Справа № 752/26150/24
Провадження № 2-а/752/96/25
іменем України
21 лютого 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 784 від 27.11.2024 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн, та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Позивач зазначає, що 27.11.2024 року під час перебування в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй стало відомо про наявність складеного відносно неї протоколу № 784 про адміністративне правопорушення від 27.11.2024 року та постанови № 784 від 27.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, прийнятої начальником ОСОБА_2 , якою її визнано винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.
Позивач не погоджується з прийнятою постановою, вважає її незаконною, не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки їй не роз'яснено конкретні обставини (суть) адміністративного правопорушення, не додано жодних документів (доказів) та справу розглянуто за її відсутності.
В зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 10.12.2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 27).
Відповідно до вимог ст. ст.19,257 КАС України справа за адміністративним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою за ведення військового обліку на ТОВ «РОСТ» (Наказ 11/1 від 01.05.2022 року), у перевіряючий період не забезпечила належне виконання обов'язків з ведення військового обліку, чим порушила вимоги п. 5 ст. 34, п. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оборону України», п. 8 абз. 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1487, а саме: будучи посадовою особою юридичної особи, неналежно виконувала обов'язки з ведення військового обліку на Товаристві, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 784 від 27.11.2024 року).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 784 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 27.11.2024 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн за адміністративне правопорушення передбачене за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, згідно з п. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Предметом вказаного спору є правомірність/протиправність постанови № 784 від 27.11.2024 року, якою застосовано до позивача штраф в розмірі 34 000,00 грн за порушення вимог п. 5 ст. 34, п. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оборону України », п. 8 абз. 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 та вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 порушила, зокрема, п.5 ст. 34, п. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Однак, вказані пункти передбачають, відповідно, що персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та те, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто, лише містять загальні правила військового обліку, зокрема, персонального обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відсилочні норми, в даному випадку до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Разом з тим, оскаржувана постанова містить також посилання й на порушення позивачем Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1487, а саме його п. 8 абз. 2.
Проте, зазначені положення носить виключно інформаційний характер, адже ним передбачено, що організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників . Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.
Також у вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушила абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оборону України» .
При цьому, вказана норма передбачає, що посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання, тобто визначає перелік низки завдань підприємств, установ та організацій і обов'язки їх посадових осіб у сфері оборони.
При цьому, відповідачем в оскаржуваній постанові не конкретизовано, яке саме із завдань (обов'язків), покладених законодавством на позивача, як відповідальну особу за ведення військового обліку, не виконано ОСОБА_1 .
Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу щодо якої складено протокол права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, суд позбавлений процесуальної можливості усувати допущені посадовою особою ТЦК та СП недоліки чи помилки і як наслідок, дійти висновку про наявність у діях особи складу та події адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності її вини, при цьому, наявні в ньому відомості (неналежно виконувала обов'язки з ведення військового обліку), самі по собі, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій цього факту.
Крім того, в резолютивній частині оскаржуваної постанови не міститься інформації про визнання ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення.
Враховуючи все вище перелічене, суд дійшов висновку, що постанова № 784 від 27.11.2024 року не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, прийнята за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, та в чому вони виразилися, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, позов задоволено, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-1, 245, 251, 252, 254, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 12, 72-78, 132, 241-246, 286 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 784 від 27.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн, та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Хоменко