справа № 361/7970/23
провадження № 2/361/1467/24
10.02.2025
Іменем України
10 лютого 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряІванової К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 . В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована над квартирою позивача. 31 травня 2023 року відбулося залиття квартири позивача ОСОБА_1 , яке сталося з квартири відповідача, внаслідок негерметичного з'єднання на трійнику зміщувача в санвузлі її квартири. Так, у зв'язку з залиттям позивачу завдана шкода. Відповідно до Висновку експерта від 04 вересня 2023 року дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внутрішньому оздобленню квартири складає 66 039 грн., дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження набору меблів для кухні, кухонного столу та комоду складає 12 662 грн. Таким чином, загальний розмір завданих позивачу матеріальних збитків становить 78 701 грн. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 78 701 грн., а також моральну шкоду, що полягала у душевних стражданнях, яких останній зазнав внаслідок протиправної поведінки щодо нього у зв'язку зі знищенням, пошкодженням його майна й був змушений змінити свій звичний спосіб життя. Моральну шкоду позивач просив стягнути у розмірі 10 000 грн. Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
Заперечення відповідача
27 грудня 2023 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Понько Р.В., в яких останній просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилався на те, що залиття квартири сталося не з вини відповідача і збитки завдані не лише майну позивача, оскільки за вказаною адресою мали місце підтоплення й інших приміщень з невідомих причин, а саме неконтрольований витік води у правому крилі будинку, що міг бути спровокований ремонтними роботами магістралей, стрибками тиску у водопровідній мережі, що в свою чергу могло спричинити протікання зміщувачів, появу мікротріщин в трубопроводах тощо. Відповідач зазначає, що встановлений в Акті обстеження приміщення від 07.06.2023 факт розгерметизації зміщувача не свідчить на користь того, що дійсним і єдиним джерелом затоплення є обладнання, розташоване в квартирі ОСОБА_2 , а навпаки свідчить про те, що затоплення відбулося внаслідок обставин, що не залежать від відповідача - стрибки тиску, прориви на ділянках загального користування трубопроводу. Відповідач зазначає, що обладнання у її квартирі було справним, ОСОБА_2 належним чином виконувала вимоги щодо утримання своєї власності та жодних дій чи бездіяльності, що могли потягнути за собою нанесення шкоди позивачу, не вчиняла. Крім того, безпосередньо під час витіку відповідач не перебувала вдома і не користувалася системою водопроводу. Також адвокат звертав увагу суду на те, що в Акті обстеження приміщення від 07.06.2023 лише зазначено про факт розгерметизації в квартирі відповідача, останній не містить прямого висновку щодо того, що розгерметизація в зміщувачі санвузла настала внаслідок вини відповідача. Крім того, вказаний Акт не затверджений начальником ТОВ «Комфорт-Т2», а лише підписаний інженером, юристом і сантехніком компанії. Відповідач також не погоджується із переліком пошкоджень, вказаних в Акті, про що міститься її особистий напис на даному документі. При складенні Акту відповідач зазначала, що внаслідок затоплення є пошкодження задньої стінки кухні та поличок, а на фасадах кухні такі відсутні. В Акті також не зафіксовано й пошкоджень комоду й столу, які пізніше внесено експертом, а об'єктивність розміру пошкодженої площі є сумнівною. Враховуючи все вищенаведене, представник відповідача просила визнати Акт обстеження приміщення від 07.06.2023 неналежним та недопустимим доказом у справі. Щодо розрахунку завданої шкоди, то відповідач також з ним не погоджується, посилаючи на те, що її розмір є завищеним, а також те, що експертом при складенні висновку враховано у кошторис вартість ремонтних робіт та ПДВ й враховано в перелік пошкоджених меблів комод та стіл, оцінених в 12 662,84 грн. (з ПДВ), про які в Акті взагалі не вказано. З наведених підстав, відповідач вважає позовні вимоги недоведеними та просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцова С.О. позовні вимоги позивач підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Понько Р.В. заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
Обставини справи, що встановлені судом
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 172050035 від 29 червня 2019 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності позивача ОСОБА_1 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 346593067 від 14.09.2023 відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 .
З Акту обстеження житлового приміщення, складеного 07 червня 2023 року комісією у складі головного інженера ТОВ «Комфорт-Т2», юриста ТОВ «Комфорт-Т2» та сантехніка ТОВ «Комфорт-Т2», видно, що членами комісії за результатами проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет її затоплення квартирою вище, а саме за № 121, виявлено що у квартирі АДРЕСА_2 у санвузлі на трійнику зміщувача не герметичне з'єднання, що стало причиною затоплення квартири за АДРЕСА_3 . Дане затоплення відбулося 31.05.2023. В результаті затоплення у квартирі АДРЕСА_3 пошкоджено: стелю (облупилася) площа 34 кв.м., ламінат у кухні, коридорі і спальні орієнтовно 30 кв.м., дверні коробки і полотна на кухню 2100 м.м. на 700 м.м., у санвузол 2100 м.м. на 600 м.м., спальні 2100 м.м. на 800 м.м., розбухла кухня, видимі сліди на конструкціях бокова частина.
З відмітки у вищевказаному Акті вбачається, що власник квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_2 зауважила, що стеля пошкоджена частково, підлога пошкоджена частково, полотна цілі, затоплення сталося не з її вини, затікання відбулося коли відповідача не було вдома (це було не навмисно), по кухні пошкоджень на фасаді верху і низу немає, пошкоджена задня стінка і бокові пошкодження є.
Відповідно до висновку експерта С-23023 Експертної фірми «Еталон», складеного 04 вересня 2023 року експертом ОСОБА_4 , дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внутрішньому оздобленню квартири АДРЕСА_2 внаслідок її залиття складає 66 039 грн. (у тому числі 20 % ПДВ), дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження набору меблів для кухні, кухонного столу та комоду в квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок залиття, становить 12 662 грн. (у т.ч. 20 % ПДВ).
З листа ТОВ «Комфорт-Т2» № 34 від 13.03.2024 видно, що у будинку АДРЕСА_5 згідно Акту від 03.05.2023 проводилася перевірка системи водопостачання та каналізації, проводилося промивання трубопроводів системи центрального опалення житлового будинку (акт від 25.04.2023) та гідравлічне випробування систем централізованого опалення будинку (акт від 28.04.2023). Жодних дефектів під час проведення випробувань не виявлено, перебоїв водопостачання і стрибків тиску в мережі водопостачання не зафіксовано, повідомлень від мешканців щодо аварійних ситуацій в період з початку травня по кінець червня 2023 року не надходило (крім заяви власника квартири АДРЕСА_3 про проведення обстеження про затоплення квартирою АДРЕСА_4 ). Ремонтних робіт на лініях водовідведення та водопостачання, пов'язаних з вищезазначеним будинком та в самому будинку, у період з початку травня по кінець червня 2023 року не проводилося.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
За правилами статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 серпня 2006 року №45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, типовий зразок якого міститься у Правилах.
Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму акта, з якої вбачається, що в ньому повинно бути відображено: дату складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин).
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.
Враховуючи викладене, проаналізувавши наданий стороною позивача акт встановлено, що він відповідає типовому зразку, що міститься у Правилах.
Твердження представника відповідача про те, що Акт складений за відсутності незацікавлених осіб - свідків, є необґрунтованими, оскільки такі особи залучаються у разі відмови винної особи підписувати даний акт, а в даному випадку ОСОБА_2 підписала Акт обстеження житлового приміщення від 07 червня 2023 року, складений уповноваженими на те особами в складі комісії.
Аргументи представника відповідача стосовно того, що у вищевказаному акті не вказана орієнтовна вартість речей, пошкоджених внаслідок їх залиття, не може бути правовою підставою для визнання такого акту неналежним доказом, оскільки останній містить чіткий перелік пошкодженого майна та його обсяги.
В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами) роз'яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Щодо доводів представника відповідача про те, що надані позивачем докази не підтверджують факту заподіяння шкоди позивачу саме діями відповідача, то суд сприймає їх критично, оскільки як вбачається із Акту про обстеження житлового приміщення від 07.06.2023, комісією встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_2 , у санвузлі на трійнику зміщувача не герметичне з'єднання, що й стало причиною затоплення 31.05.2023 квартири позивача за № 112.
Посилання представника відповідача на те, що залиття квартири позивача могло мати місце не з вини відповідача, а у зв'язку тим, що в будинку АДРЕСА_5 мали місце підтоплення й інших приміщень з невідомих причин, а саме неконтрольований витік води у правому крилі будинку, що міг бути спровокований ремонтними роботами магістралей, стрибками тиску у водопровідній мережі, що в свою чергу могло спричинити протікання зміщувачів, появу мікротріщин в трубопроводах тощо, суд відхиляє, оскільки відповідачем по справі не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин.
Крім того, про відсутність заявлених представником відповідача обставин свідчить лист ТОВ «Комфорт-Т2» № 34 від 13.03.2024, в якому зазначено, що ремонтні роботи на лініях водовідведення та водопостачання, пов'язаних з вищезазначеним будинком та в самому будинку, у період з початку травня по кінець червня 2023 року не проводилися, мешканці будинку в зазначений період із заявами про виявлення аварійних ситуацій не зверталися й жодних дефектів під час проведення випробувань системи водопостачання та каналізації, промивання трубопроводів системи центрального опалення житлового будинку, не виявлено.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи видно, що відповідач хоч і заявляв клопотання про проведення судової експертизи з метою можливого спростування наданих позивачем доказів, яке ухвалою суду від 04 вересня 2024 року задоволено, однак оплату проведення судової будівельно-технічної експертизи не здійснив, у зв'язку з чим справа повернулася до суду без висновку експерта.
Таким чином, суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо того, що Висновок експерта С-23023 Експертної фірми «Еталон» від 04 вересня 2023 року, наданий позивачем, є неналежним доказом по справі. Крім того, даний висновок складено щодо подій, яка мала місце 31 травня 2023 року, вказані висновки складені судовим експертом Усенко І.В., яка має повну вищу будівельно-технічну освіту, безстрокове кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та стаж експертної роботи - 17 років.
Доказів на спростування висновків, викладених у Висновку С-23023 від 04 вересня 2023 року, відповідачем до суду не надано.
Разом з цим, позивач не надала належних доказів понесених нею фактичних витрат на проведення ремонтних робіт в квартирі або доказів укладення чи намірів на укладення договору з виконавцем ремонтно-будівельних робіт, який поніс би вказані загальновиробничі витрати у зв'язку з відновлювальним ремонтом його квартири, тому на користь позивача підлягають стягненню лише прямі реальні витрати у розмірі 62 960, 80 грн., тобто за вирахуванням ПДВ у розмірі 20 %.
Таким чином, враховуючи, що позивач зазнав матеріальної шкоди внаслідок залиття його квартири з квартири відповідача по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в частині стягнення прямих реальних витрат у розмірі 62 960,80 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд керується тим, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Стаття 1167 ЦК України, передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до положень ст. 23, ст. 280, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, в зв'язку з чим суд виходить з того, що задоволення позовних вимог повинно відповідати як заподіяній моральній шкоді, так і критерію справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Судом установлено, що внаслідок затоплення квартири позивача, що сталося з вини відповідача, позивач ОСОБА_1 зазнав негативних емоцій, переживань з приводу пошкодження належного йому нерухомого майна, чим також порушено його звичний спосіб життя та виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання часу для вирішення проблем, пов'язаних з усуненням наслідків завданої шкоди.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті дій відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 62 960,80 гривень, а також моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.
Щодо судових витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 074 грн., що підтверджується квитанцією від 13.09.2023 (а.с. 1).
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 822,80 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 22, 23, 280, 319, 322, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 81, 84, 141, 274, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 62 960 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 822 (вісімсот двадцять дві) гривні 80 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 .
Суддя Наталія ПЕТРИШИН