Справа №760/1471/25
1-кс/760/1758/25
20.01.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого 1-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000228 від 03.06.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, працевлаштованого адвокатом, командира окремого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого 1-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000228 від 03.06.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000228, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 5 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 та ч.4 ст.27, ч.5 ст.27, ч.2 ст.369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , спільно з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також іншими невстановленими особами, маючи вплив на відповідних посадових осіб та тісні взаємозв'язки з іншими учасниками добровольчого формування територіальної громади (далі - ДФТГ), налагодили протиправний механізм із отримання неправомірної вигоди за надання послуг військовозобов'язаним особам з ухилення від призову за рахунок укладання контракту з ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4». У клопотанні зазначається, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше 29.10.2024, громадянин України ОСОБА_4 , маючи на меті отримання прибутку у вигляді частини від суми грошових коштів отриманих від осіб, які звернуться до учасників протиправної схеми за наданням допомоги в ухиленні від призову на військову службу, використовуючи власні зв'язки та знайомства з посадовими особами ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4», будучи обізнаним, що згідно п. 6 Положення «Про добровольчі формування територіальних громад» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449, членство у ДФТГ не звільняє від обов'язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, однак достеменно знаючи, що командування ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» та його структурних підрозділів має фактичну можливість забезпечити учаснику ДФТГ, в тому числі шляхом домовленостей з представниками ТЦК, ухилення від призову на військову службу, прийняв рішення про здійснення перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу ЗС України та інших військових формувань. Діючи на виконання свого злочинного умислу та переслідуючи корисливу мету, громадянин України та учасник ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_4 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин, вступив у попередню змову з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та заздалегідь домовився з ними про спільне вчинення даного кримінального правопорушення, завчасно домовившись з останніми про роль кожного з них під час його вчинення. Так, згідно досягнутих домовленостей та розподілених обов'язків, ОСОБА_8 забезпечувала пошук військовозобов'язаних громадян України, які в порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають намір ухилитися від обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, та за заздалегідь обумовлену з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 грошову винагороду, формально укладуть контракт з ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» або його структурними підрозділами, що надасть останнім можливість не бути призваними до ЗС України, шляхом забезпечення командним складом ДФТГ відповідної протекції. Так, в ході реалізації свого злочинного умислу та діючи згідно раніше досягнутих з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 домовленостей, ОСОБА_8 , в невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 30.05.2024, а також за невстановлених органом досудового розслідування обставин, познайомилась з громадянином України ОСОБА_9 , якому повідомила, що за грошову винагороду в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США може допомогти останньому з підписанням контракту з ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4», що надасть йому можливість уникнути призову на військову службу в особливий період. В подальшому, 23.09.2024 близько 12 годин 43 хвилин, під час телефонної розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_8 , остання повідомила про першочергову необхідність передачі їй означеної вище суми грошових коштів, для того щоб розпочати процедуру працевлаштування в ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4», а також надала вказівку ОСОБА_9 щодо збору необхідних для цього документів. 24.09.2024 біля 14 годин 53 хвилин, громадянка України ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 22, біля входу до закладу громадського харчування «McDonald's» зустрілась з громадянином України ОСОБА_9 . В ході зустрічі ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив, а також маючи на меті здійснення перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань, шляхом зниження мобілізаційного потенціалу ЗС України та створенні умов для уникнення громадянами призову на військову службу, отримала від громадянина ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США за допомогу в підписанні останнім контракту з ДФТГ. Крім того, в ході зазначеної зустрічі, ОСОБА_8 надала поради ОСОБА_9 , щодо способів уникнути отримання повістки про прибуття до територіального центру комплектування військовозобов'язаних (далі - ТЦК), які полягали в наданні інструктажу щодо пересування містом власним автотранспортом, уникаючи місць загального скупчення людей та місць де потенційно можуть знаходитись співробітники поліції та ТЦК, а також повідомила, що їхньою кінцевою метою є формальне укладання відповідного контракту з ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4», тобто без подальшої фактичної участі ОСОБА_9 у підготовці та виконанні завдань ІНФОРМАЦІЯ_3 , які покладені на вказане формування та фактичне уникнення останнім призову на військову службу до лав ЗС України у зв'язку із дружніми та сталими зв'язками керівництва (командування) ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» з військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6. Крім того, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_9 , що в подальшому, після формального підписання контракту з ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4», останній матиме можливість виїжджати на відпочинок за кордон, під виглядом здійснення волонтерської діяльності, яку йому забезпечить командир ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_4 , за відповідну грошову винагороду. В подальшому, 12.10.2024 біля 11 годин 53 хвилин, під час телефонної розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , остання повідомила, що командиру ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_4 , відомо про домовленості між нею та ОСОБА_9 щодо формального укладання контракту з ДФТГ без фактичного виконання останнім обов'язків з територіальної оборони м. Києва та про відповідну частину грошової винагороди за укладання такого контракту, а також надала вказівку ОСОБА_9 не обговорювати з ОСОБА_4 питання пов'язані з переданими їй грошовими коштами. 16.10.2024 біля 09 години 51 хвилини, під час телефонної розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , остання повідомила, що надасть його номер мобільного телефону заступнику командира ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» - ОСОБА_7 , який в подальшому зателефонує ОСОБА_9 з приводу визначення конкретної дати для особистою зустрічі, а також повідомить про обставини подальшого укладання контракту з ДФТГ. В той же день, біля 12 годин 15 хвилин, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 та під час телефонної розмови останній повідомив, що всі необхідні для укладання контракту документи підготовлені, а сам контракт буде укладений ОСОБА_9 з ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5», яке входить до складу ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4». 29.10.2024, о 13 годині 51 хвилині, ОСОБА_9 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 та згідно раніше досягнутих домовленостей з останнім, прибув до штабу ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого за адресою: АДРЕСА_4. Зустрівшись за вищевказаною адресою з ОСОБА_7 , останній повідомив, що в цей день відбудеться знайомство ОСОБА_9 з командиром ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - ОСОБА_4 , а контракт буде переданий ОСОБА_9 1 листопада 2024 року. Крім того, в ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 про те, що командиру ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - ОСОБА_4 , достеменно відомо про домовленості між ним та ОСОБА_9 щодо формального укладання контракту з ДФТГ без фактичного виконання останнім обов'язків з територіальної оборони м. Києва та про відповідну частину грошової винагороди за укладання такого контракту, а також надав вказівку ОСОБА_9 не обговорювати з ОСОБА_4 питання пов'язані з переданими ОСОБА_9 . ОСОБА_8 грошових коштів. В подальшому в той же день, біля 15 годин 17 хвилин, знаходячись в підвальному приміщенні штабу ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» за адресою: АДРЕСА_4, відбулася зустріч ОСОБА_9 з невстановленою органом досудового розслідування особою на ім'я « ОСОБА_10 », який, як стало відомо в ході розмови, теж є особою, що фіктивно працевлаштовується до лав ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5», ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 провели інструктаж ОСОБА_9 щодо порядку пересування учасників ДФТГ по території України під час особливого періоду, закцентувавши увагу останнього на тому, що у випадку необхідності подорожі до інших областей України, останньому від ДФТГ буде надано відповідний лист на відрядження та будуть повідомлені відповідні паролі для безперешкодного проїзду через наявні блок-пости та пересування в комендантську годину. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що пересування по території м. Києва та Київської області для ОСОБА_9 буде безперешкодним, оскільки на цій території співробітники ТЦК обізнані про нього як командира ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4» та учасників даного ДФТГ, у зв'язку з чим ОСОБА_9 не буде вручено повістку про явку до відповідного територіального центру комплектування військовозобов'язаних. Крім того, органом досудового розслідування також встановлено, що 15.12.2024 біля 12 годин 57 хвилин відбулась телефонна розмова між командиром ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , який, як встановлено в ході вказаної розмови, є особою, що фіктивно працевлаштована до лав ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5», ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_11 , в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_4 , що засобами поштового зв'язку на його ім'я направлено повістку про необхідність явки до Територіального центру комплектування Голосіївського району м. Києва. В подальшому ОСОБА_4 , маючи на меті отримання прибутку у вигляді частини від суми грошових коштів, повідомив громадянину України ОСОБА_11 , що використовуючи власні зв'язки та знайомства з посадовими особами ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_4», може анулювати вищезгадану повістку за грошову винагороду у 200 доларів США, яку ОСОБА_11 необхідно перевести на картковий рахунок, що буде наданий йому ОСОБА_4 . Крім того, в ході телефонної розмови громадянин ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_11 , будучи особою, що фіктивно працевлаштована до лав ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» не приймає участь у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони м. Києва, які покладені на вказане формування. Так, встановлено, що в ході телефонної розмови, що відбулась 15.12.2024 біля 12 годин 57 хвилин між командиром ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , громадянин України ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та розуміючи протиправний характер своїх дій, здійснив перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом надання порад в протиправному уникненні військовозобов'язаною особою призову на військову службу, шляхом надання вказівок щодо поведінки та дій такої особи, усвідомлюючи при цьому, що своїми діями останній перешкоджає законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК), в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу. В подальшому, 09.01.2025 біля 11 годин 05 хвилин, перебуваючи за адресою місцезнаходження штабу ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5», що розташований в АДРЕСА_4, громадянин України ОСОБА_4 , який є командиром ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5», провів зустріч із громадянином України ОСОБА_9 , з метою отримання необхідної інформації від останнього для його фіктивного працевлаштування до лав ДФТГ. Так, в ході зустрічі громадянин України ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про те, що для подальшого фіктивного працевлаштування йому необхідно мати оновлені військово-облікові дані, згідно з вимогами чинного законодавства. Після чого, дізнавшись від ОСОБА_9 , що останній не оновлював військово-облікові дані, громадянин України ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, прийняв рішення за грошову винагороду в розмірі 200 доларів США, надати сприяння ОСОБА_9 , у внесенні відповідних даних з метою оновлення військово-облікових документів. В подальшому, того ж дня, біля 18 години 18 хвилин, громадянин України ОСОБА_9 , використовуючи власний мобільний телефон з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Lifecell» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував громадянину України ОСОБА_4 та надав останньому свою згоду на оновлення ОСОБА_4 своїх військово-облікових документів. Так, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та розуміючи протиправний характер своїх дій, що полягають у перешкоджанні законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, повідомив громадянину України ОСОБА_9 , що йому необхідно перевести грошові кошти в сумі 8300 гривень, що еквівалентно 200 доларам США на картковий рахунок, що належить ОСОБА_4 . В подальшому, того ж дня, біля 18 години 23 хвилин, громадянин України ОСОБА_4 , використовуючи власний мобільний телефон з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , за допомогою електронного застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Signal», переслідуючи корисливий мотив та розуміючи протиправний характер своїх дій, надіслав громадянину України ОСОБА_9 реквізити банківської карти АТ КБ «Приватбанк», зареєстрованої на своє ім'я та суму, яку необхідно перевести. Того ж дня, громадянин України ОСОБА_9 , використовуючи власний мобільний телефон та застосунок інтернет-банкінгу «Приват24» здійснив переказ грошових коштів зі своєї банківської картки з номером рахунку НОМЕР_3 на банківську картку ОСОБА_4 з номером рахунку НОМЕР_4 . Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , співробітниками СБ України затримано ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України. За встановленими під час досудового розслідування обставинами, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На існування вказаних ризиків вказує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованих йому тяжких злочинів, за які законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Розуміючи, що відносно нього розпочалось кримінальне переслідування, останній розуміючи невідворотність покарання, будучи без процесуального обмеження зможе використати нагоду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду. Проведеними слідчими діями, у тому числі обшуками, не вдалось встановити всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а відтак ОСОБА_4 , перебуваючи без процесуального обмеження, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. На даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Маючи достатнє фінансове забезпечення може змінювати місця проживання. Шляхом підкупу впливати на осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування. З метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що підозрюваним заперечується обґрунтованість повідомленої підозри, оскільки жодних кримінальних правопорушень він не вчиняв, 18.01.2025 відбулись обшуки за місцем проживання, реєстрації підозрюваного, та за місцем розташування штабу ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» та вилучені усі документи, що виключає ризик знищення будь-яких документів з боку підозрюваного. Захисник зазначила, що ОСОБА_4 є практикуючим адвокатом АО «АРТ ДЕ ЛЕКС ГРУП», за місцем роботи характеризується позитивно, є директором та засновником громадської організації, командиром окремого підрозділу ДФТГ «ІНФОРМАЦІЯ_5» в/ч НОМЕР_5 , за місцем несення служби характеризується позитивно, має ряд нагород, в тому числі за сприяння обороні Києва, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина, матір похилого віку, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання у м. Києві, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у зв'язку із чим захисник та підозрюваний просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000228 від 03.06.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
18.01.2025 ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
18.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у вчиненні дій, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні, в копіях: рапорт щодо виявлення кримінального правопорушення від 30.05.2024, заява ОСОБА_9 від 30.05.2024, скрін-шоти листування, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 19.06.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_9 , інформація щодо виконання доручення, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 09.09.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.10.2024 з додатками, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 17.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.10.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 06.11.2024, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.01.2025, протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.01.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності
За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Крім того, як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, що слідчим доведено існування ризиків, визначених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які зазначив слідчий у поданому клопотанні, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватись від слідства або суду, незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може йому загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, інших співучасників у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому, слідчий суддя за матеріалами розгляду клопотання дійшов до висновку, що відсутні ризики, визначені п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які вказав слідчий у клопотанні, оскільки, за місцем проживання, реєстрації та за місцем проходження військової служби підозрюваним були проведені обшуки, під час яких вилучені речі та документи, доступ до яких до часу проведення обшуків мав підозрюваний. Крім того, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв'язки, що ставить під сумнів ризик, зазначений слідчим, стосовно вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. Слідчому судді не подано доказів, на підтвердження тієї обставини, що після повідомлення про підозру, підозрюваний вчиняв дії, спрямовані на вчинення нових кримінальних правопорушень чи продовжив вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
При вирішенні клопотання слідчого, слідчим суддею врахована особа підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, судимостей не має, працевлаштований адвокатом АО «АРТ ДЕ ЛЕКС ГРУП», за місцем роботи характеризується позитивно, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_13 , 2008 р.н., матір ОСОБА_14 , 1957 р.н., має постійне місце проживання у м. Києві, проходить службу у добровольчому формуванні № НОМЕР_6 «ІНФОРМАЦІЯ_4» Окремий батальйон спеціального призначення «ІНФОРМАЦІЯ_5» в/ч НОМЕР_5 , де позитивно характеризується, також позитивно охарактеризований народним депутатом України ОСОБА_15 , нагороджений медаллю «За службу Державі», відзначений нагрудним знаком «За сприяння оборони Києва», нагороджений орденом «Лицарський хрест добровольця», має подяку від командира в/ч НОМЕР_7 , а також від Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, за активну громадську позицію має подяки від заступника командира ДФТГ № 44 «ІНФОРМАЦІЯ_5», ТВО командира в/ч НОМЕР_5 , голови Київської обласної ради, Голови Ради адвокатів Київської області, що у своїй сукупності вказує на наявність стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до змісту рішенні Конституційного Суду України від 19.06.2024 р. по справі № 3-111/2023 (207/23, 315/23), аналізуючи частину першу статті 183 Кодексу, Конституційний Суд України звертає увагу, що законодавець визначив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу без доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 Кодексу. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю, суд застосувати інший, більш м'який, запобіжний захід, визначений Кодексом.
Відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); ,,під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України" (абзац восьмий частини четвертої статті 183).
Тобто, як зазначає Конституційний Суд України, із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29,частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід.
Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
Таким чином, враховуючи викладене, на переконання слідчого судді, інший із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, встановленим в ухвалі слідчого судді.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням особи підозрюваного, фактичних обставин кримінального провадження та поданих слідчому судді матеріалів, дійшов до висновку про можливість при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі двохста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн., із покладеннями на підозрюваного обов'язків прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду залежно від стадії кримінального провадження за кожним викликом, повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та роботи, утриматись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, здати на зберігання слідчому слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 або іншому слідчому, який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, для долучення до матеріалів кримінального провадження на строк дії обов'язків, визначених ст. 194 КПК України, які зазначені в ухвалі слідчого судді; носити електронний засіб контролю.
Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182, 183, 186, 193, 194, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого 1-го відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 10 год. 05 хв.18 березня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 10 год. 05 хв. 18 березня 2025 року.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Одночасно визначити суму застави у розмірі 200 (двохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду залежно від стадії кримінального провадження за кожним викликом,
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та роботи,
-утриматись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні,
-не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду,
-здати на зберігання слідчому слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 або іншому слідчому, який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, для долучення до матеріалів кримінального провадження на строк дії обов'язків, визначених ст. 194 КПК України, які зазначені в ухвалі слідчого судді;
-носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити 60 днів з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом'янський районний суд м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1