Справа №760/4398/25 2-з/760/120/25
21 лютого 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмила Петрівна, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту батьківства в разі смерті особи та наявністю спору про право,
До Солом'янського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмила Петрівна, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту батьківства в разі смерті особи та наявністю спору про право.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Верещінській І.В.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2005 року по 2010 рік перебувала у фактичних шлюбних відносинах з громадянином України ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька, ОСОБА_4 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління у м. Києві в Книзі реєстрації народження 19.12.2007 року зроблено відповідний а запис за № 3130 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Мати здійснила реєстрацію народження дитини ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) вказавши батьком з її слів - ОСОБА_5 , оскільки на момент народження доньки ОСОБА_3 проявляв неповагу систематично вчиняючи сварки на підґрунті вагітності та відсутності бажання реєструвати шлюб.
З початку 2007 року сімейне життя між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не складалося в зв'язку з тимчасовими сварками на основі несумісності характерів, сімейне життя поступово погіршувалось через діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім ю, що в подальшому призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На неодноразові звернення до ОСОБА_3 з метою укладення та державної реєстрації шлюбу, до народження дитини, отримувала його незгоду. В зв'язку з чим вона вимушено виїхала від нього та почала проживати зі своєю матір'ю.
Після народження ОСОБА_4 , її батько - ОСОБА_3 проявляв батьківське піклування про дитину, заявниця відчувала його турботу про дитину та бачила теплі стосунки між ними, він постійно цікавився її захопленнями, допомагав влаштовувати її в гуртки, дитячий садочок, школу.
14 січня 2008 року у храмі Святого пророка Іллі, що в місті Києві (адреса: м. Київ, Подільський район, вул. Почайнинська, 2), позивачем спільно з ОСОБА_3 та хрещеним батько: ОСОБА_6 , хрещеною матір'ю: ОСОБА_7 звершено таїнство «Хрещення» їх доньки - ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 допомагав позивачу по забезпеченню дитини необхідного соціального, психологічного та морального розвитку, відвідував та забирав доньку з дитячого садочку, допомагав дитині у школі під час навчання, забирав ОСОБА_4 з початкових класів у школі, разом їздили на море, дарував подарунки дитині, купляв одяг, постійно спілкувався з донькою як зі своєю дитиною виховуючи її.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , у зв'язку з серцевою недостатністю, зареєстрований на день смерті був за адресою: АДРЕСА_2 .
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. було заведено спадкову справу №7/2024 після смерті ОСОБА_3 .
Встановлення факту, що померлий ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 необхідний їй для визначення частки у спадковому майні та оформлення спадкових прав згідно черговості спадкування, успадкування спадщини за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб для спадкоємців першого ступеня споріднення.
При цьому, зазначає, що вона в інтересах своєї неповнолітньої доньки звернулась до ПН КМНО Забігайло Л.П. з заявою про прийняття спадщини на її користь.
Серед документів, що містяться в спадковій справі № 7/2024 міститься заява від 25.07.2024 року № 29 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якою остання звертається до ПН КМНО Забігайло Л.П., як спадкоємиця та просить нотаріуса повідомити її про коло спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_3 .
Крім того, про смерть ОСОБА_3 їй повідомила його сусідка на сходовій клітині, після того як останній більше трьох днів не виходив на зв'язок. Після чого, вони повідомили ОСОБА_2 про смерть її племінника, яка вказала, що не перебуває в Україні та їй потрібно декілька днів щоб придбати квитки та приїхати.
В подальшому, з метою здійснення ритуалу поховання вона зверталась до прокуратури з метою отримання дозволу на поховання, оскільки більше родичів не було в Україні. Після того, як приїхала ОСОБА_2 та змогла довести сімейні зв'язки з померлим їм видали тіло яке в подальшому ОСОБА_2 за домовленістю з заявницею передали тіло для його кремації.
При цьому, позивач з ОСОБА_2 домовились про порядок розподілу спадкового майна, що належало спадкодавцю та в подальшому остання виїхала з України, нічого не сказала, забрала ключі від квартир, здала їх в оренду, забрала усі документи.
Вже після спливу 40 днів з дня смерті, ОСОБА_2 перестала виходити на зв'язок, на телефонні дзвінки не відповідає та взагалі не хоче вести діалог про порядок подальшого розподілу майна.
Вказані обставини свідчать про наявність спору про право, оскільки ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з відповідною заявою, перестала відповідати на дзвінки, а така позиція розцінюється як така що заперечує, не визнає ОСОБА_4 донькою ОСОБА_3 .
При цьому, позивач звертає увагу, що 12.01.2025 року спливає шість місяців з моменту смерті спадкодавця та відкриття спадщини, а вже після цієї дати ПН КМНО Забігайло Л.П може видати свідоцтво про право на спадщину у спадковій справі № 7/2024, отже провила забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмилі Петрівні видавати спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у спадковій справі №7/2024, до вирішення справи по суті про встановлення батьківства спадкодавця відносно ОСОБА_4 .
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Перелік видів забезпечення позову визначений статтею 150 ЦПК України.
Так, зокрема, згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, передбачений п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (п.п.4, 10) роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з наданої суду Інформації з Спадкового реєстру, 24.07.2024 року заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 .
Згідно копій витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, та дублікату свідоцтва про право власності від 10.12.1993 року, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав на праві власності нерухоме майно.
Предметом спору за позовними вимогами позивачки є встановлення батьківства ОСОБА_3 щодо дитини позивачки, однак, жодних майнових вимог, в тому числі й з приводу майна та/або грошових коштів, у даній справі не заявлено.
Суд вважає безпідставними доводи сторони позивача про те, що невжиття вказаних видів забезпечення позову ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки вжиті заходи забезпечення позову повинні забезпечувати виконання майбутнього рішення саме в тій справі, в якій вони застосовуються, а також ефективний захист та поновлення прав позивача, про захист та поновлення яких позивач звертається до суду саме в даній справі, а не будь-якій іншій.
Так, зокрема, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 у справі №910/1040/18 зазначено, що коли позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
В даній справі позивач звернулась до суду лише з позовними вимогами немайнового характеру, зокрема, про встановлення факту батьківства спадкодавця відносно її дитини, який у даному судовому провадженні не пов'язується з вирішенням питання про долю спадкового майна та/або оспорюванням права відповідачки на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .
Отже, предметом даного спору є лише встановлення юридичного факту з метою реалізації в майбутньому прав, зокрема, тих, які пов'язані із спадковим майном.
Тому, враховуючи, що предметом даного спору є лише немайнові вимоги,а від вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмилі Петрівні видавати спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, абсолютно не залежить виконання рішення та/або ефективний захист/поновлення прав позивача за наслідками розгляду даної справи в межах одного цього судового провадження,
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмила Петрівна, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту батьківства в разі смерті особи та наявністю спору про право - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Верещінська