Справа № 372/251/25
Провадження № 1-кп-166/25
іменем України
18 лютого 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.11.2024 року за № 12024111230002277 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Горностаївка, Горностаївського району, Херсонської області, громадянина України, з повною загальною середньо освітою, одруженого, працюючого водієм на ТОВ «Тимків», маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
23.03.2024 року близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_4 знаходячись у побутовому приміщенні, яке розташоване на території, яка належить ТОВ «Вітон» (код ЄРДПОУ: 38766778), за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 4, діючи умисно, в умовах воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні», із подальшим продовженням строку дії, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що директор вказаного товариства ОСОБА_6 був відсутній на вказаній території та за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку майна належного потерпілому ТОВ «Вітон», а саме: верстата свердлильного, «1500 Вт 100-830 об/хв «GTM-OND-35 HD», вартістю 17 939 грн. 63 коп., чим спричинив останньому майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, встановлено, що 27.05.2024 близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_4 знаходячись у побутовому приміщенні, яке розташоване на території, яка належить ТОВ «Вітон» (код ЄРДПОУ: 38766778), за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 4, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що директор вказаного товариства ОСОБА_6 був відсутній на вказаній території та за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, повторно, вчинив крадіжку майна належного потерпілому ТОВ «Вітон», а саме: дриль - шуруповерт, «безщіт. 450-1650 об/хв. DCD709P2T DE WALT 2Ач», вартістю 14 849 грн., чим спричинив останньому майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, встановлено, що 24.08.2024 близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_4 знаходячись у побутовому приміщенні, яке розташоване на території, яка належить ТОВ «Вітон» (код ЄРДПОУ: 38766778), за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 4, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що директор вказаного товариства ОСОБА_6 був відсутній на вказаній території та за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, повторно, вчинив крадіжку майна належного потерпілому ТОВ «Вітон», а саме: шліф-машину кутову мережеву «DE WALT DWE 4215», вартістю 4 749 грн., чим спричинив останньому майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, з їх кваліфікуючими ознаками, щиро покаявся у вчиненому, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Визнав заявлений потерпілим ТОВ «Вітон» цивільний позов.
Представник потерпілого ТОВ «Вітон» - адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлений цивільний позов, не заперечив щодо можливості звільнення обвинуваченого із встановленням іспитового строку.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у провадженні, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; їм роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують ОСОБА_4 , визнавши недоцільним дослідження інших доказів у провадженні.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні ОСОБА_4 покарання відповідно до вимог статей 50, 65 КК України суд враховує конкретні обставини провадження, ступінь вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, одружений, не перебуває на обліку у лікарня-нарколога та лікаря-психіатра.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.
Ураховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185, у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій та негативно ставиться до вчиненого, позицію прокурора та представника потерпілого, які вважали за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України із покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Призначення такого покарання буде відповідати характеру скоєного кримінального правопорушення, його суспільній небезпеці, даним про особу обвинуваченого та належним чином сприятиме виправленню ОСОБА_4 і запобіганню вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової, або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Потерпілим ТОВ «Вітон» в особі директора ОСОБА_6 заявлено цивільний позов, у якому представник потерпілого просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду у розмірі 37 537 грн. 63 коп., 50 000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Судовим розглядом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачу заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 37 537 грн. 63 коп.
Також, суд вважає частково доведеними позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 визначено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У абз. 2 п. 5 цієї постанови судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тобто, у разі заявлення вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого.
Представник потерпілого ТОВ «Вітон» - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого директору ТОВ «Вітон» - ОСОБА_6 завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 50 000 грн.
Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн., цивільним позивачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення моральної шкоди у цьому розмірі, на підставі оцінено моральні страждання. Заявлений цивільний позов потерпілого містить лише загальні посилання на наявність підстав, для відшкодування моральної шкоди, та посилання на моральні страждання.
За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступені його вини, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 5 000 грн., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
При зверненні з позовом стороною позивача зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 04.02.2025 року ТОВ «Вітон» в особі директора ОСОБА_6 укладено з адвокатом ОСОБА_5 Договір № 05/к про надання правничої допомоги. Згідно п. 12 вказаного Договору за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Відповідно до детального опису робіт від 18.02.2025, рахунку-фактури № 1 від 18.12.2025 року, платіжної інструкції Р24А3940047542D7678 від 18.02.2025 року, акту виконаних робіт № 1 від 18.02.2025 року, стороною цивільного позивача сплачено на користь адвоката ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24.01.2022 по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28.09.2022 по справі № 529/201/20.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, розмір задоволених вимог, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ТОВ «Вітон» в особі директора ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітон» майнову шкоду у розмірі 37 537 грн. 63 коп., у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
У іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Речові докази: договір «Специфікація» (прийняття предмету застави) №0000505578 від 27.08.2024 року про приєднання до публічної оферти щодо укладення договору ломбардного кредиту та застави, виданого відділенням ломбарду «Ломбард № 1» ТОВ «Контракт Груп і Компанія» та договір про надання ломбардного кредиту та застави від 24.08.2024 року, виданого ПТ «Донкредит» ломбардне відділення № 266, за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, буд. 16/1-А, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя : ОСОБА_1