"21" лютого 2025 р.
м. Київ
справа № 755/13068/23
провадження № 2/755/4045/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,
Постановою Верховного суду від 29 січня 2025 року у справі № 755/13068/23 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 залишено без змін. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в частині первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 20 000 доларів США та розподілу судових витрат скасовано і передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 року, справу № 755/13068/23 передано у провадження судді Галагану В.І.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя дійшов висновку про звернення позивача до Дніпровського районного суду м. Києва із порушенням правил виключної підсудності розгляду справ даної категорії, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як убачається із змісту постанови Верховного суду від 29 січня 2025 року у справі № 755/13068/23: «У справі, що переглядається суди не звернули уваги, що ЦК передбачає конструкцію зміни договору та новацію як підставу припинення зобов'язань. Як наслідок суди не з'ясували: зокрема, з урахуванням пункту 1 додатковій угоді № 1 від 08 грудня 2022 року про те, що «кошти, які позикодавець передав позичальнику за договором позики від 06 вересня 2021 року у сумі 20 000 дол. США, позичальник інвестує в проект Холанд Парк від імені позикодавця, для чого позичальник (довіритель) укладає з виконавцем договір на співробітництво (меморандум) та договір будівництва житлових будинків та передає кошти, отримані по договору позики. Цей договір позики набуває правової природи договору доручення», змісту договору будівництва житлових будинків від 22 вересня 2021 року, меморандуму від 22 вересня 2021 року, додаткової угоди від 04 листопада 2021 року № 1 до меморандуму від 22 вересня 2021 року, про що ж саме домовилися сторони, на якій підставі слід стягувати кошти та хто є належним відповідачем за цією вимогою.
Таким чином, з урахуванням обставин, встановлених Верховним Судом у постанові від 29 січня 2025 року, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором, який набув правової природи договору доручення, змісту договору будівництва житлових будинків Холанд Парк ( АДРЕСА_1 ), що територіально належить до Вишгородського районного суду Київської області.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів/заяв, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. (пункт 41 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»)
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду (розгляду справи по суті ) виявиться, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду незалежно від волевиявлення сторін. У разі виявлення під час проведення попереднього судового засідання чи під час судового розгляду справи по суті порушення правил виключної підсудності су д ухвалою передає справу на розгляд іншому суду.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд не має права розглядати справу і зобов'язаний передати її на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, на стадії прийняття справи до свого провадження та до початку судового розгляду судом встановлено, що, ураховуючи предмет спору, який виник із приводу нерухомого майна (житлових будинків Холанд Парк) за адресою: АДРЕСА_1 , що є визначальною ознакою виключної підсудності розгляду справи за місцем знаходження такого майна, дана справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, а тому підлягає передачі до Вишгородського районного суду Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 7), до територіальної юрисдикції якого у порядку ч. 1 ст. 30 ЦПК України належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики- передати до Вишгородського районного суду Київської області, за виключною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган