Справа № 366/1437/23
Провадження № 1-в/366/15/25
Іменем України
21 лютого 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання заступника начальника Вишгородського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , про звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією дрібного викрадення майна відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 12.09.2023 року вироком Іванківського районного суду Київської області за ч. 4 ст. 185 КК України,
Вироком Іванківського районного суду Київської області від 12.09.2023 у справі № 366/1437/23 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі положень ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням та іспитовим строком на 2 роки та покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№ 3886-IX, набрав чинності 09.08.2024) змінено ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) та посилено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, зокрема, передбачено її в КУпАП, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При вирішенні подання судом береться до уваги висновки, зроблені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, відповідно до якої Об'єднана палата вважає, що для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК України. Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, здійснюється виходячи з розміру неоподатковуваного мінімума доходів громадян, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Судом досліджено вирок Іванківського районного суду Київської області від 12 вересня 2023 року в справі № 366/1437/23.
Відповідно до вироку предметом кримінального правопорушення було викрадення ОСОБА_4 29.03.2023 року майна вартістю 2 093 грн.
Встановлено, що ОСОБА_4 засуджений за викрадення чужого майна в 2023 році на суму 2 093 грн., яка на момент вчинення кримінального правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (2684 грн. в 2023 році), тобто за діяння, кримінальна караність якого усунена Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року в зв'язку з частковою декриміналізацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, а тому згідно ст. 58 Конституції України, ч. 6 ст. 3, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 539 КПК України,
Подання про звільнення від призначено судом покарання відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного йому покарання вироком Іванківського районного суду Київської області від 12.09.2023 у справі № 366/1437/23.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_5