення», про яке йдеться у пункті 1 ст. 6 Конвенції (пункт 62 рішення Європейського Суду з прав людини від 18.01.2007 року у справі «Шубінський проти Словенії» (Subinski v. Slovenia)).
На підставі вищевикладеного та з огляду на те, що постанова дізнавача Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 відповідає приписам для форми та змісту постанови, викладених у ч. 5 ст. 110 КПК України, в ній всебічно, повно й неупереджено мотивовано та обґрунтовано прийняте рішення стосовно фактичних обставин кримінального правопорушення та сформовано законний й неупереджений висновок щодо підстав закриття кримінального провадження, а тому за наслідком розгляду даної скарги слід відмовити у задоволенні вимог викладених у скарзі.
Керуючись ст.ст. 303-304, 307, 309 КПК України слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 про скасування постанови винесеної дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 23.12.2024 про закриття кримінального провадження №12024142130000320 від 30.11.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 18.02.2025 о 17 год. 30 хв..
Слідчий суддя ОСОБА_1