Справа№464/103/25
пр.№ 3/464/239/25
20.02.2025 м. Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Іваницького Я.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
встановила:
ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Правопорушення вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_1 20.12.2024 о 09.50 год. на вул. Стрийська, 109 у м. Львові на автомобілі марки «Hyundai», р.н. НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів як таксі без наявної ліцензії, чим порушив ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Захисник Іваницький Я.О. в судовому засіданні заявив усне клопотання про повернення матеріалів справи на доопрацювання органу, що їх оформив, виходячи з того, що протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретної вказівки на положення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», що було порушеним ОСОБА_1 , що позбавляє можливості встановити чи вчинено таке правопорушення останнім як водієм транспортного засобу чи як автомобільним перевізником. Крім того, під час ознайомлення із матеріалами відеофіксації, долученими до матеріалів справи, захисником встановлено, що такі не містять звуку, що, в свою чергу, позбавляє можливості встановити суть розмови, що відбулась між ОСОБА_1 та інспектором, а також пасажиром, що перебував у автомобілі марки «Hyundai», р.н. НОМЕР_2 , під час складення адміністративних матеріалів.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав та надав пояснення про те, що 20.12.2024 о 09.50 год. на автомобілі марки «Hyundai», р.н. НОМЕР_2 , приїхав на автовокзал, що на вул. Стрийська у м. Львові, щоб забрати дружини брата та відевзти на автостанцію. В цей момент його зупинив інспектор, на вимогу якого надав відповідні документи, в подальшому останній склав протокол про адміністративне правопорушення, від підписання якого відмовився. Після чого, відвіз пасажира до автостанції. Пасажир поїздку не оплачував, коштів йому не пропонував. Автомобіль, яким керував, належить його знайомому ОСОБА_2 , користується таким для власних потреб, ніколи не здійснював пасажирських перевезень, у зв'язку із чим не має відповідної ліцензії.
Захисник Іваницький Я.О. додатково зазначив, що ОСОБА_1 перевезення пасажирів не здійснював, а автомобіль, яким керував, на містить жодних ознак таксі, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт». В його діях відсутня мета отримання прибутку, а також систематичність, оскільки докази здійснення ним господарської діяльності на постійній основі в матеріалах справи відсутні.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Пунктом 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.
Вимогами ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено зобов'язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені чіткі вимоги до документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, винуватість останнього підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення №0003464 від 20.12.2024, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 ;
-фотосвітлинами автомобіля марки «Hyundai», р.н. НОМЕР_2 , на поверхні якого наявне брендування «Bolt»;
-відеозаписами, переглянутими в судовому засіданні за допомогою програмного забезпечення «Vsplayer», якими зафіксовано, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів, що останній також самостійно підтвердив інспектору та повідомив, що у нього відсутня ліцензія, оскільки здійснює таку діяльність недавно, приблизно тиждень. При цьому, з відеозапису вбачається, що в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , на задньому сидінні перебуває пасажир, а ОСОБА_1 , у зв'язку із зупинкою автомобіля інспектором, вимикає телефон, на якому був увімкненим застосунок «Bolt».
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене та зовнішній вигляд автомобіля, який свідчить про надання послуг з перевезення пасажирів сервісом «Bolt», відсутність заперечень ОСОБА_1 про надання послуг з перевезення, в судовому засіданні винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, доведена вищевикладеними доказами, які суддя вважає належними та допустимими, достатніми, оскільки як окремо, так і в сукупності доводять, що останній 20.12.2024 о 09.50 год. на вул. Стрийська, 109 у м. Львові на автомобілі марки «Hyundai», р.н. НОМЕР_2 , надавав послуги з перевезення пасажирів як таксі без наявної ліцензії.
Докази, які б спростовували такий висновок суду, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, суддя звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення не звертався до інспектора Відділу нагляду з клопотаннями про допит пасажира чи власника автомобіля як свідків з метою підтвердження його заперечень щодо здійснення перевезення пасажирів, клопотань про допит свідків в судовому засіданні, зокрема пасажира, якого, з його слів, підвозив з автовокзалу та такий є його родичом, або власника автомобіля, який містить інформацію про сервіс з надання послуг перевезення пасажирів «Bolt», суду не заявляв, відтак суддя такі його доводи оцінює критично, як спосіб захисту, з метою уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Щодо доводів захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 таких ознак господарської діяльності як систематичність та прибутковість, суддя вважає за доцільне зазначити, що матеріалами відеозапису підтверджується, що останній підтверджує здійснення ним перевезення пасажирів з метою додаткового заробітку, оскільки є пенсіонером. Разом з тим, відсутність відповідної ліцензії на право перевезення пасажирів охоплюється складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ч. 1 ст. 164 КУпАП, й за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є доведеною, оскільки останній проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, без державної реєстрації як суб'єкт господарювання.
Таким чином, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника не знайшли свого доказового підтвердження під час судового розгляду.
При цьому, при вирішенні клопотання захисника, суддя враховує те, що хоч і положення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» містить перелік документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення різними категоріями осіб, однак інспектором у протоколі про адміністративне правопорушення в повному обсязі викладено суть правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , та такий протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, відтак обставини, на які звернув увагу захисник, в жодній мірі не позбавляють суддю встановити факт наявності події і складу адміністративного правопорушення, інкримінованого порушнику, у зв'язку із чим заявлене клопотання не підлягає до задоволення.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Підстав, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», щодо звільнення від сплати судового збору суддею не встановлено, таким чином з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі ч. 1 ст. 164 КУпАП, керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
клопотання захисника Іваницького Ярослава Олеговича про повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання органу, що її оформив, залишити без задоволення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК Львів/Львівська тг/21081100; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA268999980313070106000013933; код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЗА ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Сабара Л.В.