Справа № 357/15252/24
Провадження № 2/357/961/25
( ЗАОЧНЕ )
18 лютого 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми бору за постачання теплової енергії,
У жовтні 2024 року представник КП БМР «Білоцерківтепломережа» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 78 015 грн.
В обґрунтування позову вказано, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я відповідача ОСОБА_1 за період з 01.05.2020 по 01.09.2024 рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення та абонентського обслуговування в розмірі 74646,64 грн. Боржникам було надіслано попередження про наявність заборгованості з вимогою сплатити, однак відповідачі заборгованості не сплатили.
У зв'язку з цим представник позивача просить суд стягнути з відповідачів борг в сумі 74646,64 грн., а також витрати, передбачені статтею 625 ЦК України, а саме: за період з 01.05.2020 по 23.02.2022 суму, на які збільшилася заборгованість внаслідок інфляції в розмірі 2107,66 грн., три відсотки річних в розмірі 645,97 грн.; за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 суму, на які збільшилася заборгованість внаслідок інфляції в розмірі 446,82 грн та три відсотки річних у розмірі 167,91 грн.
Ухвалою судді від 21.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження, призначено справу до розгляду (а.с.28-29).
Позивач в судове засідання не направив свого представника, 10.01.2025 представник позивача Зайченко В.М. подала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Судом встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» по квартирі АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , у відповідності до розрахункового листа абонента, рахується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування перед КП БМР «Білоцерківтепломережа», за період з 01.05.2020 по 01.09.2024, на загальну суму 74 646 грн. 64 коп. (а.с.3-4).
Позивач провів розрахунок суми на яку збільшилась вказана заборгованість внаслідок інфляційних процесів - 2107,66 грн., та 3 % річних - 645,97 грн. за період з 01.05.2020 по 23.02.2022, а також суму, на які збільшилася заборгованість внаслідок інфляції в розмірі 446,82 грн та три відсотки річних у розмірі 167,91 грн, за період з 01.01.2024 по 01.09.2024.
Встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 належить 1/2 частка квартири, ОСОБА_2 - 1/4 частка, а ОСОБА_3 - 1/4 частка що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 8-9).
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Згідно частини першої статті 9 даного Закону - споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, а відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно із ч.1,2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Участь кожного співвласника у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна означає необхідність несення витрат, які є об'єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані, тобто для підтримання його технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.
Кожен співвласник зобов'язаний брати участь в у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Виходячи зі змісту цих норм, у разі ухилення співвласника від участі у витратах на утримання спільної власності, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно й вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутися до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна. У свою чергу, такий співвласник може висунути відповідні заперечення, вважаючи здійснені співвласниками витрати надмірними або зайвими.
Як зазначено вище у рішенні, квартира АДРЕСА_1 є ізольованим помешканням у житловому будинку, призначеним та придатним для постійного проживання в ньому, є об'єктом права спільної часткової власності (ч.1 ст.382 ЦК України).
Встановлено, що за вищевказаною адресою позивачем були надані послуги в повному обсязі та належної якості. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідачів на адресу підприємства не надходило. Відповідачі зобов'язані оплатити надані послуги, а у разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання.
Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи судом, відповідачі не ставили позивача до відома, що вони не є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 35,36 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
А тому, згідно вищенаведених правових норм обов'язком відповідачів є своєчасна оплата отриманих послуг згідно затверджених в установленому порядку тарифів.
За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.
В даному випадку, судом встановлений факт порушення відповідачами зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг КП БМР «Білоцерківтепломережа» підтверджується матеріалами справи.
Позивач просив стягнути з відповідачів суму інфляційних втрат в розмірі - 2107,66 грн., та 3 % річних - 645,97 грн., починаючи з 01.05.2020, оскільки має місце прострочення відповідачами грошового зобов'язання. Позивач розрахував суми згідно ст. 625 ЦК України станом на 23.02.2022 року, тобто до початку воєнного стану в державі, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022.
Постановою Кабінету Мністрів України «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Однак, 30.12.2023 було внесено зміни до Постанови № 206 від 05.03.2022, та установлено про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Оскільки, місцем надання послуг є м.Біла Церква, яке не відноситься до вище перелічених територій, позивачем нараховано з 01.01.2024 по 01.09.2024 інфляційні втрати у розмірі 446,82 грн та три відсотки річних у розмірі 167,91 грн.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири, а ОСОБА_2 - 1/4 частки квартири, ОСОБА_3 - 1/4 частини квартири, то судовий збір підлягає стягненню пропорційно, а саме в сумі 1514,00 грн. та 757,00 грн., 757,00 грн. відповідно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України , суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму боргу за період з 01.05.2020 по 01.09.2024 в розмірі 37 323 грн. 32 коп.; за період з 01.05.2020 по 23.02.2022 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 1053,82 грн та три відсотки річних в сумі 322,99 грн; за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 223,41 грн та три відсотки річних в сумі 83,95 грн та судові витрати у розмірі 1514,00 грн., всього підлягає стягненню 40 531 грн 50 коп. (сорок тисяч п'ятсот тридцять одна гривня п'ятдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму боргу за період з 01.05.2020 по 01.09.2024 в розмірі 18 661 грн. 66 коп.; за період з 01.05.2020 по 23.02.2022 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 526,92 грн та три відсотки річних в сумі 161,49 грн; за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 111,705 грн та три відсотки річних в сумі 41,98 грн та судові витрати у розмірі 757,00 грн., всього підлягає стягненню 20 265 грн 75 коп. (двадцять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень сімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» суму боргу за період з 01.05.2020 по 01.09.2024 в розмірі 18 661 грн. 66 коп.; за період з 01.05.2020 по 23.02.2022 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 526,92 грн та три відсотки річних в сумі 161,49 грн; за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 суму на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів в сумі 111,705 грн та три відсотки річних в сумі 41,98 грн та судові витрати у розмірі 757,00 грн., всього підлягає стягненню 20 265 грн 75 коп. (двадцять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень сімдесят п'ять копійок).
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», код ЄДРПОУ: 04654336, адреса: 09109, Київська область, м.Біла Церква, вул. мережна, 3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення буде виготовлено 21 лютого 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола