"20" лютого 2025 р. Справа № 363/385/25
20 лютого 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
19 січня 2025 року о 23 год. 45 хв. в м. Вишгород по вул. Шолуденка, 6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у Вишгородській ЦРЛ. Проба позитивна відповідно до висновку лікаря №5.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №225358 від 19 січня 2025 року, який складений в присутності ОСОБА_1 , підписаний ним та містить письмові пояснення останнього «вчора пив пиво»;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Вишгородської ЦРЛ, відповідно до якого у останнього виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння шкіри обличчя;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №5, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Алкофор 307, результат огляду позитивний - 0,23 та 0,21 проміле, ОСОБА_1 висновок підписав;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 20 січня 2025 року, яким підтверджується відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;
- даними відеозапису з місця події, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 під відео фіксацію підтвердив факт керування транспортним засобом DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, результат огляду позитивний - 0,23 та 0,21 проміле, заперечень щодо факту перебування у стані алкогольного сп'яніння не виклав;
- витягом з ІПС МВС України «Армор»;
- довідкою інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Пальченка Андрія про те, що станом на 21. Січня 2025 року ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія;
- копією паспорту ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином що підтверджується довідками про доставку СМС повідомлення, поштовим відправленням з відміткою про не доставку «за відсутністю адресата за вказаною адресою», наявними у матеріалах справи, однак останній до суду не прибув.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 2.9(а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
За таких підстав, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують або ж обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 не отримував національне посвідчення водія.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник