Справа № 752/1157/25
Провадження № 6/752/192/25
13 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві подання головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа громадянина України боржника ОСОБА_1 ,
16 січня 2025 року отримано до провадження подання головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа громадянина України боржника ОСОБА_1 .
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні Голосіївського ВДВС у місті Києві з 27.07.2023 року перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №910/12328/20 виданого 07.05.2021 року Господарським судом міста Києва на стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Підгірцівської сільської ради 61 374,06 грн. заборгованості з орендної плати.
В ході примусового виконання державним виконавцем направлено запити до обліково-реєстраційних установ щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником, та наявних відкритих рахунків у банківських установах, іншого майна, що належить на праві власності боржникові, а також здійснено виклики останнього до виконавчої служби, виходи до його місця проживання, однак вжиті заходи не призвели до отримання позитивного результату.
Наголошує, що з дати набрання законної сили судовим рішенням та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник не сплатив на корись стягувача жодного платежу та не вчинив дій для реального, фактичного та в повному обсязі погашення боргу, що вказує на ухилення боржника від виконання судового наказу.
З цих підстав головний державний виконавець Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Куц О.В. просить задовольнити своє подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.01.2025 року до суду надійшло заперечення ФОП ОСОБА_1 на подання головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Куц О.В.. Боржник зазначає, що з 12.03.2020 року ним не використовувалося орендне приміщення, щодо оренди якого стягнуто плату на виконання постанов Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширення на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19. З 26.02.2022 року він брав участь в охороні громадського порядку та інших спеціальних заходах на території Козинської територіальної громади, а з 08.03.2022 року вступив до лав Добровольчого формування Тероборони Козинської громади Обухівського району Київської області 3 роти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за несення військової служби грошове забезпечення не виплачувалось.
Крім того, боржник ОСОБА_1 повідомив, що 24.01.2025 року ним сплачено частину боргу 10 000 гривень, а також подано заяву до Господарського суду м. Києва про розстрочку виконання судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4 ст. 441 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві КуцО.В. з 27.07.2023 року перебуває виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №910/12328/20 виданого 07.05.2021 року Господарським судом міста Києва на стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Підгірцівської сільської ради 61 374,06 грн. заборгованості з орендної плати.
На момент звернення до суду з даним поданням рішення не виконано.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадив осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нею відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав люини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об'єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Як встановлено судом, на момент звернення державного виконавця до суду з поданням про обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, останній мав невиконане боргове зобов'язання у розмірі 61 374, 06 грн., в додатку до подання додано одне підтвердження щодо неотримання боржником виклику державного виконавця.
Наразі боржник за виконавчим провадженням ФОП ОСОБА_1 вже обізнаний, що на примусовому виконанні у ВДВС Голосіївського ВДВС у місті Києві перебуває на виконанні судовий наказ щодо стягнення з нього заборгованості на користь Підгірцівської сільської ради, надав суду підтвердження про часткове погашення боргу та підтвердження його ж звернення до Господарського суду міста Києва з заявою про розстрочку виконання судового рішення.
Наразі судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 вживає заходи щодо виконання ним судового рішення на користь Підгірцівської сільської ради, розмір заборгованості зменшився, а відтак підстави для висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення, а тому заявлене подання станом на теперішній час задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 259-260, 261, 353-355, 441 ЦПК України, -
подання головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа громадянина України боржника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею
(частина 2 статті 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. (Стаття 354 ЦПК України).
Суддя: Плахотнюк К.Г.