"20" лютого 2025 р. Справа № 363/6623/24
20 лютого 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП,
встановив:
15 грудня 2024 року о 22 год. 05 хв. в м. Вишгород по просп. Мазепи, б. 6, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
15 грудня 2024 року о 22 год. 05 хв. в м. Вишгород по просп. Мазепи, б. 6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №197344 та ЕПР1 №197323;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3669728 від 15 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до Вишгородської ЦРЛ, у якому графи «огляд проводився за допомогою» та «результати огляду» не заповнені, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- актом огляду на стан сп'яніння, у якому графи «огляд проводився за допомогою» та «результати огляду» не заповнені, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15 грудня 2024 року, відповідно до яких останні підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначили, що 15 грудня 2024 року були присутніми в якості свідків при тому, як громадянин ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у Вишгородській ЦРЛ відмовився;
- розпискою ОСОБА_4 про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;
- копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26 вересня 2024 рокуу справі №363/4646/24, Постанова набрала законної сили 08 жовтня 2024 року, постановою Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/4646/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 08 жовтня 2024 року;
- копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 26 вересня 2024 рокуу справі №363/5621/24, постанова набрала законної сили 13 листопада 2024 року, постановою Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/5621/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Постанова набрала законної сили 26 листопада 2024 року;
- довідкою Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ;
- відеозаписом, із якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений співробітниками поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом у темну пору доби із вимкненим ближнім світлом фар. Поліцейський залучив двох свідків, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що останній відмовився;
- витягом з ІПС МВС України «Армор», якою встановлено, що раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування у стані алкогольного сп'яніння, за вчинення правопорушення керування транспортним засобом без відповідного документа.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначалася до розгляду тричі: 09 січня 2025 року, 06 лютого 2025 року та 20 лютого 2025 року, однак останній жодного разу до суду не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань від нього не надходило. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання», довідками про доставку СМС повідомлення, реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області та трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту АТ «Укрпошта», що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №910/189/14.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 126, 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Згідно п. 2.1. ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, враховуючи, що до суду надійшли матеріали щодо двох адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , які розглядаються одним суддею, вони підлягають об'єднанню в одне провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Однак, як вбачається з копії постанови Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/5621/24 від 13 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що 26 вересня 2024 року постановою Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/4646/24 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 08 жовтня 2024 року Надалі, 13 листопада 2024 року постановою Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/5621/24 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Постанова набрала законної сили 26 листопада 2024 року.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які, передбачена ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та відомості викладені у протоколах про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.1.а та п. 2.5 Правил дорожнього руху України є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
За таких підстав, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 3 ст. 130 КУпАП, а його вину у тому, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння а також повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують або ж обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Отже, враховуючизазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років, без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушника.
Вирішуючи питання про конкретний строк позбавлення права керування транспортним засобом, суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Судом встановлено, що постановою Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/4646/24 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 08 жовтня 2024 року. Надалі, постановою Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/5621/24 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Постанова набрала законної сили 26 листопада 2024 року.Відтак, не відбута частина покарання за даною постановою на день розгляду справи становить 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців 2 (два) дні.
Оскільки на момент розгляду судом справи невідбута частина покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить 5 (п'ять) років 5 (п'ять) місяців 2 (два) дні, вона підлягає повному приєднанню до стягнення, призначеного за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 , ч. 3 ст. 130, КУпАП.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 30, 33, 36, 126, 283 і 284 КУпАП,
справи про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП № 363/6626/24, та ч. 3 ст. 130 КУпАП № 363/6623/24 об'єднати в одне провадження та присвоїти номер 363/6623/24.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушника.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 вересня 2024 року у справі №363/4646/24 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 08 жовтня 2024 року та за постановою Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2024 року у справі №363/5621/24 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді 5 (п'яти) років 5 (п'яти) місяців 2 (двох) днів, і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 (п'ятнадцять) років 5 (п'ять) місяців 2 (два) дні, без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушника.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник