"19" лютого 2025 р. Справа № 363/5507/24
19 лютого 2025 року колегія суддів Вишгородського районного суду Київської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , законних представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілої ОСОБА_10 , розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження № 12024111150000793 щодо ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 15 ч. 6 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України,
встановила:
прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому існуючої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на збереження ризиків для судового провадження передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на особливу тяжкість інкримінованих злочинів проти статевої свободи малолітньої потерпілої, існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, посилаючись на необхідність недопущення незаконного впливу на малолітню потерпілу, малолітніх та неповнолітніх свідків, ухилення обвинуваченого від суду, коли менш суворі запобіжні заходи від настання вказаних ризиків не убезпечать, а обвинувачений матиме можливість здійснювати вплив на учасників справи, перебуваючи на свободі.
Законний представник потерпілої та її представник також наполягали на продовженні триманні під вартою обвинуваченого.
Захисник проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого заперечив, існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України в справі не вбачав, оскільки доказів їх наявності прокурором суду не надано, коли обвинувачений в цьому провадженні ніколи не переховувався, а потерпілу та свідків у справі вже допитано згідно ст. 225 КПК України, а відтак обвинувачений не зможе вплинути на цих учасників справи чи іншим чином перешкодити кримінальному провадженню. При цьому з досліджених доказів убачається існування істотних сумнівів в обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке підлягає зміні, а дослідженні показання малолітньої потерпілої виявляють істотні суперечності щодо важливих обставин події. А тому вважав, що цілодобовий домашній арешт забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений захисника підтримав і запевнив суд у сумлінному виконанні процесуальних обов'язків та наявності в нього ускладнень для здійснення можливого впливу на учасників справи, коли його близькі потребують допомоги в побуті вдома.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши справу, колегія суддів дійшла наступного.
Так, до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою судове провадження завершеним бути не може.
Не вирішуючи наперед питання доведеності винуватості особи й остаточно не оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, колегія суддів вважає, що вагомість вже досліджених судом доказів (допитів малолітньої потерпілої ОСОБА_11 2013 року народження), допиту в суді законних представників потерпілої та обвинуваченого, є достатньою для висновку про певну причетність обвинуваченого до інкримінованого йому злочину і небезпідставність висунутого обвинувачення для мети вирішення питань порушених у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, початкову стадію судового слідства, у якому всіх свідків не допитано й письмові докази та інші документи не досліджено, в якому обвинувачений виявив бажання давати показання наприкінці судового розгляду, враховуючи особливу тяжкість інкримінованого злочину проти статевої свободи й недоторканості малолітньої особи, за яким передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, враховуючи його різноскладові обставини, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, те, що потерпілою в ньому є малолітня особа 2013 року народження, як і більшість свідків, а інкримінована подія кримінальних правопорушень мала місце в побуті за місцем проживання обвинуваченого та потерпілої, які мешкають на одній вулиці в одному селі, коли за твердженням законного представника потерпілої в суді саме повторна спроба продовження здійснення насильницьких дій з боку обвинуваченого до потерпілої після тривалої перерви до цього й стала вирішальною для прийняття нею рішення про її звернення до правоохоронних органів, з метою забезпечення інтересів дитини й поваги до приватного життя, запобігання негативному впливу на психічне здоров'я дитини, убезпечення від травматизації, а також з огляду на те, що наявні позитивні характеризуючи дані обвинуваченого, посилання на наявність офіційної роботи й утримання близьких членів сім'ї, запевнення у сумлінному виконанні процесуальних обов'язків, на думку колегії суддів на даний час не переважають наявні ризики ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджання судовому провадженню, а тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, унеможливлення будь-якого тиску на вразливих малолітніх свідків, потерпілу, в тому числі з використанням вільно доступних, сучасних засобів зв'язку, клопотання прокурора слід задовольнити та строк тримання під вартою обвинуваченого продовжити на два місяці.
При цьому одна лише обставина фіксації допиту малолітньої потерпілої й свідків в порядку ст. 225 КПК України, дослідження в суді відеозапису допиту потерпілої, не буде визначальною для вирішення питання відсутності вказаних ризиків, які колегія суддів все ще вбачає достатніми та наявними в цій справі, з огляду на конкретні її обставини, малолітній вік свідків та потерпілої, чутливість до будь-якого впливу останніх, як і складність допиту й оцінки їхніх показань, коли питання відсутності підстав для їх повторного допиту в кримінальному провадженні судом остаточно не вирішено, а сторона захисту послідовно наполягає на такому допиті.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що на даний час необхідність дотримання прав малолітніх дітей та інтересів правосуддя в контексті обставин цієї справи не поставить під загрозу права обвинуваченого на вільне пересування.
З огляду на викладене вище, враховуючи показання допитаних у суді законних представників обвинуваченого та потерпілої, досліджений допит малолітньої потерпілої, продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на даний час не є значним в розумінні встановлення балансу інтересів судового розгляду й обмежень прав особи на вільне пересування. Такий строк тримання під вартою, в цій справі колегія суддів вважає прийнятним і виправданим для втручання в права і свободи обвинуваченого.
За таких обставин на даний час підстав для обрання альтернативного запобіжного заходу, попри сплив часу тримання особи під вартою в цій справі з 21 червня 2024 року, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 372, 376, 492 КПК України,
ухвалила:
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 19 квітня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя
Судді