Справа №:755/14942/23
Провадження №: 2/755/1166/25
про витребування доказів
"20" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
за участі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Буркацького В.Л.
розглянувши в судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького Валерія Леонідовича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Державна іпотечна установа, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа
№ 755/14942/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., Державна іпотечна установа, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
08 січня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького В.Л., про витребування доказів, в якому представник просив витребувати у державного реєстратора - Приватного нотаріуса Швеця Руслана Олеговича, копії усіх документів, які були підставою для перереєстрації права власності з ОСОБА_1 на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у позивача відсутні усі матеріали реєстраційної справи, яка перебуває у нотаріуса, який вчинив запис про перереєстрацію права власності. Тому, з метою повного та всебічного розгляду справи та підтвердження обставин, викладених у позові, клопотання просив задовольнити.
20 лютого 2025 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Буркацький В.Л., заявлене клопотання про витребування доказів підтримали та просили задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.
Відповідач - АТ КБ «ПриватБанк», у судове засідання свого представника не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. 20 лютого 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Хитрової Л.В., про відкладення розгляду справи на іншу дату, проти задоволення клопотання позивача про витребування додаткових документів не заперечує.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
Третя особа - Державна іпотечна установа, у судове засідання свого представника не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
Вивчивши подане клопотання про витребування доказів, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Правила подачі доказів встановлено статтею 83 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті
83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
До повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить: забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ (пункт 1 частини першої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, в тому числі, нотаріус.
Пунктами 7-9 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор, серед іншого, виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що реєстраційна справа - це сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.
Водночас, згідно із статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формах після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження і зберігається протягом всього часу існування об'єкта. У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі. Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості.
Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об'єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.
Частиною шостою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.
З рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року по справі
№ 755/14995/18, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня
2023 року, встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року у справі № 755/12686/13, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 лютого
2015 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення - задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12 грудня
2007 року № KIL0G40000002300, в розмірі 990 892,65 грн, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 91,90 кв. м, житловою площею 53,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 12 грудня 2007 року № KIL0G40000002300) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача, ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 29 вересня 2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ПАТ КБ «ПриватБанк»; підставою виникнення права власності зазначено: іпотечний договір від 12 грудня 2007 року
№ KIL0G40000002300.
З наведеного вбачається, що Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., як суб'єктом державної реєстрації прав на нерухоме майно, проведено державну реєстрацію права власності ПАТ КБ «ПриватБанк» на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 .
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи підлягає задоволенню.
Відповідно до частин сьомої-десятої статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 84, 252, 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Буркацького Валерія Леонідовича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Державна іпотечна установа, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, - задовольнити.
Витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича копію реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію від 29 вересня 2016 року.
Зазначені докази мають бути подані до Дніпровського районного суду міста Києва (02105,
м. Київ вул. Пластова, 3) протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі неможливості подання доказів, в тому числі в строк встановлений судом, повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Копії ухвали направити учасникам судового розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню. Відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).
Суддя О.О. Хромова