Справа № 464/8948/24
пр.№ 1-кп/464/142/25
21.02.2025 року Сихівський районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024142410000383 від 01.12.2024, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України (далі - КК України),
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 30.11.2024 приблизно о 15:40 год, перебуваючи за адресою: Львівська обл., с.Сокільники, вул. Наварійська 2, неподалік магазину «Оптіон Авто», на землі поблизу автомобільної стоянки знайшов полімерний пакет із герметичною застібкою, відкривши такий, побачив, що у ньому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, в цей момент у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне придбання (привласнення) та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у зв'язку із чим, діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, незаконно придбав (привласнив) знайдене з метою власного вживання, а саме зіп-пакет, у якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, яку поклав у металевий футляр та у свою наплічну сумку, та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Надалі, 30.11.2024 приблизно о 16:09 год ОСОБА_3 , рухаючись на транспортному засобі «BMW» зеленого кольору із д.н.з. « НОМЕР_1 », незаконно зберігаючи при собі раніше знайдену ним психотропну речовину, обіг якої обмежено, на перехресті вулиць Луганської та Козельницької у місті Львові потрапив у дорожньо-транспортну пригоду за участі іншого транспортного засобу. В результаті чого під час складання адміністративних матеріалів у працівників патрульної поліції виникли підозри, що ОСОБА_3 перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Під час проведення поверхневої перевірки транспортного засобу «BMW» у ОСОБА_3 було виявлено та надалі в ході огляду місця події вилучено зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, в якій, згідно з висновком експерта, виявлено амфетамін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено, загальною масою 0,4611 грам, яку ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Зазначив, що він 30.11.2024 їхав у с.Сокільники по автозапчастини. Вийшовши з автомобіля, побачив на землі пакет і подумав, що це психотропна речовина, та вирішив взяти її собі. Після того як він забрав автозапчастини, поїхав у м.Львів та на вул.Луганській потрапив у дорожньо-транспортну пригоду за участі іншого автомобіля, у зв'язку з чим приїхали працівники поліції. Під час оформлення матеріалів у працівників поліції виникли підозри, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Надалі, після поверхневого огляду у нього в сумці було виявлено металеву коробку, в якій зберігався зіп-пакет, який було раніше ним знайдено. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати. Запевнив, що у майбутньому подібне не повториться.
За згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.309 КК України.
Його дії органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, оскільки він незаконно придбав (привласнив) та зберігав психотропну речовину без мети збуту.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, неодружений, працевлаштований, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується формально.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 1 591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн 80 коп.
Речові докази:
-Порошкоподібну речовину білого кольору в зіп-пакеті, яку було поміщено в спецпакет НПУ CRI1088632, та яка зберігається у камері схову ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області - знищити;
-Цифровий компакт-диск із відеозаписами: «clip-0», «clip-1», «clip-2», «clip-3», «clip-4», «clip-5», «clip-6», «clip-7», «clip-8», «clip-9», «clip-10», «clip-11», «clip-12», «clip-13», «clip-14», «clip-15», «clip-16», що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити при таких.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6