Справа № 760/7677/21
Провадження №6/760/298/23
19 липня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - Марінеско А.В. звернуся до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, у якій просить
- видати дублікат виконавчого листа Солом?янського районного суду міста Києва у справі №2-525/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 312801,54 грн, судовий збір в сумі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн, а всього 314621,54 грн;
- поновити строк пред'явлення дубліката виконавчого листа до виконання у справі №2-525/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 312801,54 грн, судовий збір в сумі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн, а всього 314621,54 грн.
В обґрунтування вимог заяви вказав, що рішенням Солом?янського районного суду міста Києва від 29 травня 2012 року задоволено позов ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На виконання зазначеного рішення 23 липня 2012 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 312801,54 грн, судовий збір в сумі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн, а всього 314621,54 грн. Згідно договору про відступлення прав вимоги від 06 березня 2018 року, право вимоги за договором кредиту від 21 вересня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 , первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-525/12 від 23.07.2012 року було відкрито 10.08.2012 року НОМЕР_1. За результатами проведених дій, державним виконавцем 25 червня 2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Однак, стягуванем не було отримано копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 червня 2014 року та оригінал виконавчого документа. Відтак, стягувача не повідомлено про завершення виконавчого провадження. Відповідно до даних з веб-сайту Єдиного реєстру боржників та даних АСВП, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» станом на 16 вересня 2020 року не перебуває. Зазначене свідчить про те, що виконавчий документ було втрачено.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2021 року зазначену справу було розподілено головуючому судді Аксьоновій Н.М.
24 листопада 2021 року представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заперечення на заяву, в якій зазначає, що заявник звернувся із заявою до суду лише 29 березня 2021 року, тобто через три роки після укладення договору про відступлення права вимоги. В період з 06.03.2018 року (укладення договору) до 11.11.2019 роки (запит до ВДВС) стягувач взагалі не вчиняв жодних дій, щодо супроводження виконавчого провадження, не звертався до державної виконавчої служби за інформацією про хід виконання рішення суду, не вчиняв інших дій зі стягнення заборгованості, хоча і був обізнаний про порушене право, й об'єктивно знав про ці обставини. Таким чином, стягувач знав про відсутність виконавчих проваджень і на момент укладання договору про відступлення права вимоги №51 від 06.03.2018 року. Крім того, 04 березня 2019 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зверталось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання у справі за позовом ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 09 серпня 2019 року Солом?янським районним судом міста Києва винесена Ухвала якою у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення його до виконання - було відмовлено. Таким чином, заявник вдруге звертається із даною заявою з того самого предмета та з тих самих підстав.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник боржника в судове засідання не з'явилася, однак подав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи приписи ст.433, п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» за наявними матеріалами справи без участі учасників провадження.
Розглянувши матеріали поданої заяви, дослідивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Згідно з п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року було задоволено позов ПАТ «КБ «Експобанкн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 312801,54 грн, судовий збір в сумі 1700 гнрн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн, а всього - 314621,54 грн.
З метою виконання судового рішення, Солом'янським районним судом м. Києва 23 липня 2012 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на корисить ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості в сумі 314621,54 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 серпня 2019 року було замінено стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
10 серпня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-131, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 23 липня 2012 року.
25 червня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
11 листопада 2019 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до Солом'янського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із запитом про надання інформації щодо перебування на виконанні виконавчого листа виданого 23 липня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Як стверджує заявник, стягувачем не було отримано копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 червня 2014 року та оригінал виконавчого документа. Відтак, стягувача не повідомлено про завершення виконавчого провадження.
Суд враховує, що ч.4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 № 2-2177/11 (провадження № 61-1596св20) викладено наступну правову позицію, щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання.
Відповідно до п.7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
З огляду на зміст ч.1 ст.11 Закону №1404-VIII строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для п. 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України). Положення ст. 12 Закону № 1404-VIII регулюють питання переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 Розділу XIІІ «Перехідні положення» ЦПК України не суперечать приписам ч. 6 ст. 12 Закону № 1404-VIII, ч. 1 ст. 433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень ЦПК України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа є закінчення строку, встановленого для пред'явлення його до виконання і незаявлення вимоги про поновлення цього строку.
Отже, для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа суд первинно має розглянути питання щодо можливості поновлення строку пред'явлення такого документа до виконання.
Як зазначалось, згідно з ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суд зауважує, що з правового аналізу законодавчих норм вбачається, що поняття строку пред'явлення виконавчого листа до виконання за змістом ближче до поняття позовної давності, тобто строку, протягом якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права. Тому ці строки не можуть бути преклюзивними, а є гнучкими. З огляду на вказане, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання за наявності певних обставин може бути перерваний або поновлений.
При цьому поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до ч.8 ст.19 Закону № 1404-VIII особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, матеріали заяви не містять обґрунтувань та доказів поважності підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а також існування об'єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до ВДВС до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Посилання заявника на відсутність виконавчого листа та незнання стягувача про хід виконавчого провадження не є підставою для видачі виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
За таких умов поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання за відсутності: доведення поважності причин пропуску такого строку; наявності непереборних обставин, що стали підставою такого пропуску; доведеності сумлінності дій заявника, спрямованих на уникнення пропуску такого строку або якнайшвидшого його поновлення, - може вважатись порушенням принципу правової визначеності.
Отже, у даному випадку суд дійшов до висновку про недоведення заявником обставин наявності поважних, об'єктивно непереборних, незалежних від нього причин які стали підставою для пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання слід відмовити.
Оскільки строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Керуючись статтями 76-81, 259-261, 352-355, 433, п.п. 17.4 п. 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова