Справа №760/3407/25 1-кп/760/2691/25
про призначення судового розгляду
20 лютого 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
-прокурора ОСОБА_3
-захисників ОСОБА_4
ОСОБА_5
-обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_7
провівши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12024100090002837, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, -
07.02.2025р. до Солом'янського районного суду м. Києва від прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт, складений старшим слідчим СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 ,затверджений прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100090002837, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, строком до 23 лютого 2025 року.
Обвинуваченому ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, із утриманням на гауптвахті ЦУ ВСП, строком до 23 лютого 2025 року.
10.02.2025р. ухвалою судді призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження немає, провадження підсудне Солом'янському районному суду м. Києва.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 строком на 60 днів, оскільки останні раніше судимі за вчинення аналогічного злочину, та на даний час звинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, який вчинили, перебуваючи на військовій службі, в період воєнного стану, із застосуванням насильства відносно потерпілої, тому перебуваючи на більш м'якому запобіжному заходу можуть переховуватися від суду та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується, тому, на думку прокурора, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, проте заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Кримінальне провадження № 12024100090002837, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2024 року, підсудне Солом'янському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття кримінального провадження та прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України судом було роз'яснено обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.
Разом з тим, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просили розглядати кримінальне провадження відносно них суддею одноособово.
За таких обставин, відповідно до загальних засад кримінального провадження, суд вважає необхідним здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.
Крім того, суд, враховуючи матеріали обвинувального акту та реєстру досудових розслідувань, а також беручи до уваги думку учасників кримінального провадження, вважає необхідним викликати у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а саме: прокурора, потерпілу, захисників та доставити під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає необхідним долучити до матеріалів провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" зазначив, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, особами, які раніше вчинили розбій.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу.
До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Під час підготовчого судового засідання прокурором було доведено існування ризику переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від суду, оскільки останні раніше за вчинення ряду кримінальних правопорушень, зокрема, і аналогічного кримінального правопорушення (розбій), в якому звинувачуються на даний час, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді 15 років позбавлення волі, а також з моменту надходження до суду обвинувального акта обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули нового процесуального статусу - обвинувачених та, на даний час, розпочалася нова процесуальна стадія кримінального провадження - стадія судового провадження у суді першої інстанції, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, останні, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході зможуть ухилятися від явки до суду.
Крім того, прокурором було доведено існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше судимі за вчинення аналогічних злочинів, та враховуючи обставини вчиненого ними злочину, можуть і надалі продовжувати свою злочинну діяльність.
Також, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на потерпілу, оскільки враховуючи протиправний характер вчинених обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно неї насильницьких дій, останні, перебуваючи на волі, можуть продовжити вчиняти незаконні дії відносно неї, чинити на неї тиск, з метою зміни потерпілою своїх показань, що в подальшому може дати можливість їм уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які раніше судимі за вчинення тяжких злочинів, та на даний час обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, із застосуванням насильства відносно потерпілої, їх майновий та сімейний стан, обставини вчинення останніми інкримінованого їм злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, що на думку суду, свідчить про недостатність обрання їм більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв. 20 квітня 2025р. включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід'ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.
Враховуючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосування відносно потерпілої насильства, яке було небезпечним для здоров'я в момент їх заподіяння, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд вважає необхідним завершити підготовку до судового розгляду та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який надійшов з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у кримінальному провадженні № 12024100090002837, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, на 25 лютого 2025 року на 13год. 50 хв. в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Викликати у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора, потерпілої, захисників та доставити під вартою обвинувачених.
Цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає необхідним долучити до матеріалів провадження.
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 20 квітня 2025р. включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, тобто до 20 квітня 2025р. включно.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу закінчується о 23 год. 59 хв. 20 квітня 2025р.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1