19 лютого 2025 рокуСправа №: 695/250/25
Номер провадження 3/695/379/25
19 лютого 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання якого АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186925 «02.12.2024р. о 12 год. 22 хв. в с. Гельмязів по вул.. Шевченка, 20 водій автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував протягом року повторно не маючи права керувати даним транспортним засобом, тобто не мав категорії В, чим порушив п.п. 2.1А ПДР України. Чим порушив п. 2.1 а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ».
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення виклику суду на адресу його місця проживання, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до норм ст. 268 КУпАП, ст. 126 КУпАП не відноситься до переліку справ про адміністративні правопорушення, які встановлені ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП поліцейським додано:
- вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186925 від 02.12.2024р., який містить виклад обставин вчинення правопорушення та зазначення статті, яка передбачає відповідальність за вказані у протоколі про адміністративне правопорушення дії. Протокол підписаний працівником поліції та не містить підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;
- рапорт працівника поліції;
- постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.02.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.06.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- довідку Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області від 21.01.2025р., згідно якої ОСОБА_1 постановами Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.02.2024р. справа №695/803/23 та від 27.06.2024р. справа №695/2210/24 визнаний винним за вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення на останнього у вигляді штрафів та позбавлення права керування транспортними засобами на 7 років;
- DWD-диск із відеозаписами із нагрудної камери працівника поліції, що був досліджений судом під час розгляду даної справи. Переглядом вказаного диску встановлено, що останній містить два відеозаписи, зокрема:
- відеозапис під назвою 0000021_100076_20241202121831_0061 зроблений за допомогою нагрудної камери працівника поліції. Вказаний відеозапис, тривалістю 07 хв. 36 сек. зображає передню панель службового автомобіля працівників поліції. Із вказаного відеозапису чутно жіночі та чоловічі голоси, а також помітно чоловіка, який стоїть біля автомобіля працівників поліції, особу чоловіка не встановлено. Впродовж усього відео не зафіксовані ні дії працівника поліції ні особу щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Також із вказаного відео видно як поруч стоїть припаркований автомобіль, яких не рухався. Працівник поліції запитує в чоловіка, який стоїть поруч із автомобілем працівників поліції чи буде той розписуватись у постанові, після чого відеозапис закінчується. Вказаний відеозапис не дає можливості встановити хто саме знаходиться біля автомобіля працівників поліції, якщо це була особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення то чи визнав він вказане правопорушення, чи роз'яснено йому його права, чи зачитано йому зміст протоколу про адміністративне правопорушення, чи надано можливість надати свої пояснення по суті порушення, та головне - не зафіксовано факт керування транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
- відеозапис тривалістю 07 хв. 35 сек. під назвою 1371170_00001720241202122407_0003 зроблений за допомогою камери, яка розміщена на панелі службового автомобіля. Сама камера розміщена таким чином, що зображує тільки працівника поліції. Впродовж усього відео не зафіксовані ні дії працівника поліції ні особу щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Також із вказаного відео видно як поруч стоїть припаркований автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , який не рухався. Працівник поліції запитує в чоловіка, який стоїть поруч із автомобілем працівників поліції чи буде той розписуватись у постанові, після чого відеозапис закінчується.
Вказаний відеозапис не дає можливості встановити хто саме знаходиться біля автомобіля працівників поліції, якщо це була особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення то чи визнав він вказане правопорушення, чи роз'яснено йому його права, чи зачитано йому зміст протоколу про адміністративне правопорушення, чи надано можливість надати свої пояснення по суті порушення, та головне - не зафіксовано факт керування транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Інші докази до матеріалів справи не додано.
Відповідно до частини 5 статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є особа, що повторно протягом року вчинила порушення, передбачене частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, тобто повторно керує транспортним засобом без права керування таким транспортним засобом та притягувалася протягом року до адміністративної відповідальності за частинами 2-4 ст. 126 КУпАП.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і яка повторно протягом року вчинила порушення, передбачені частинами другою - четвертою цієї статті.
Отже, ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює відповідну вимогу як до суб'єкта правопорушення, тобто особи, яка притягувалась протягом року до відповідальності за частинами 2-4 ст. 125 КУпАП так і до об'єктивної сторони правопорушення, тобто особа, яка не має права керування транспортним засобом, керує ним повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого частинами другою - четвертою цієї статті.
Отже, за змістом диспозиції вказаної статті, суб'єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Згідно пункту 1.5 ПДР України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, що є обов'язковою обставиною для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Хоча в протоколі зазначено відомості про автомобіль, яким нібито керував ОСОБА_1 , однак жодними доказами така обставина не перевірена та не підтверджена.
З дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також неможливо встановити його ставлення до інкримінованого правопорушення, оскільки його пояснення відсутні.
Відтак суд констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
За відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, а тому за таке правопорушення не може нести відповідальність.
Розглядаючи дану справу, суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність у судовому засіданні вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
І хоча на час розгляду даної справи в суді строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ст. 38 КУпАП закінчився, що є самостійною підставою для закриття провадження по справі (п. 7 ст. 247 КУпАП) суд, встановивши відсутність складу правопорушення, приходить до висновку про необхідність закриття провадження по даній справі саме за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя Середа Л.В.