Справа № 755/2056/25
про залишення позовної заяви без руху
"21" лютого 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. вивчивши матеріали позовної заяви Житлово-будівельного кооперативу «Зоря», в особі керівника Яворської Ольги Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
03.02.2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Зоря», в особі керівника Яворської Ольги Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, яка 04.02.2025 була передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Вивчивши матеріали заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, а саме.
За загальним правилом підсудності, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При подачі позовної заяви до суду позивачем зазначено адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Суддею, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи обласного рівня щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно отриманої судом відповіді за відомостями ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва відповідач ОСОБА_1 зареєстрованим у місті Києві не значиться.
В порушення вимог даної норми, позивачем не долучено до позову жодних документів (договору про надання послуг, документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , тощо), які б дозволяли визначити коло належних відповідачів у даній справі, в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу; декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.
Згідно ч. 5 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Таким чином, позивачу слід уточнити відомості про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 у період, за який позивач просить стягнути заборгованість, або надати укладений з ним договорів про надання послуг, або надати додаткові відомості на підтвердження права власності відповідача на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до чинного законодавства.
Відсутність зазначених вище доказів позбавляє суд можливості установити правильність визначення підсудності цієї справи, виконати дії, передбачені ч. 9 або ч. 10 ст. 187 ЦПК України.
Також, з тексту позовної заяви вбачається, що Житлово-будівельний кооператив «Зоря» в особі керівника Яворської Ольги Іванівни було створено 22.10.1972 року та, що керується у своїй діяльності Статутом.
Повноваження керівника юридичної особи перевіряються за статутом.
Суд звертає увагу на те, що позбавлений можливості перевірити повноваження керівника Житлово-будівельного кооперативу «Зоря» Яворської Ольги Іванівни, оскільки до матеріалів позовної заяви не додана копія статуту ЖБК «Зоря», а також рішення про обрання ОСОБА_2 керівником ЖБК «Зоря».
Суд також звертає увагу, що позивачем не додано кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, який є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; а також доказів на підтвердження понесених позивачем фактичних витрат та виконаних (наданих) робіт (послуг) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З метою недопущення порушення правил підсудності та забезпечення права сторін на розгляд їх справи судом, встановленим законом, яке гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням строку усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Зоря», в особі керівника Яворської Ольги Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Суддя :