справа № 361/3415/24
провадження № 1-кп/361/891/24
11.02.2025
Іменем України
11 лютого 2025 р. м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111130000537 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нетішин, Хмельницької області, освіта середня, працюючий монтажником секційних воріт та автоматики МПП «Сигма-Буд», офіційно не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по відношенню до особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, а саме колишньої співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 «Конституції України», згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживав в одному помешканні та раніше був пов'язаний спільним побутом, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
А саме, ОСОБА_4 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, вчиняв по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликавши у ОСОБА_5 зміни в психоемоційному стані у вигляді лабільності емоційних переживань, накопичення емоційних переживань образливості, приниженні гідності та розгубленості почуттів, які перешкоджають її активному соціальному функціонуванню як особистості.
Так, 23.10.2023 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 за адресою проживання колишньої співмешканки ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , а саме: висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. 17.11.2023 постановою у справі № 361/10220/23 Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
11.11.2023 о 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , повторно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки, а саме: висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та розбив скло вікна. 17.11.2023 постановою у справі № 361/10223/23 Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
10.01.2024 близько 23 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , а саме: погрожував фізичною розправою та висловлювався в її сторону нецензурною лайкою. 22.01.2024 постановою у справі № 361/512/24 Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Разом з цим, будучи особою, неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства, на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, продовжив вчиняти домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , яке виразилось у психологічному насильстві та вчиненні наступних дій.
12.02.2024 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , продовжив вчиняти домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживав в одному помешканні, у ході якого погрожував ОСОБА_5 фізичною розправою, таким чином психотравмуючи свою колишню співмешканку ОСОБА_5 і погіршуючи її соціальне функціонування та якість життя.
Вказані дії з боку ОСОБА_4 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 , а саме змін в психоемоційному стані у вигляді лабільності емоційних переживань, накопичення емоційних переживань, образливості, приниженні гідності та розгубленості почуттів, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню потерпілої як особистості, що підтверджується висновком експерта № 155 від 28.02.2024 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив, що дійсно вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 за обставин, зазначених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро кається, прохав суд суворо не карати, запевнив суд, що в подальшому не допускатиме вчинення будь-якого насильства по відношенню до потерпілої.
Належним чином викликана в судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не прибула, направила до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд кримінального провадження без її участі, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду. Суд не бачить перешкод до проведення судового засідання і ухвалення за його результатами відповідного рішення за відсутності потерпілої з огляду на положення ст. 325 КПК України.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються.
Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності скоєного, мотиви злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є визнання вини та щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, прокурор на наявність таких обставин не посилалась.
При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції статті 126-1 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.
На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно працює в ТОВ «Сигма-Буд», за місцем роботи характеризується позитивно, має на утримані двох неповнолітніх дітей.
Таким чином, призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочини, відповідно до ст. 12 КК України. З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора, думки потерпілої, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, з цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі строком на два роки, за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
Разом з тим, враховуючи фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого.
Враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, а також те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном один рік з визначенням відповідних обов'язків судом.
Зважаючи на позицію потерпілої, кількість випадків домашнього насильства, суд вважає за доцільне на підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Речові докази відсутні.
Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до п. 1, 2, 4 ч.1 ст. 76 КК України в період випробувального терміну покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний захід у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяця.
Іспитовий строк ОСОБА_4 , рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1