Справа № 372/65/24
Провадження № 2-118/25
27 січня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» звернулось до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням заяви про зменшення розмірі у позовних вимог просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 4345319 від 21.06.2021 року у розмірі 34 923 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 036 грн. 72 коп., три відсотки річних у розмірі 275 грн. 62 коп., а всього стягнути 36 244 грн. 34 коп., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» 21.06.2021 року за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний Договір № 4345319 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року.
Умовами Договору було передбачено, що сума кредиту становить 10 650 грн. 00 коп., строк кредиту 30 днів (дата повернення 21.07.2021), знижена процентна ставка 0,95%, стандартна процентна ставка 1,90% в день.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10 650 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
21.07.2021 року відповідач здійснила оплату на рахунок кредитора у розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 035 грн. 25 коп., у зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту на 30 днів (до 20.08.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день
20.08.2021 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Згідно пп.3 п. 5.1 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 03.05.2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено Договір факторингу № 03-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Кредитним договором перед позивачем не сплачена і становить 10 650 грн. - тіло кредиту та 24 282 грн. - нараховані проценти, всього - 34 932 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконала.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 07.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання для розгляду справи по суті.
29.02.2024 року представником позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до суду подано заяву про зменшення позовних вимог.
15.04.2024 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Свої заперечення обґрунтувала тим, що вона не укладала 21.06.2021 року кредитного договору № 4345319 з ТОВ «Авентус Україна» і грошові кошти не отримувала. Зазначила, що до 21.06.2021 року була клієнтом ТОВ «Авентус Україна» та виконала свої боргові зобов'язання. Вважає, що позовні вимоги є недоведеними, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту укладення договору та перерахування ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позову та стягненні судових витрат.
19.04.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому представника позивача зазначив, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву позивач не погоджується, вважає їх такими , що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства. Свої заперечення обґрунтував тим, що на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна», позивачем надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «A750710», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомилась та погодилась з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір, а перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто у заяві на отримання підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Крім того зазначив, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалось в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Договору. Враховуючи викладене, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, дійшов висновку, що позовні ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом установлено, що 21.06.2021 року ОСОБА_1 підписала договір № 4345319 про надання споживчого кредиту. Вказаний Договір укладено з ТОВ «Авентус Україна» та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А750710.
Відповідно до п. 1.1. Договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Згідно з п. 1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 650 гривень. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п. 1.4. Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору.
Згідно з п. 1.5. Договору, тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
-у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
Згідно з п. 1.5.2. Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Відповідно до п. 2.2. Договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору.
Згідно п. 2.4 Договору Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) з реквізитами, згідно п. 2.1 Договору.
У розділі 11 Договору «Реквізити та підписи сторін» зазначений номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , електронна адреса, зареєстроване місце проживання, контактні дані третьої особи.
Також, 21.06.2021 року відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А750710.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10 650 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про перерахування, № транзакції НОМЕР_3 .
Відповідач заперечила факт укладення договору та отримання грошових коштів. Зазначила, що 21.06.2021 року втратила картку та 21.06.2021 року її було заблоковано.
Відповідно до інформації, наданої АТ «Пумб», вбачається, що у банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) була випущена картка НОМЕР_5 , операція зарахування на суму 10 650 грн. (відправник ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» 21.06.2021 року проведена на карту НОМЕР_5 .
Крім того, на виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 10.12.2024 року АТ «Пумб» повідомило, що 21.06.2021 року звернень від ОСОБА_1 з приводу блокування картки НОМЕР_5 , яка була випущена на ім'я ОСОБА_1 не було. Однак, 22.06.2021 року відбулось блокування карти НОМЕР_5 , яка була випущена на ім'я ОСОБА_1 через за стосунок Інтернет банкінгу.
Таким чином, вищевказаними доказами спростовуються твердження відповідача, що вона не отримувала кошти на картку НОМЕР_5 у сумі 10 650 грн. 00 коп., а також спростовано твердження про блокування картки 21.06.2021 року.
Тобто, блокування картки відповідача здійснено 22.06.2021 року, а саме після переказу ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» грошових коштів у сумі 10 650 грн., № транзакції 957977630.
21.07.2021 року відповідач здійснила оплату на рахунок кредитора у розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 035 грн. 25 коп., у зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту на 30 днів (до 20.08.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день
20.08.2021 року відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Згідно картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) за кредитним договором № 4345319 від 21.06.2021 року, складеного ТОВ «Авентус Україна», у ОСОБА_1 за період з 21.06.2021 року по 02.05.2022 року виникла заборгованість у загальному розмірі 34 932 грн. 00 коп., з яких 10 650 грн. - основний борг, 24 282 грн. - проценти.
Згідно пп.3 п. 5.1 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
03.05.2022 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 03-05/2022, згідно умов якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача ща кредитним договором у розмір 34 923 грн.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ya-raduga@ukr.net, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення, що підтверджується копією вказаного повідомлення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 21.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір відповідно до чинного законодавства та відповідачу були перераховані кошти в сумі 10 650 грн. коп.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З огляду на наведені норми права позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками є обґрунтованими.
Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості для спростування доводів, на які посилається позивач.
Щодо врахування судових рішень апеляційних інстанцій суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, а саме те, що внаслідок неналежного виконання умов укладеного між сторонами договору допущена заборгованість перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованість за договором № 4345319 від 21.06.2021 року у розмірі 34 923 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 036 грн. 72 коп., три відсотки річних у розмірі 275 грн. 62 коп., а всього стягнути 36 244 грн. 34 коп.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 2451 від 27.12.2023 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп. на користь позивача.
Щодо судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10.07. 2023 року; копію платіжної інструкції № 2492 від 27.12.2023 року оплату послуг адвоката Столітнього М.М. в сумі 10 000 грн.
Частиною 4статті 137ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вищевказаний висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що дана справа не є складною, відбувалася за відсутності сторін, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.
З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково, а саме на суму 5000 грн. коп.
На підставі викладеного та, керуючись ст. 526, 549, 611, 615, 625, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 4345319 від 21.06.2021 року у розмірі 34 923 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 036 грн. 72 коп., три відсотки річних у розмірі 275 грн. 62 коп., а всього стягнути 36 244 (тридцять шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Т.Г. Сташків