Справа № 369/9789/24
Провадження № 4-с/369/27/25
20.02.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області на дії органу державної виконавчої служби та скасування постанови, -
У червні 2024 року представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Таш'ян Роман Іванович звернувся до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби та скасування постанови.
Скарга мотивована тим, що 03 травня 2023 року Києво-Святошинським судом Київської області було видано наказ у справі № 369/10510/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей.
Виконання зазначеного судового рішення здійснює Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області (виконавче провадження № 71760870).
Однак, на думку представника скаржника виконавчі дії здійснюються з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», що і обумовлює звернення до суду з даною скаргою. Зокрема, 21 травня 2024 року державним виконавцем Тертичною Вітою було прийнято постанову про встановлення тимчасового обмеження виїзду боржника у праві виїзду за територію України. Постанова мотивована наявністю заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 77 476,47 грн, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01 травня 2024 року за період з 25 жовтня 2022 року по 01 травня 2024 року перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
З даною постановою скаржник та його представник не згодні, у зв'язку із тим, що на їх думку вказана постанова була винесена неуповноваженим суб'єктом. Представник скаржника зазначив, що 20 лютого 2024 року боржник ОСОБА_1 змінив місце проживання, зареєструвавшись за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі чого 06 березня 2024 року звернувся до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області з заявою про передання виконавчого провадження до органу ДВС за новим місцем проживання боржника. Вказана заява розглянута не була, виконавче провадження не передано.
Крім того, представник скаржника зазначає, що вони не згодні із розрахунком заборгованості, який здійснив орган ДВС. Посилається на те, що державний виконавець не надає боржнику відомостей про розмір його заборгованості, а автоматизована система виконавчого провадження в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» вказаного розрахунку не містить. Представник скаржника зазначає, що неодноразово звертався до органу ДВС із запитом, яким просив надати йому розрахунок заборгованості боржника, але відповідь не отримав.
У зв'язку із викладеним, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області від 21 травня 2024 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 червня 2024 року провадження у справі за скаргою було відкрито та призначено до розгляду.
У судове засідання скаржник та представник скаржника не з'явилися, представник скаржника надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, скаргу підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області у судове засідання не з'явилися, були повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на момент розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали скарги, дослідивши докази по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичною Вітою Володимирівною про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 21 травня 2024 року в межах виконавчого провадження № 71760870 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 369/10510/22, виданого 03 травня 2023 року.
Відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року у справі № 369/7473/24 скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність уповноважених осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області, яка полягає у не розгляді заяви представника боржника від 06.03.2024 р. про передання виконавчого провадження № 71760870 за новим місцем проживання боржника. Зобов'язано уповноважених осіб Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області протягом 10 днів розглянути заяву представника боржника ОСОБА_1 адвоката Чистякової Т.О. від 06.03.2024 р. про передання виконавчого провадження № 71760870 за новим місцем проживання боржника. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Відповідно до норм ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 129 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією У країни. Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, з метою дотримання вимог статті 18 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений відповідними повноваження для здійснення повного обсягу виконавчих дій, так як рішення суду - є обов'язковим до виконання. Невиконання рішення суду тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.
Крім того, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
З огляду на вищевказані положення, право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби належить саме стягувачу, яка у свою чергу звернулася до виконавчої служби за адресою, вказаною у судовому наказі № 369/10510/22 від 03 травня 2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанови Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичною Вітою Володимирівною про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 21 травня 2024 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 71760870, з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 77 476,47 грн., сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01 травня 2024 року за період з 25 жовтня 2022 року по 01 травня 2024 року перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
У зв'язку із чим, суд робить висновок про те, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та при здійсненні подальших дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, з матеріалів скарги вбачається, що вимога про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця фактично зводиться до незгоди скаржника з проведеним розрахунком заборгованості по аліментам.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Тобто, оскільки боржник є стороною виконавчого провадження, він не позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, отримати розрахунок заборгованості та відповідно оскаржити його у встановленому законом порядку. Однак ОСОБА_1 цим своїм правом не скористався та матеріали скарги не містять доказів протилежного.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, врахувавши наведені норми права, належним чином дослідивши надані докази, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні скарги, оскільки боржником не надано жодного документального підтвердження того, що державний виконавець діяв не в межах Закону України «Про виконавче провадження», тому відсутні будь-які підстави для скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 81, 89, 247, 447-453 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області на дії органу державної виконавчої служби та скасування постанови, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту судового рішення .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА