Справа № 357/15265/24
Провадження № 2/357/958/25
21 лютого 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з надання послуг постачання теплової енергії,-
У жовтні 2024 року представник КП БМР «Білоцерківтепломережа» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 66 848,26 грн.
В обґрунтування позову вказано, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я відповідача ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 по 01.10.2024 рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення та абонентського обслуговування в розмірі 58458,19 грн. Боржникам було надіслано попередження про наявність заборгованості з вимогою сплатити, однак відповідачі заборгованості не сплатили.
У зв'язку з цим представник позивача просить суд стягнути з відповідачів борг в сумі 58458,19 грн., а також витрати, передбачені статтею 625 ЦК України, а саме: за період з 01.12.2017 по 01.02.2022 суму, на які збільшилася заборгованість внаслідок інфляції в розмірі 5872,29 грн., три відсотки річних в розмірі 2202,57 грн.; за період з 01.01.2024 по 01.10.2024 суму, на які збільшилася заборгованість внаслідок інфляції в розмірі 219,06 грн та три відсотки річних у розмірі 96,15 грн.
Ухвалою судді від 21.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження, призначено справу до розгляду (а.с.27).
Позивач в судове засідання не направив свого представника, 15.01.2025 представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 18.02.2025 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав, просив здійснити розподіл судових витрат на підставі ст. 142 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» по квартирі АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , у відповідності до розрахункового листа абонента, рахується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування перед КП БМР «Білоцерківтепломережа», за період з 01.12.2017 по 01.10.2024, на загальну суму 58 458 грн. 19 коп. (а.с.9-10).
Позивач провів розрахунок суми на яку збільшилась вказана заборгованість внаслідок інфляційних процесів - 5872,29 грн., та 3 % річних - 2202,57 грн. за період з 01.12.2017 по 01.02.2022, а також суму, на які збільшилася заборгованість внаслідок інфляції в розмірі 219,06 грн та три відсотки річних у розмірі 96,15 грн, за період з 01.01.2024 по 01.10.2024.
Встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 належить 3/4 частки квартири, а ОСОБА_2 - 1/4 частка, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 12).
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Згідно частини першої статті 9 даного Закону - споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, а відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно із ч.1,2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Участь кожного співвласника у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна означає необхідність несення витрат, які є об'єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані, тобто для підтримання його технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.
Кожен співвласник зобов'язаний брати участь в у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Виходячи зі змісту цих норм, у разі ухилення співвласника від участі у витратах на утримання спільної власності, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно й вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутися до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна. У свою чергу, такий співвласник може висунути відповідні заперечення, вважаючи здійснені співвласниками витрати надмірними або зайвими.
Як зазначено вище у рішенні, квартира АДРЕСА_1 є ізольованим помешканням у житловому будинку, призначеним та придатним для постійного проживання в ньому, є об'єктом права спільної часткової власності (ч.1 ст.382 ЦК України).
Встановлено, що за вищевказаною адресою позивачем були надані послуги в повному обсязі та належної якості. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідачів на адресу підприємства не надходило. Відповідачі зобов'язані оплатити надані послуги, а у разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання.
Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи судом, відповідачі не ставили позивача до відома, що вони не є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 35,36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
А тому, згідно вищенаведених правових норм обов'язком відповідачів є своєчасна оплата отриманих послуг згідно затверджених в установленому порядку тарифів.
За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.
В даному випадку, судом встановлений факт порушення відповідачами зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг КП БМР «Білоцерківтепломережа» підтверджується матеріалами справи.
Позивач просив стягнути з відповідачів суму інфляційних втрат в розмірі - 5872,29 грн., та 3 % річних - 2202,57 грн., починаючи з 01.12.2017, оскільки має місце прострочення відповідачами грошового зобов'язання. Позивач розрахував суми згідно ст. 625 ЦК України станом на 23.02.2022 року, тобто до початку воєнного стану в державі, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Однак, 30.12.2023 було внесено зміни до Постанови № 206 від 05.03.2022, та установлено про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Оскільки, місцем надання послуг є м.Біла Церква, яке не відноситься до вище перелічених територій, позивачем нараховано з 01.01.2024 по 01.10.2024 інфляційні втрати у розмірі 219,06 грн та три відсотки річних у розмірі 96,15 грн.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати у виді судового збору в сумі 1514 грн. (по 757,00 грн з кожного), тобто 50 % від суми судового збору, яку сплатив позивач при поданні до суду позовної заяви, а іншу частину судового збору 1514 грн. повернути з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України , суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму боргу за послуги постачання теплової енергії, за період з 01.12.2017 по 01.10.2024, в розмірі 43 843,64 грн, за період з 01.12.2017 по 01.02.2022 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 4 404,22 грн, три відсотки річних в сумі 1 651,93 грн, за період з 01.01.2024 по 01.10.2024 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 164,30 грн, три відсотки річних в сумі 72,11 грн., всього підлягає стягненню 50 136,20 грн (п'ятдесят тисяч стро тридцять шість гривень двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму боргу за послуги постачання теплової енергії, за період з 01.12.2017 по 01.10.2024, в розмірі 14 614,55 грн, за період з 01.12.2017 по 01.02.2022 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1468,072 грн, три відсотки річних в сумі 550,64 грн, за період з 01.01.2024 по 01.10.2024 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в розмірі 54,77 грн, три відсотки річних в сумі 24,04 грн., всього підлягає стягненню 16 712,07 грн (шістнадцять тисяч сімсот дванадцять гривень сім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судові витрати по справі в сумі 1514,00 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень), тобто по 757,00 грн (сімсот п'ятдесят сім гривень) з кожного відповідача.
Повернути Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» із спеціального фонду Державного бюджету України 1514 грн.00 коп. сплаченого ними судового збору, згідно платіжної інструкції № 254 від 30.09.2024 року про сплату 3028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», код ЄДРПОУ: 04654336, адреса: 09109, Київська область, м.Біла Церква, вул. мережна, 3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення буде виготовлено 21 лютого 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола