Справа №760/3610/25 1-кс/760/2730/25
14.02.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Биківка, Романівського району, Житомирської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, одружений, має на утриманні дитину 2024 року народження,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , подане в рамках кримінального провадження №22024101110001313 від 18.12.2024, відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.
Підозрюваного доставлено під вартою до зали суду.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 , під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта, а також інших осіб, які ще не надали органу досудового розслідування свої покази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , а завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не можливо, оскільки є необхідність в проведенні ряду слідчих дій.
20.12.2024 року слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме до 16 лютого 2025 року.
Тобто, строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , закінчується 16 лютого 2025 року, однак завершити досудове розслідування у зазначений термін не представляється можливим.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №22024101110001313 продовжено до трьох місяців, а саме до 19.03.2025.
В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає підозру ОСОБА_5 необґрунтованою, кваліфікацію його дій невірною.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника також додав, що має на утриманні малолітню дитину, через що ризик переховування від органів досудового розслідування нівелюється.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управління ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001313, внесеному до ЄРДР 18.12.2024 року, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
19.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування, пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
20.12.2024 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 лютого 2025 року.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №22024101110001313 продовжено до трьох місяців, а саме до 19.03.2025.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
На обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження в їх копіях, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується, а саме: листом щодо виконання доручення №51/25-1847 від 18.12.2024 (а.с. 18), протоколом огляду выд 20.12.2024 (а.с. 19-27), протоколом огляду від 19.12.2024 (а.с. 28-40), відповіддю АТ «Укрзалізниця» на запит (а.с. 41), актом технічного стану пошкодженого об'єкта від 11.12.2024 (а.с. 42-43), поясненням ОСОБА_9 (а.с. 44-45), висновком за матеріалами перевірки факту пошкодження об'єкта залізничного транспорту (а.с. 46-47), протоколом огляду місця події від 11.12.2024 (а.с. 48-53), протоколом обшуку від 19.12.2024 (а.с. 70-78), протоколом допиту ОСОБА_7 від 18.12.2024 (а.с. 83-85), протоколом обшуку від 18.12.2024 (а.с. 86-92), протоколом огляду від 19.12.2024 (а.с. 93-94), протоколом огляду відеозапису від 10.01.2025 (а.с. 95-100), протоколом огляду від 20.01.2025 (а.с. 101-160), протоколом огляду від 21.01.2025 (а.с. 161-176).
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
-наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_5 згідно зі ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, окупованої території або держави агресора.
-наявність ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування. У разі не продовження до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування щодо вчиненої диверсії), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
-наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування свої покази, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину. Крім того, на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені всі особи, причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому у випадку не продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, у тому числі шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
-наявність ризику передбаченого ч. 4 п. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Перебування підозрюваного не в умовах ізоляції може перешкодити викриттю інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тих, які втягнули ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у злочинну діяльність з корисливих мотивів.
-наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи характер та спосіб можливо вчинених підозрюваним дій, специфіку кримінального правопорушення та способи конспірації, які застосовувались при його вчиненні слід вважати, що без продовження до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, про підозру у якому повідомлено ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, який відноситься, зокрема, до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.03.2025.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 березня 2025 року.
Строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 23 год. 59 хв. 19 березня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокура в кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1